
- •Хід уроку.
- •1. Організація учнів до уроку .
- •Мета уроку:
- •Хід уроку.
- •1. Організація учнів до уроку .
- •Урок 3.
- •Мета уроку:
- •1. Організація учнів до уроку .
- •IV . Виконання пісні л.Квін «Здрастуй, мир !»
- •V . Висновок .
- •Урок 4.
- •Мета уроку :
- •Хід уроку.
- •IV. Розучування пісні п. Майборода «Моя стежина»
- •V. Висновок.
- •Урок 5.
- •Мета уроку :
- •Хід уроку.
- •IV. Виконання пісні п.Майбороди «Моя стежина»
- •Урок 6.
- •Мета уроку :
- •Хід уроку.
- •IV. Виконання пісні п.Майбороди «Моя стежина .
- •V . Висновок.
- •Урок 7.
- •Мета уроку :
- •Хід уроку.
- •V . Висновок.
- •Урок 8.
- •Мета уроку :
- •Хід уроку.
- •Урок 9.
- •Мета уроку :
- •Хід уроку.
- •V . Висновок.
- •Урок 10 .
- •Мета уроку :
- •Хід уроку.
- •Урок 11.
- •Мета уроку :
- •Урок 12.
- •Мета уроку :
- •Урок 13.
- •Мета уроку :
- •IV. Актуалізація опорних знань.
- •V.Вивчення нового матеріалу.
- •VI. Вокально-хорова робота.
- •VII. Підсумок уроку.
- •Урок 14
- •Мета уроку :
- •IV. Виконання пісні в. Івасюка «Червона рута»
- •V. Висновок.
- •Урок 15
- •Мета уроку :
- •Урок 16
- •Мета уроку :
IV . Виконання пісні л.Квін «Здрастуй, мир !»
Вч. Життєстверджуючі образи та піднесені, радісні почуття панують в пісні «Здрастуй, світ!» сучасного композитора Лори Квінт. Повторимо перший куплет та приспів. А потім – розучимо другий куплет.
Караоке. «Здрастуй, світ!»
Співаємо з зірками . Перше виконання пісні «Здрастуй, світ!» зірками російської естради.
Тестове завдання 1
Характерні особливості, за якими можна визначити музику Бетховена
Боротьба почуттів
Устремління до перемоги, радості, світла
Глибокий драматизм
Оригінальність оркестровки
Звучання органу
Гумористичні образи
Тестове завдання 2
Риси, за яким можна скласти короткий портрет Людвіга Ван Бетховена
Органіст-віртуоз
Людина титанічної волі
Людина високих помислів та глибоких почуттів
Людина безмежного життєлюбства
Музичний критик
Тестове завдання 3
Композитори, творчість яких відносять до класицизму
Йозеф Гайдн
Вольфганг Моцарт
Людвіг ван Бетховен
Фридерік Шопен
Сергій Прокоф’єв
Тестове завдання 4
Музична форма, що утвердилась в епоху класицизму
Сонатна форма
Форма рондо
Сюїта
Фуга
V . Висновок .
Вч. Почуття музики Бетховена і про тебе, і про мене, і про всіх. Вони особисті - і вони універсально людські… Сплетені з контрасту надій і розчарувань, драматизму піднесень і падінь. Шукайте свою музику в житті!
Урок 4.
ТЕМА: Відлуння народних мелодій .
Мета уроку :
Навчальна: ознайомити учнів із другою симфонією Л.Ревуцького
показати можливості симфонічної музики в утіленні образів українського народу і природи, поєднаних із почуттям любові до рідного краю;
закріплювати визначення понять симфонія, сонатно-симфонічний цикл;
поглиблювати знання про творчість Л.Ревуцького
Виховна : Виховувати любов до класичної музики;
- виховувати здатність співпереживати зміст розучених пісень та почутих музичних творів.
Розвиваюча :розвивати вміння розуміти та інтерпретувати симфонічні твори, виявляти найголовніше в їх образному змісті;
розвивати вокально-хорові навички – виразне інтонування та спів кантилени.
Корекційні завдання: корекція співочої постави;
корекція та розвиток музичного слуху та почуття ритму.
Корекційний розвиток особистості дитини із ЗПР.
Наочні посібники: Портрет Л.Ревуцький. О.В.Волошина «Музичне мистецтво 8 клас»,Г.М.Макаренко «Музичне мистецтво»
Музичний матеріал: Л.Ревуцький Симфонія №2 (фінал), П. Майборода «Моя стежина»
Т.Н.З: Магнітофон.
Хід уроку.
Музичне вітання.
Вступне слово вчителя.
Вч. Доволі часто професійні композитори та музиканти звертаються до народних джерел і використовують у своїх творах мелодії народних пісень чи танців. Шляхом різних мелодичних чи ритмічних змін проста народна мелодія збагачується новими інтонаціями і набуває зовсім іншої, складнішої форми – форми академічної музики, до якої належать симфонічна музика, симфонія. Саме з такою симфонією ми ознайомимося сьогодні на уроці.
Ділова гра «Ланцюжок» за темою «Симфонія»
Учням пропонують повторити основні терміни та поняття, що було засвоєно на попередніх уроках і буде застосовано на цьому. Учитель називає певне поняття і передає дитячий музичний інструмент другому учасникові, який, у свою чергу, ставить запитання наступному учасникові гри. Доцільно обрати «рятівників» (учнів із високим рівнем навчальних досягнень), до яких за потреби можна звернутися по допомогу, передаючи їм дитячий музичний інструмент зі словом «sorry»
Ключові слова: симфонічний оркестр, сонатна форма, головна тема, побічна тема, частини симфонії.
Симфонічна музика - велика і складна галузь музичного мистецтва.
Найскладніша форма інструментальної музики – симфонія (від грецьк. «співзвуччя»), яку виконує симфонічний оркестр. Можливості цього жанру великі: він дає змогу відтворити музичними засобами філософські та етичні ідеї, передати почуття й переживання.
Жанр сформувався в середині 18 ст. у творчості представників віденської школи. Засновника жанру симфонії, видатного австрійського композитора Й.Гайдна, автора приблизно 100 симфоній, називають «батьком симфонії».
Перша частина має бути написаною в сонатній формі та виконуватися у швидкому тепі, вона сповнена драматичного змісту.
Друга частина повільна – це ліричний центр композиції.
Третя - контрасна щодо другої : жвава музика має або танцювальний, або жартівливий характер.
Четверта частина - швидка – фінал симфонії; тут підбиваються підсумки розвитку тем і образів твору.
Основоположником української радянської музичної шклои, а також автором першої української симфонії став Левко Миколайович Ревуцький – народний артист СРСР, доктор мистецтвознавства, професор, академік.
Із симфонічної творчості композитора найбільш відома Друга симфонія. Вона була відзначена першою роемією на конкурсі симфонічної музики.
Друга симфонія позначена яскравою творчою індивідуальністю, має виразний національний колорит. Фінал симфонії – перемога українського народу у звершенні своїх національних ідеалів, віра в майбутнє пройдешніх поколінь.
Усі три частини побудовані на темах відомих пісень – це і старовинна веснянка, і пісня-гра, і жартівливо-танцювальна пісня, і лірична пісня-романс.
В основі першої частини – теми двох народних пісень : перша «Ой, весна, весниця» могутня і заклична за своїм характером, друга «Ой не жаль мені та ні на кого» лірична жаліслива пісня
Третя частина симфонії - святковий фінал, що за традицією, має бути жвавим і рухливим. Л.Ревуцький трактує класичний зразок швидкого фіналу згідно з українськими національними традиціями й обирає теми пісень, безпосередньо пов’язані з грою. Перша з цитованих і перевтілених в оркестровій тканині фіналу тем – старовинна символічна пісня-гра «А ми просо сіяли». Автор трактує її як «чоловічий» танець. Побічна тема, навпаки, більш жіноча і приваблює граціозністю та мяким лукавством. Окрім них, композитор нагадує тут слухачам і теми з попередніх частин, а завершує весь цикл знову величним звучанням веснянки «Ой весна, весниця», нібито замикаючи вічний кругообіг природи й людського життя.
Дух музики 3 частини другої симфонії Л.Ревуцького, її тепло, мабуть, найкраще зумів передати у своєму вірші поет М.Рильський.
Слава сонцю молодому
В світоносній вишині.
Слава першим хвилям грому,
Слава птиці й звірині.
Слава розуму і волі,
Що підносять на землі,
Де були пустині голі,
Осяйних будов шпилі.
Прослухайте 3 частину Другої симфонії Л.Ревуцького.
Який образний зміст має фінал Другої симфонії?
Слухання ІІІ частини Другої симфонії Л.Ревуцького
Як взаємодіють головна та побічна теми?