
- •Практична робота 1
- •Теоретичні відомості
- •Практична робота № 2
- •Теоретичні відомості
- •Практична робота № 3
- •Теоретичні відомості
- •Практична робота № 4
- •Теоретичні відомості
- •Практична робота № 5
- •Місце проведення: кабінет лісових культур.
- •Практична робота № 6
- •Практична робота № 7
- •Теоретичні відомості
- •Практична робота № 8
- •Теоретичні відомості
- •Результати практичної роботи № 8
Практична робота № 8
Тема: Оволодіння технікою щеплення плодових порід.
Мета: Набути навиків по виконанню щеплень плодових деревних порід.
Обладнання і матеріали: сікатори, садові та окуліровочні ножі, копуліровочні ножі, шпагат, поліхлорвінілова плівка, садовий вар, пагони для підщеп та прищеп, аптечка.
Місце проведення: Кабінет лісових культур.
Метод проведення: Індивідуальний
Тривалість заняття: 2год.
Теоретичні відомості
1.Проведення очкування
Перед щепленням необхідно спочатку заготовити живці. Строки заготівлі живців залежать від часу щеплення. Для весняного щеплення живці заготовлюють на початку зими і зберігають їх до весни у зволоженому піску, поміщаючи в підвали або під сніг. Живці для літнього очкування заготовляють у день його проведення. Найкраще сформовані бруньки на живцях, що виростають на периферії середньої і верхньої частин крони. На зрізаних живцях для літнього очкування видаляють листкову пластину, залишаючи черешок завдовжки 5—6 мм. Заготовлені живці зв'язують у пучки.
Використовується весняне очкування проростаючим вічком, яке починає рости одразу після приживлення, ранньолітнє для кісточкових порід та літньо-осіннє сплячим вічком, яке проростає навесні наступного кроку. Останнє найбільш поширене і здійснюється в період достатнього визрівання пагонів на маточних деревах. В Поліссі та в Лісостепу окулірують від кінця липня до середини серпня, у південних районах — до початку вересня в такій послідовності: сіянці груші, клонові підщепи яблуні, черешня, вишня, сіянці яблуні, абрикос, алича.
За два-три тижні до очкування підщепи інтенсивно поливають для кращого відставання кори і вирізують до висоти 15—20 см усі бічні розгалуження. Перед очкуванням від кореневої шийки відгортають землю і стовбурець протирають мішковиною. Очкування краще проводити з північного боку з метою запобігти підсиханню ростових бруньок на висоті 3—5 см у сіянцевих та 15— 20 см — у клонових підщеп. Один робітник окулірує, а інший обв'язує. Кращий час виконання — в погожі дні вранці і ввечері. Окулірувальник бере для роботи 15—20 живців, обмотавши їх плівкою або вологою мішковиною. Живці зберігаються у накритому мішковиною відрі з водою на дні.
Широко використовуються два способи очкування: під кору / Т-подібний розріз) і камбієм на камбій.
При доброму відставанні кори на підщепах використовується перший спосіб. Для цього беруть живець у ліву руку і на відстані 1,0—1,5 см вище верхівки бруньки розрізають кору, повертаючи ніж паралельно до живця і ведучи його до себе й одночасно направо. При наближенні до основи бруньки ніж треба трохи заглибити. В іншому випадку лезо при зрізуванні колінця може вислизнути й перерізати судинно-волокнистий пучок, який живить бруньку. Зрізавши бруньку, її вставляють у Т-подібний розріз.
Для кісточкових порід (слива, черешня, вишня) більш ефективним є очкування щитками без деревини, завдяки чому прискорюється зростання.
При поганому відставанні кори на підщепі використовують очкування вприклад. Для цього на підщепі роблять поперечний розріз кори під кутом 40—50°. Потім ножем зверху вниз зрізають смужку кори з тонким шаром деревини завдовжки 2—3 см. До зрізаного місця прикладають щиток з брунькою, зрізаною з живця. Запорукою приживлювання є збір камбіальних шарів обох частин . Цей спосіб простіший для виконання, ніж попередній. Не має значення і процес відставання кори. При цьому зростає швидкість проведення очкування і прискорюється процес обв'язування.
Таким же простим і високопродуктивним є спосіб очкування вприклад під язичок кори. Смужку кори на підщепі не відрізають, а лише прирізують трохи більше ніж наполовину. Під залишений язичок кори вставляють щиток з брунькою, після чого проводиться обв'язування. Для цього використовують переважно синтетичні матеріали, а також лико, медичний пластир та ін. Головна мета обв'язування — запобігти підсиханню, потраплянню бруду чи вологи, а також забезпечити щільне прилягання тканин компонентів.
2. Щеплення в боковий розріз використовується тоді, коли підщепа значно товстіша живця. На невеликій відстані від вершкової бруньки підщепи лезом ножа роблять боковий зріз навколо до осі пагона довжиною 3 - 5 см, цей зріз не повинен глибоко заходити в деревину. Трохи згинаючи верхівку підщепи вставляємо живець, суміщаємо зрізи, після чого обв"язуєм щеплення.
3. Щеплення врощіп проводять тоді, коли діаметр прищепи і підщепи неодинакові (в садівництві цей спосіб використовують і на гілках великого діаметра вставляючи живці з однієї або двох сторін). На підщепі роблять вертикальний гладенький розщіп глибиною до 4 см по серцевині. На живцеві роблять двохсторінній клиновидний зріз довжиною до 4 см і щільно ставлять в розщіп підщепи, суміщаючи шари і обв"язують.
4.Застосовуючи з в и ч а й н є щеплення за кору підщепу зрізують на пеньок, на якому роблять вертикальний розріз кори, довжина якого дорівнює довжині зрізу на живці. Живець повинен мати дві-три бруньки. На зрізі підщепи відділяють кору і встромляють живець площиною зрізу до деревини підщепи. На пеньок діаметром понад З см можна щепити два або декілька живців. Місце щеплення щільно обв'язують і замазують садовим варом.
5.Для щеплення плодових порід у закритому грунті, якщо підщепа та прищепа однакової товщини, вдаються до копулювання.
Просте копулювання доцільне у випадку, коли товщина прищепи і підщепи не перевищує 0,4 см. Для цього на живці та підщепі в одній площині роблять однакові за величиною зрізи, довжина яких в 2,5—3,0 рази більша від товщини живця. Зрізи накладають один на одний, місце щеплення обв'язують і покривають садовим варом.
Копулювання поліпшене полягає у виконанні на косих зрізах прищепи та підщепи спеціальних розрізів-язичків, які при суміщенні щільно заходять один за одного, міцно з'єднуючи прищепу з підщепою . Сполучаючи компоненти, потрібно стежити, щоб шари камбію та деревини сумістилися. Як і в попередніх випадках, місце щеплення обв'язують і покривають садовим варом.
Хід роботи
1. Строго дотримуючись вимог техніки безпеки виконати один із різновидностей очкування і замалювати його.
2. Виконати ще два види щеплення живцями.
3. Замалювати виконані щеплень.
Контрольні запитання
1. Для чого проводять щеплення плодових порід ?
2. Коли нарізають живці і як їх готують для щеплення ?
3. Які погодні умови найкращі в період щеплення ?
4. Який обов"язковий матеріал використовується при різних способах щеплень ?
7. Для чого використовується садовий вар при проведенні щеплень ?
8. Які фактори впливають на приживлення щепок ?