
- •Передмова
- •Глава 1. Проблема обводнення свердловин
- •1.1. Характеристика вод. Джерела, причини, шляхи та наслідки обводнювання свердловин
- •1.1.1. Характеристика природних підземних вод
- •1.1.2 Закономірне, передчасне й аварійне обводнювання свердловин і пластів Джерела обводнення свердловин
- •Геологічні фактори
- •Технологічні фактори
- •Наслідки обводнення свердловин
- •1.2. Класифікація причин обводнення свердловин і методи їх встановлення_________________________
- •1.3. Методи регулювання розробки родовищ і боротьби з обводненням свердловин
- •1.4. Гідродинамічні особливості витіснення нафти водою із проникнісно-неоднорідних колекторів за умов передчасних неконтрольованих проривів води
- •1.4.1 Проникнісна неоднорідність продуктивних пластів
- •1.4.2 Витіснення нафти з тріщинуватих пластів
- •1.4.3. Вирівнювання проникнісної неоднорідності тріщинуватого колектора при режимах витіснення нафти і газу як метод підвищення нафтогазовилучення
- •1.5. Види ремонтно-ізоляційних робіт і вибір методів їх виконання та тампонажних матеріалів
- •1.5.1. Класифікація ремонтно-ізоляційних робіт
- •1.5.2 Засади вибору технології pip і тампонажних матеріалів
- •Глава 2. Тампонажні матеріали,
- •2.1 Класифікації тампонажних матеріалів
- •2.1.1 Загальна класифікація тампонажних матеріалів
- •2.1.2 Класифікація тампонажних матеріалів за ступенем їх дисперсності
- •2.1.3 Класифікація тампонажних матеріалів за механізмом закупорювання водопровідних каналів
- •2.1.4 Класифікація тампонажних матеріалів за їх взаємодією з пластовими флюїдами
- •2.1.5 Класифікація тампонажних розчинів за їх фізико-хімічним складом
- •2.2. Неорганічні твердіючі тампонажні цементи і розчини
- •2.2.1 Загальна характеристика тампонажних цементів
- •2.2.2 Тампонажний портландцемент
- •2.2.3 Глиноземистий і гіпсоглиноземистий цементи
- •2.2.4 Магнезіальний цемент
- •2.2.5 Тампонажні матеріали на основі силікатів лужних
- •2.2.6 Гіпсові в'яжучі речовини
- •2.2.7 Шлакові тампонажні матеріали і шлакоцементи
- •2.2.8 Легкі й полегшені тампонажні цементи і розчини
- •2.2.9 Обважнені тампонажні цементи і розчини
- •2.2.10 Термостійкі тампонажні цементи
- •2.2.11 Тампонажні цементи та розчини для низьких плюсових і
- •2.2.12 Розширні тампонажні цементи
- •2.2.13. Корозійностійкі тампонажні цементи
- •2.2.14 Тампонажні матеріали для ізоляції зон поглинання
- •2.2.15 Тампонажні суміші на мінеральній основі з додатками органоаеросилів, полімерів, латексу, азбесту
- •2.2.16 Наповнювачі до тампонажних розчинів
- •2.2.17 Технологічні властивості цементного порошку, розчину і каменю
- •2.3. Твердіючі в'яжучі тампонажні матеріали на основі органічних речовин
- •2.3.1 Тампонажні суміші на основі формальдегідних смол тсд-9 і тс-10
- •2.3.2 Гідрофобний тампонажний матеріал
- •2.3.3 Тампонажні суміші на основі інших смол
- •2.3.4 Тампонажні матеріали на основі мономерів -акриламіду і стиролу
- •2.3.5 Тампонажні матеріали на основі кремнійорганічних сполук
- •2.4 Гелеутворювальні тампонажні суміші
- •2.4.1 Загальна характеристика
- •2.5.2 Акрилові водорозчинні полімери
- •2.4.3 Гіпаноформалінова суміш (гфс)
- •2.4.4 В'язкопружні суміші на основі паа
- •2.4.5 Гелеутворювальні суміші на основі пал або кмц
- •2.4.7 Полімерний тампонажний матеріал акор
- •2.4.8 Нафтосірчанокислотна суміш
- •2.5 Суспензійні наповнювачі
- •2.5.1. Загальна характеристика полімерних матеріалів
- •2.5.2 Дослідження деяких технологічних характеристик суспензійних наповнювачів
- •2.5.3 Поліолефіни
- •2.5.4 Полістирол і кополімери стиролу
- •2.5.5 Полівінілхлорид
- •2.5.6 Полівініловий спирт
- •2.5.7 Фторопласты
- •2.5.8 Пом'якшувач, структуроутворювач ірубраке
- •Пом'якшувач
- •2.5.9 Гранульований магній, його продукти і шлам
- •Злежаний гранульований магній
- •2.5.10 Деякі інші органічні та неорганічні наповнювачі
- •Глава 3. Способи виконання водоізоляційних робіт у свердловинах
- •3.1 Відключення окремих пластів
- •3.2. Усунення негерметичності цементного кільця за експлуатаційною колоною та ізоляція підошовної води
- •3.2.1 Напрямки, наслідки, причини і типи каналів перетікання
- •3.2.2 Дослідження негерметичності цементного кільця
- •3.2.3 Способи усунення негерметичності цементного кільця
- •3.2.4 Тампонажні матеріали
- •3.3. Відключення окремих обводнених інтервалів пористого пласта
- •3.3.1 Виявлення обводнених інтервалів та оцінка залишкового
- •3.3.2 Вибір методів ізоляції припливу нагнітальних і контурних вод у перфорованому інтервалі продуктивного пласта
- •3.3.3 Методи селективної ізоляції пластової води у свердловинах
- •Органічні і полімерні матеріали
- •3.3.4 Визначення об'єму водоізоляційних реагентів
- •3.4 Нарощування цементного кільця за обсадною
- •3.5 Розрахунок цементування свердловин
- •Глава 4. Ремонтно-лагодильні роботи
- •4.1. Лагодження дефектів експлуатаційної колони
- •4.2.1 Причини утворення дефектів у кріпленні свердловин
- •4.2.2 Методи виявлення дефектів
- •4.2.3 Визначення затрубних перетікань флюїдів і негерметичності обсадної колони
- •4.3 Усунення негерметичності обсадної колони труб
- •4.3.1 Загальна стратегія робіт з усунення негерметичності
- •4.3.2 Спосіб доскручування обсадної колони
- •4.3.3 Способи тампонування ненаскрізних каналів
- •4.3.4 Способи ізоляції наскрізних каналів
- •4.4.1. Гідродинамічні дослідження негерметичності експлуатаційної колони
- •4.4.2 Промислово-геофізичні дослідження
- •4.4.3 Обстеження стовбура свердловини
- •Глава 1
- •Класифікація причин обводнення свердловин і методи їх встановлення 87
- •Методи регулювання розробки родовищ і боротьби
- •1.4. Гідродинамічні особливості витіснення нафти водою
- •Глава 2
- •2.3. Твердіючі в'яжучі тампонажні матеріали на основі органічних
- •3.2. Усунення негерметичності цементного кільця за
- •Глава 4
- •4.2 Визначення негерметичності в кріпленні свердловини і місця
- •Технологічні матеріали і способи ізоляції
2.4.7 Полімерний тампонажний матеріал акор
Полімерний тампонажний матеріал АКОР-Б100 і АКОР-БЮОн (ТУ 391331 88)-це кремнійорганічний продукт, суміш поліефірів ортокрем-нієвої кислоти H4Si04 чи інакше Si(OH)4, в якій одна, дві або три гідроксильні групи замінені вуглеводневими радикалами (складні ефіри з різним ступенем конденсації), темно-коричнева летка рідина з динамічним коефіцієнтом в'язкості 1-Ю мПа-с, густиною 980-1100 кг/м3; температура замерзання мінус 50°С, термостійкість - 240°С.
Розчиняється АКОР-Б у прісній, технічній і пластовій воді будь-якої мінералізації в межах 1:3- 1:10 об'ємних частин (із 1 м3 товарного матеріалу можна одержати до 10 м3 водоізоляційної суміші).
Час гелеутворення водних розчинів АКОР-Б знаходиться в межах 1,5-5 год., а АКОР-Б100 - від декількох хвилин до діб. Нижня межа використання становить 75°С, а верхня - 200°С.
Матеріал легко фільтрується в пористе середовище, схильний до гелеутворення у водному середовищі. Наявність титану в його складі уповільнює процес гідролізу водного розчину, що сприяє збільшенню радіуса зони тампонування, твердінню АКОР-Б в усьому об'ємі, стійкості проти діяння високих градієнтів тиску [563].
АКОР-Б100 виявився ефективним водоізолювальним матеріалом і в колекторах з розвинутою системою макротріщин. Лабораторні досліди проведено на взірцях кернів унікального масивного нафтового покладу у тріщинувато-кавернозних гранітоїдах фундаменту родовища Білий Тигр (В'єтнам) при пластовій температурі (140°С) [462]. Взірці керна, насичені залишковою (зв'язаною) водою і гасом, поміщали в кернотримачі, а гас
449
витісняли морською водою, яка використовується для підтримування пластового тиску шляхом вертикального переміщення водонафтового розділу знизу вверх, тобто моделювався повністю обводнений пласт. Після цього нагнітали АКОР-Б100 в об'ємі, рівному п'яти об'ємам пор Vnop, а відтак - знову морську воду. Для зіставлення використано також неорганічну гель-суміш [6]. У табл. 2.127 подано результати лабораторних досліджень ступеня зниження проникості найбільш дренованих промитих водою інтервалів, який оцінювався відношенням коефіцієнтів проникності до (А:,) і після (к2) оброблення колекторів - кхІ к2.
Таблиця 2.127-Результати випробувань ефективності обмежень проривів води
№ досліду |
Початковий коефіцієнт проникності по воді, мкм2 |
Оброблення в об'ємі 5 V„op сумішшю |
Кінцевий коефіцієнт проникності по воді, мкм2 |
Коефіцієнт відновлення проникності, частка од. |
Примітка |
1 |
25,3 |
гель-суміш |
25,3 |
1,00 |
|
2 |
3,5 |
-II- |
1,8 |
0,51 |
|
3 |
62,8 -10-3 |
-II- |
0 |
0 |
|
4 |
140 |
АКОР-Б100 |
36,4 10-3 |
26 10-3 |
|
5 |
36,4 10-3 |
10% розчин NaOH |
44 |
1208 |
Відновлення проникності після досліду №4 |
З табл. 2.127 видно, що гель-суміш ефективна щодо водоізоляції (дослід №3) лише стосовно до порівняно невисоких проникностей тріщин (коефіцієнт проникності менше ніж 0,1 мкм2). Для більш проникних макро-тріщин водоізоляційний ефект значно знижується (досліди №1 і №2). Наприклад, у досліді №1 за коефіцієнта проникності близько 25 мкм2 обмежень для фільтрації води цією сумішшю немає.
Суміш АКОР-БЮО надійно обмежує фільтрацію води навіть за дуже високого коефіцієнта проникності макротріщин, близько 140 мкм2 (дослід №4). Однією з позитивних властивостей цієї суміші є можливість достатньо повного відновлення початкової проникності шляхом оброблення пласта розчином лугу NaOH. Це підтвердив дослід №5, в якому досліджували відновлення проникності після ізоляційних робіт у досліді №4.
На рис. 2.42 наведено динаміку зміни проникності в разі ізоляції сумішшю АКОР-Б10О і відновлення її обробленням 10% розчином лугу (NaOH) та припливу води через макротріщинуватий взірець керна фундаменту.