3. Правила добровільного страхування майна сільськогосподарських підприємств, орендаторів, селянських господарств.

На значну частку майна сільськогосподарських підприємств поширюється обов’язкове страхування.

Тому далі розглянемо умови добровільного страхування майнових об’єктів, що визначені відповідними правилами закритого акціонерного товариства страхова компанія „Інком страх”, які діють від 20 січня 2003 р.

За умовами цих правил страхова компанія приймає на страхування майно сільськогосподарських підприємств, орендарів, фермерських господарств незалежно від форми власності.

У правилах визначено, що об’єктом страхування є майнові інтереси, що не суперечать чинному законодавству України і пов’язані з володінням , користуванням і розпорядженням такими видами майна:

1) урожай сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень плодоносного віку у тому числі врожай тих культур, що вирощується в захищеному ґрунті.

2) багаторічні насадження, тобто плодово-ягідні кущі та дерева, що ростуть у садах та виноградники

3) будівлі, споруди, сільськогосподарська техніка, об’єкти незавершеного капітального будівництва, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, транспортні засоби, рибальські та інші судна, засоби лову, інвентар, продукція, сировина, товари та інше майно.

Не розглядаються як об’єкти страхування:

• сільськогосподарські культури, які господарство висівало три роки

підряд, але жодного разу не одержувало врожаю;

• тимчасові та старі будівлі, споруди не придатні для використання

• ділова деревина та дрова на лісосіках і під час сплаву

• документи, наявні гроші та цінні папери

• будівлі, споруди та інше майно, яке знаходиться в зоні загрози обвалу,

зсуву, повені або іншого стихійного лиха з моменту офіційного

оголошення про це органами виконавчої влади або за їх дорученням

іншими відомствами(гідрометеослужбою тощо).

Урожай сільськогосподарських культур у відкритому ґрунті страхується на випадок його знищення або пошкодження внаслідок вимерзання, граду зливи, урагану, бурі, повені, пожежі.

Перелік страхових ризиків для врожаю що вирощується в закритому ґрунті, включає ураган, град, бурю, пожежу, якщо цими подіями була пошкоджена сама споруда.

Щодо багаторічних насаджень то згідно з договором страхування можуть відшкодовуватись збитки від повної загибелі (відмирання підземної і наземної частин усіх або окремих дерев, кущів) самих дерев, кущів, плодово-ягідних, насаджень, що рос­туть у садах, та виноградників внаслідок сильних морозів, повені, бурі, урагану, землетрусу, пожежі.

Інше майно сільськогосподарських підприємств стра­хується на випадок знищення (пошкодження) внаслідок впливу пожежі, вибуху, повені, землетрусу, бурі, урагану, смерчу, зливи, граду, зсуву, обвалу, селю, затоплення, в тому числі через аварію комунікаційних мереж.

З метою страхування кожний вид майна оцінюється.

За­гальна страхова сума, в межах якої страхується майно, встанов­люється підсумовуванням страхових сум кожного окремого виду майна, які визначаються:

1. для сільськогосподарських культур і багаторічних насад­жень у межах мінімальних або максимальних страхових сум, але не менше як 50% і не більше 70% середньої вартості врожаю ;

2. для основних засобів у договірній сумі, але не більше їх дійсної

вартості;

3)для товарно-матеріальних цінностей у договірній сумі, але не

більше їх дійсної вартості.

Мінімальна страхова сума врожаю сільськогосподарсь­ких культур визначається шляхом множення ціни на про­дукцію, що склалася у страхувальника від реалізації врожаю даної культури в минулому р. на врожайність з 1 га, яка є най­меншою за останні три роки, і на площу, з якої заплановано одержати врожай.

Максимальна страхова сума вартості врожаю сільськогос­подарських культур розраховується на основі середньої врожай­ності з 1 га за останні три роки, ціни 1 ц продукції, що склалася за минулий рік та планової площі, з якої очікується отримати вро­жай. При цьому ставка страхового тарифу збільшується на той відсоток, на який збільшена максимальна страхова сума стосовно мінімальної.

Приклад. Товариство з обмеженою відповідальністю „Обрій" за поточні три роки збирало відповідно 35, 26,7 та 16,5 ц. озимої пшениці з 1 га. Середня врожайність за цей період стано­вила (35+26,7+16,5):3=26,1 ц з 1 га. Визначаємо різницю між се­редньою та мінімальною врожайністю 26,1-16,5=9,6 ц. Тепер визначаємо коефіцієнт, на який буде збільшено страховий тариф: 9,6:26,1=0,368, або 36,8%.

Страхова сума як максимальна так і мінімальна не повинна перевищувати вартості запланованого до збирання врожаю.

Що стосується багаторічних насаджень, то страхова сума визначається так само, але при цьому слід враховувати і площу тих насаджень, що вступають у плодоносний вік у р., на який ук­ладається договір страхування.

Якщо майно або окремий його вид прийняті на страхування у меншій вартості, ніж його дійсна (розрахункова) вартість, то всі об'єкти даного виду майна вважаються застрахованими в тому са­мому відсотку від їх вартості.

У договорі страхування може бути передбачено, що він ук­ладається в певній частці вартості майна, але при виплаті страхо­вого відшкодування не застосовується принцип пропорційності, тобто при настанні страхового випадку страхувальникові випла­чується страхове відшкодування в повному розмірі понесених збитків, але не більше від страхової суми.

Якщо в договорі страхування не вказано, що принцип пропор­ційності не застосовується, то відшкодування буде становити такий відсоток до понесених збитків, як страхова сума до страхового оцінювання.

Сума страхових платежів визначається множенням ставки стра­хового тарифу з урахуванням ступеня ризику та обставин укладення договору страхування на встановлену страхову суму за договором.

У таблицях наведено базові страхові тарифи за окремими видами об'єктів страхування в розрізі областей України.