- •Передмова
- •Глава 1. Проблема обводнення свердловин
- •1.1. Характеристика вод. Джерела, причини, шляхи та наслідки обводнювання свердловин
- •1.1.1. Характеристика природних підземних вод
- •1.1.2 Закономірне, передчасне й аварійне обводнювання свердловин і пластів Джерела обводнення свердловин
- •Геологічні фактори
- •Технологічні фактори
- •Наслідки обводнення свердловин
- •1.2. Класифікація причин обводнення свердловин і методи їх встановлення_________________________
- •1.3. Методи регулювання розробки родовищ і боротьби з обводненням свердловин
- •1.4. Гідродинамічні особливості витіснення нафти водою із проникнісно-неоднорідних колекторів за умов передчасних неконтрольованих проривів води
- •1.4.1 Проникнісна неоднорідність продуктивних пластів
- •1.4.2 Витіснення нафти з тріщинуватих пластів
- •1.4.3. Вирівнювання проникнісної неоднорідності тріщинуватого колектора при режимах витіснення нафти і газу як метод підвищення нафтогазовилучення
- •1.5. Види ремонтно-ізоляційних робіт і вибір методів їх виконання та тампонажних матеріалів
- •1.5.1. Класифікація ремонтно-ізоляційних робіт
- •1.5.2 Засади вибору технології pip і тампонажних матеріалів
- •Глава 2. Тампонажні матеріали,
- •2.1 Класифікації тампонажних матеріалів
- •2.1.1 Загальна класифікація тампонажних матеріалів
- •2.1.2 Класифікація тампонажних матеріалів за ступенем їх дисперсності
- •2.1.3 Класифікація тампонажних матеріалів за механізмом закупорювання водопровідних каналів
- •2.1.4 Класифікація тампонажних матеріалів за їх взаємодією з пластовими флюїдами
- •2.1.5 Класифікація тампонажних розчинів за їх фізико-хімічним складом
- •2.2. Неорганічні твердіючі тампонажні цементи і розчини
- •2.2.1 Загальна характеристика тампонажних цементів
- •2.2.2 Тампонажний портландцемент
- •2.2.3 Глиноземистий і гіпсоглиноземистий цементи
- •2.2.4 Магнезіальний цемент
- •2.2.5 Тампонажні матеріали на основі силікатів лужних
- •2.2.6 Гіпсові в'яжучі речовини
- •2.2.7 Шлакові тампонажні матеріали і шлакоцементи
- •2.2.8 Легкі й полегшені тампонажні цементи і розчини
- •2.2.9 Обважнені тампонажні цементи і розчини
- •2.2.10 Термостійкі тампонажні цементи
- •2.2.11 Тампонажні цементи та розчини для низьких плюсових і
- •2.2.12 Розширні тампонажні цементи
- •2.2.13. Корозійностійкі тампонажні цементи
- •2.2.14 Тампонажні матеріали для ізоляції зон поглинання
- •2.2.15 Тампонажні суміші на мінеральній основі з додатками органоаеросилів, полімерів, латексу, азбесту
- •2.2.16 Наповнювачі до тампонажних розчинів
- •2.2.17 Технологічні властивості цементного порошку, розчину і каменю
- •2.3. Твердіючі в'яжучі тампонажні матеріали на основі органічних речовин
- •2.3.1 Тампонажні суміші на основі формальдегідних смол тсд-9 і тс-10
- •2.3.2 Гідрофобний тампонажний матеріал
- •2.3.3 Тампонажні суміші на основі інших смол
- •2.3.4 Тампонажні матеріали на основі мономерів -акриламіду і стиролу
- •2.3.5 Тампонажні матеріали на основі кремнійорганічних сполук
- •2.4 Гелеутворювальні тампонажні суміші
- •2.4.1 Загальна характеристика
- •2.5.2 Акрилові водорозчинні полімери
- •2.4.3 Гіпаноформалінова суміш (гфс)
- •2.4.4 В'язкопружні суміші на основі паа
- •2.4.5 Гелеутворювальні суміші на основі пал або кмц
- •2.4.7 Полімерний тампонажний матеріал акор
- •2.4.8 Нафтосірчанокислотна суміш
- •2.5 Суспензійні наповнювачі
- •2.5.1. Загальна характеристика полімерних матеріалів
- •2.5.2 Дослідження деяких технологічних характеристик суспензійних наповнювачів
- •2.5.3 Поліолефіни
- •2.5.4 Полістирол і кополімери стиролу
- •2.5.5 Полівінілхлорид
- •2.5.6 Полівініловий спирт
- •2.5.7 Фторопласты
- •2.5.8 Пом'якшувач, структуроутворювач ірубраке
- •Пом'якшувач
- •2.5.9 Гранульований магній, його продукти і шлам
- •Злежаний гранульований магній
- •2.5.10 Деякі інші органічні та неорганічні наповнювачі
- •Глава 3. Способи виконання водоізоляційних робіт у свердловинах
- •3.1 Відключення окремих пластів
- •3.2. Усунення негерметичності цементного кільця за експлуатаційною колоною та ізоляція підошовної води
- •3.2.1 Напрямки, наслідки, причини і типи каналів перетікання
- •3.2.2 Дослідження негерметичності цементного кільця
- •3.2.3 Способи усунення негерметичності цементного кільця
- •3.2.4 Тампонажні матеріали
- •3.3. Відключення окремих обводнених інтервалів пористого пласта
- •3.3.1 Виявлення обводнених інтервалів та оцінка залишкового
- •3.3.2 Вибір методів ізоляції припливу нагнітальних і контурних вод у перфорованому інтервалі продуктивного пласта
- •3.3.3 Методи селективної ізоляції пластової води у свердловинах
- •Органічні і полімерні матеріали
- •3.3.4 Визначення об'єму водоізоляційних реагентів
- •3.4 Нарощування цементного кільця за обсадною
- •3.5 Розрахунок цементування свердловин
- •Глава 4. Ремонтно-лагодильні роботи
- •4.1. Лагодження дефектів експлуатаційної колони
- •4.2.1 Причини утворення дефектів у кріпленні свердловин
- •4.2.2 Методи виявлення дефектів
- •4.2.3 Визначення затрубних перетікань флюїдів і негерметичності обсадної колони
- •4.3 Усунення негерметичності обсадної колони труб
- •4.3.1 Загальна стратегія робіт з усунення негерметичності
- •4.3.2 Спосіб доскручування обсадної колони
- •4.3.3 Способи тампонування ненаскрізних каналів
- •4.3.4 Способи ізоляції наскрізних каналів
- •4.4.1. Гідродинамічні дослідження негерметичності експлуатаційної колони
- •4.4.2 Промислово-геофізичні дослідження
- •4.4.3 Обстеження стовбура свердловини
- •Глава 1
- •Класифікація причин обводнення свердловин і методи їх встановлення 87
- •Методи регулювання розробки родовищ і боротьби
- •1.4. Гідродинамічні особливості витіснення нафти водою
- •Глава 2
- •2.3. Твердіючі в'яжучі тампонажні матеріали на основі органічних
- •3.2. Усунення негерметичності цементного кільця за
- •Глава 4
- •4.2 Визначення негерметичності в кріпленні свердловини і місця
- •Технологічні матеріали і способи ізоляції
4.3 Усунення негерметичності обсадної колони труб
4.3.1 Загальна стратегія робіт з усунення негерметичності
Основна причина порушення герметичності обсадних колон - корозія зовнішньої і внутрішньої поверхонь труб в агресивному середовищі пластових та стічних вод. У більшості випадків порушення мають вигляд щілин, розташованих вздовж твірної труби. Ширина щілин сягає 5 см, довжина - 1 м. Інколи негерметичними можуть бути різьові з'єднини, що пов'язано з недозгвинчуванням труб. Негерметичності обсадної колони труб виникають також при лагодженні зім'ять і зламів труб.
Усунення негерметичності обсадної колони труб може бути виконано одним із трьох способів: а) доскручуванням труб; б) тампонуванням ненаскрізних каналів; в) ізоляцією наскрізних каналів [100].
Загальна стратегія робіт така. Незацементовану і негерметичну в різьових з'єднинах експлуатаційну колону доскручують, а пошкоджену по тілу, але незацементовану, частину експлуатаційної колони замінюють новою. Для заміни дефектної частини обсадної технічної колони вона повинна бути розміщена в незацементованій ділянці стовбура свердловини, який утворений породами, не схильними до каверноутворення та обвалів, а таке дуже рідко зустрічається.
Для заміни дефектних незацементованих труб верхню частину колони на 5-6 м вище дефекту відрізають труборізом, і витягують, а потім звільнюваним внутрішнім трубовловлювачем відгвинчують і витягують із свердловини пошкоджену ділянку. Тоді опускають нову колону, згвинчують із залишеною частиною і в разі потреби цементують.
Герметичність зацементованих обсадних труб відновлюють шляхом створення навпроти дефектних частин обсадної колони ізоляційних перегородок, які витримують тиски, що виникають всередині колони, чи перепади тиску на неї. Ці перегородки створюються як за обсадними трубами, так і всередині них. У першому випадку роль ізоляційної перегородки виконують цементні екрани, які створюються в заколонному кільцевому просторі шляхом цементування під тиском, а в другому -додаткова внутрішня колона із обсадних труб меншого діаметра або металевий пластир на внутрішній стінці дефектної колони труб.
Найбільш поширеним способом відновлення герметичності обсадних колон є нагнітання під тиском цементного розчину через дефект у колоні для створення ізоляційних екранів у заколонному кільцевому просторі. Такі екрани повинні бути міцними і герметичними, щоб під дією можливих перепадів тиску перешкодити перетіканню флюїдів із внут-рішньоколонного простору в заколонний чи навпаки. Цього можна досягнути створенням сприятливих умов для формування в заколонному
689
просторі міцного, непроникного цементного каменю або кільця в незаце-ментованій колоні достатньої протяжності.
Найбільш ефективним для відновлення герметичності експлуатаційних колон (як для ізоляції негерметичних з'єднувальних вузлів, так і для ізоляції наскрізних дефектів) є метод встановлення металевого пластыря [168, 293]. Металевим пластирем негерметичну ділянку перекривають із застосуванням пристрою дорн. За допомогою пристрою розширюють опущену у свердловину поздовжньо гофровану трубу до щільного контакту з обсадною колоною.
У разі неможливості використання пластирів через неприпустимість звуження стовбура свердловини чи відсутності необхідних технічних пристроїв застосовується метод тампонування під тиском; останній також застосовують, коли можливим є виконання ремонту без тривалої зупинки роботи свердловини та без демонтажу гирлового обладнання [168,293].
Якщо все-таки відновити герметичність обсадної колони не вдається, то або опускають додаткову колону труб („летючку") з наступним цементуванням, або повертають свердловину на вищезалеглий горизонт, або забурюють другий стовбур.