Видатні педагоги про особистісно орієнтований підхід у навчанні.

К. Роджерс, А. Маслоу

Ушинський К.Д.

Блонський П.П.

Сухомлинський В.О.

Амонашвілі О.Ш.

Повноцінне виховання можливе лише в тому випадку, коли школа служитиме лабораторією для відкриття унікального “Я” кожної дитини, допомагатиме їй в усвідомленні, розкритті власних можливостей, становленні самосвідомості, у здійсненні особистісно значущого і суспільно прийнятного самовизначення, самореалізації та самоутвердження

1.Виховання, вдосконалюючись, може розширити межі людських можливостей

2. Головна умова успішного навчання - врахування вікових, психологічних особливостей дитини

3. Ідея здійснення особистісно зорієнтованого підходу в умовах колективної роботи класу

4. Спільна навчальна діяльність створює таку атмосферу, в якій легко засвоювати факти і думки

Розділити клас на дві групи, з яких одна сильніша за іншу навіть корисно, якщо педагог вміє, займаючись з однією групою сам, другій дати цікаву самостійну вправу

1.Індиідуальність – неповторність кожної людини

2. Школа повинна не пригнічувати, а розвивати індивідуальність

3.Індивідуальність культивується не стільки викладанням конкретних предметів, скільки наданням їй можливості виявити і розвинути індивідуальні особливості особистості, що формується

4. Головний зміст особистісно зорієнтованого підходу – підвищити ефективність навчально-виховного процесу, дати простір розвитку задатків і здібностей кожної особистості. 5.Ввів факультативні предмети, самостійні роботи, широко практикував таку форму навчання, як написання і обговорення рефератів і навіть роботу школярів за індивідуальними планами.

1. . Положення про неповторність кожної дитини є немовби наріжним каменем, на якому побудована вся система поглядів В. О. Сухомлинського на проблеми навчання й виховання

2. Хоча ні принципів ні самого поняття педагог не виділяв

3. Положення про дитину як найвищу цінність і, відповідно, головного суб'єкта навчально-виховного процесу

1.«Що таке справжній особистісний гуманний підхід до дитини? Це, насамперед, повага, любов. Гуманна педагогіка базується на припущеннях, в основу яких покладено Мудрість.»

2. Три закони гуманної педагогіки:

– Любити кожну дитину;

– Розуміти і приймати її такою, якою вона є;

– Озброїтись оптимізмом у ставленні до будь-якої дитини

І. Якиманська

Підмазін С.І.

1. Кожен учень дивиться на світ, спираючись на суб'єктний досвід

2. Дитина, пізнаючи світ користується “перед-знаннями”, сформованими культурою, що її оточує

3. Важливо спочатку виявити суб'єктний досвід учня, а тоді вже, спираючись на нього, формувати наукові знання

4. Важливо погоджувати нові поняття з суб'єктним досвідом учня

5.Тільки особистісно значущі поняття засвоюються учнем

6.С аме визнання учня головною дійовою фігурою всього освітнього процесу і є особистісно-орієнтованим навчанням.

Він визначив основні положення, на які спирається особистісно орієнтований підхід у навчанні:

1.Учень завжди є суб’єктом, а не об’єктом навчання.

2.Основна мета навчання, окрім засвоєння учнем необхідних знань, умінь та навичок, - розвиток особистості учня як суб’єкта діяльності і соціальних стосунків.

2. модель о-о навчання передбачає також розвиток критичного мислення учнів, що потребує неодмінно діалогічної ситуації, вільної, творчої діяльності .