IV. Розучування пісні п. Майборода «Моя стежина»

Вч. До шедеврів української пісенної творчості належить пісня Платона Майбороди, видатного учня Левка Ревуцького.

Платон Майборода - дійсно відомий музичний діяч XX століття, народний артист. А пісня «Моя стежина», створена на вірші поета Андрія Малишка, є насправді одним із шедеврів української пісенної творчості.

Послухайте пісню «Моя стежина».

• Чому, на вашу думку, пісні П.Майбороди належать до української пісенної класики?

Слухання пісні «Моя стежина» П.Майбороди

Розспівування. Розучування пісні. (Робота над літературним та музичним текстом пісні (визначення структури мелодії, руху мелодії, руху кожної фрази), приспівуванням голосних та чіткою вимовою приголосних звуків.)

V. Висновок.

Поет Макисм Рильський висловлювався про симфонію Л.Ревуцького: «Друга симфонія сповнена красою українського поля, благородством народного серця, непереможними чарами народної пісні у дорогоцінній оправі симфонічної майстерності».

Фольклор назавжди з нами, це - серце національної музики. Відлуння народних мелодій ми впізнаємо на кожному кроці - в естрадних піснях, кінотреках і складній професійній музиці.

• Які мелодії народних пісень звучать в основі фіналу Другої симфонії Л.Ревуцького?

• Зі скількох частин складається Друга симфонія?

• Як взаємодіють теми фіналу Другої симфонії?

Домашнє завдання

Слухати музику за власним бажанням.

Урок 5.

ТЕМА : Класична чи розважальна .

Мета уроку :

Навчальні: ознайомити учнів із новим оригінальним твором Й.Штрауса – «Полька-піцикто»;

• акцентувати увагу на значенні танцювальної музики у світовій музичній спадщині різних епох і народів;

• Пояснити визначення терміну «піцикато»;

Виховна : Виховувати любов до класичної музики;

- виховувати естетичні почуття та почуття гумору.

Розвиваюча : розвивати вміння уважно слухати музику та відмічати деталі й особливості її звучання;

• Розвивати вокально-хорові навички учнів, а також інтерес до творчості Й.Штрауса та високих зразків легкої класичної музики;

Корекційні завдання: корекція співочої постави;

• корекція та розвиток музичного слуху та почуття ритму.

• Корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.

Наочні посібники: Портрет Й.Штраус , О.В.Волошина «Музичне мистецтво 8 клас»,Г.М.Макаренко «Музичне мистецтво»

Музичний матеріал: Й.Штраус «Полька –піцикато»,П. Майборода «Моя стежина»

Т.Н.З: Магнітофон.

Хід уроку.

Організація учнів до уроку .

Музичне вітання.

Вступне слово вчителя.

Ми звикли до слів «легка» та «серйозна» музика. Між цими двома сферами музики відсутні чіткі межі: багато серйозних і глибоких за змістом творів є легкими для сприймання, а розважальна музика легка для слухання, але також вимагає від композиторів високого професіоналізму.

Отже, що таке «легка» та «серйозна» музика? Саме над цим ми поміркуємо сьогодні. На уроці.

Розвяжіть кросворд, у якому зазначено танці різних епох.

• Якою, на вашу думку, є найсуттєвіша ознака лугкої музики?

• Які жанри розважальної музики ви знаєте?

• Чи можна танцювальну музику вважати жанром серйозної музики?

М	Е	Н	У	Е	Т	У	Ж
А	А	П	И	Г	А	Ц	Є
З	П	О	Л	О	Н	Е	З
У	У	Л	Н	П	Г	А	Є
Р	Ф	Ь	О	А	О	В	Е
К	Р	К	Ж	К	Т	Л	У
А	В	А	Л	Ь	С	Д	Ц

Відомості про танці, творчість Йоганна Штрауса –батька.

Кожна епоха народжує нові танці: без цього неможливий розвиток музичної культури будь-якого народу. Серед усіх видів музичного мистецтва танцювальна музика найбільше пов'язана з емоціями, побутом людей та підвладна впливу моди. Тому поява і масове розповсюдження нового танцю в будь-яку епоху викликало пристрасні суперечки, обурення музичних критиків та навіть заборону його виконання. Така доля спіткала у різні часи сарабанду, менует, вальс, польку, танго, рок-н-рол, твіст, шейк. Однак, популярні ритми та мелодії танців знаходили своє місце в серйозній музиці — операх, балетах, симфоніях. Одна лише поява модного танцю в академічному творі авторитетного композитора сприяла його «узаконенню» серед інших музичних жанрів.

Йоганн Штраус народився у сім’ї композитора, якого звали Йоган Штраус. Свого часу Штраус – батько перебрав не одну професію, перш ніж зупинитися на музиці. Він організував власний оркестр, який грав танцювальну музику для звеселяння багатих мешканців Відня, за потреби сам складав цю музику. За своє недовге життя він створив понад 150 вальсів, що швидко поширювалияс світом і здобували нових прихильників.

Якось у Й.Штрауса виник цікавий задум: поєднати в одному творі кілька різнохарактерних вальсів, адже цей танець такий багатобарвний. Разом зі своїм другом, композитором Штраус започаткував особливий, так званий віденський вальс. Цей новий танець був нібито зітканий із п’яти маленьких різнохарактерних вальсів-радісного, сумного, задумливого, веселого, блискучого… Усі вони поєднанні спільним задумом і обрамлені вступом та завершенням. Віденський вальс увічнив своє місто і свого творця Й.Штрауса, якого почали називати «королем вальсу».

Оркестр батька часто репетирував удома. Саме в такій атмосфері зростав хлопчик., Йоган-молодший, який грав вальс навіть на церковному органі. Свій перший вальс він написав у 6 віці, перейнявши від батька талант до чарівних танцювальних мелодій, а згодом і всесвітню славу «короля вальсів».

Вальси Штрауса-сина вийшли поза межі батьківського віденського вальсу, значно розрослися, наповнилися широкими, розлогими мелодіями. Згодом вони зазвучали не лише в танцювальній залі, а й на концертній сцені. На одному з концертів вальс Й.Штрауса викликали на «біс» 19 разів!

Так видатний австрійський композитор, скрипаль та диригент Йоган Штраус-син створив класичний тип віденського вальсу : «На прекрасному голубому Дунаї», «Казки віденського лісу», «Весняні голоси», «Життя артиста» … Усього понад 460 чарівних, незабутніх вальсів.

Популярність танців Штрауса-сина була просто неймовірною. Його музика захоплювала і закручувала у вихорі юрбу – людей зовсім молодих і людей поважного віку, простих і знатних, бідних і багатих, людей, готових до ранку танцювати під музику штраусівських вальсів. Його вальси танцювали скрізь – в імператорських палацах і в маленьких шинках, у будинках і на вулицях. Складно назвати іншого композитора якому вдалося захопити своєю музикою аристократію та водночас стати улюбленим композитором простого народу.

Відомості про твір Й.Штрауса «Полька-піцикато»

«Польку-піцикато», яку ми сьогодні слухатимемо, могла написати тільки людина, яка почувалася щасливою – стільки в ній повноти і радості життя! І справді, життя Йогана Штрауса-сина було життям щасливої людини, адже він умів радісно сприймати життя, бачити в ньому все найкраще» Він був щасливий ще й тому, що його рідне місто Відень полюбило його музику, а отже, він знайшов благородний грунт длч розвитку свого таланту.

Відому «Польку-піцикато» Йоганн Штраус написав разом зі своїм братом Йозефом. Ця яскрава мініатюра справляє незабутнє враження, завдяки оркестровій майстерності та винахідливості! Впродовж звучання твору жоден зі скрипалів, альтистів, віолончелістів, контрабасистів - учасників струнного оркестру не бере до рук смичка!

Піцикато - прийом гри на струнно-смичкових інструментах - щипання струн пальцем. Таке звучання створює ефект легкості, прозорості, ніби іграшковості танцю.

Пропоную послухати «Польку-піцикато»

• Чи захоплює вас ця музика?

• Чи дарує вона вам радість та красу?

• Чи можна назвати сучасною таку музику?

Слухання музики Й. Штраус «Полька-піцикато»

• Які ознаки розважальної музики ви відчули в «Польці-піцикато»?

• Які ознаки академічної музики ви відчули в «Польці-піцикато»?

• Який настрій подарувала нам «Полька-піцикато»?