2.4.7 Полімерний тампонажний матеріал акор

Полімерний тампонажний матеріал АКОР-Б100 і АКОР-БЮОн (ТУ 391331 88)-це кремнійорганічний продукт, суміш поліефірів ортокрем-нієвої кислоти H₄Si0₄ чи інакше Si(OH)₄, в якій одна, дві або три гідрок­сильні групи замінені вуглеводневими радикалами (складні ефіри з різним ступенем конденсації), темно-коричнева летка рідина з динамічним коефіцієнтом в'язкості 1-Ю мПа-с, густиною 980-1100 кг/м³; температура замерзання мінус 50°С, термостійкість - 240°С.

Розчиняється АКОР-Б у прісній, технічній і пластовій воді будь-якої мінералізації в межах 1:3- 1:10 об'ємних частин (із 1 м³ товарного мате­ріалу можна одержати до 10 м³ водоізоляційної суміші).

Час гелеутворення водних розчинів АКОР-Б знаходиться в межах 1,5-5 год., а АКОР-Б100 - від декількох хвилин до діб. Нижня межа вико­ристання становить 75°С, а верхня - 200°С.

Матеріал легко фільтрується в пористе середовище, схильний до гелеутворення у водному середовищі. Наявність титану в його складі уповільнює процес гідролізу водного розчину, що сприяє збільшенню радіуса зони тампонування, твердінню АКОР-Б в усьому об'ємі, стійкості проти діяння високих градієнтів тиску [563].

АКОР-Б100 виявився ефективним водоізолювальним матеріалом і в колекторах з розвинутою системою макротріщин. Лабораторні досліди проведено на взірцях кернів унікального масивного нафтового покладу у тріщинувато-кавернозних гранітоїдах фундаменту родовища Білий Тигр (В'єтнам) при пластовій температурі (140°С) [462]. Взірці керна, насичені залишковою (зв'язаною) водою і гасом, поміщали в кернотримачі, а гас

449

витісняли морською водою, яка використовується для підтримування пластового тиску шляхом вертикального переміщення водонафтового розділу знизу вверх, тобто моделювався повністю обводнений пласт. Після цього нагнітали АКОР-Б100 в об'ємі, рівному п'яти об'ємам пор V_nop, а відтак - знову морську воду. Для зіставлення використано також неорганічну гель-суміш [6]. У табл. 2.127 подано результати лабо­раторних досліджень ступеня зниження проникості найбільш дренованих промитих водою інтервалів, який оцінювався відношенням коефіцієнтів проникності до (А:,) і після (к₂) оброблення колекторів - к_хІ к₂.

Таблиця 2.127-Результати випробувань ефективності обмежень проривів води

№ досліду	Початковий коефіцієнт проникності по воді, мкм2	Оброблення в об'ємі 5 V„op сумішшю	Кінцевий коефіцієнт проникності по воді, мкм2	Коефіцієнт відновлення проникності, частка од.	Примітка
1	25,3	гель-суміш	25,3	1,00
2	3,5	-II-	1,8	0,51
3	62,8 -10-3	-II-	0	0
4	140	АКОР-Б100	36,4 10-3	26 10-3
5	36,4 10-3	10% розчин NaOH	44	1208	Відновлення проникності після досліду №4

З табл. 2.127 видно, що гель-суміш ефективна щодо водоізоляції (дослід №3) лише стосовно до порівняно невисоких проникностей тріщин (коефіцієнт проникності менше ніж 0,1 мкм²). Для більш проникних макро-тріщин водоізоляційний ефект значно знижується (досліди №1 і №2). Наприклад, у досліді №1 за коефіцієнта проникності близько 25 мкм² обмежень для фільтрації води цією сумішшю немає.

Суміш АКОР-БЮО надійно обмежує фільтрацію води навіть за дуже високого коефіцієнта проникності макротріщин, близько 140 мкм² (дослід №4). Однією з позитивних властивостей цієї суміші є можливість дос­татньо повного відновлення початкової проникності шляхом оброблення пласта розчином лугу NaOH. Це підтвердив дослід №5, в якому дослід­жували відновлення проникності після ізоляційних робіт у досліді №4.

На рис. 2.42 наведено динаміку зміни проникності в разі ізоляції суміш­шю АКОР-Б10О і відновлення її обробленням 10% розчином лугу (NaOH) та припливу води через макротріщинуватий взірець керна фундаменту.