
- •Передмова
- •Глава 1. Проблема обводнення свердловин
- •1.1. Характеристика вод. Джерела, причини, шляхи та наслідки обводнювання свердловин
- •1.1.1. Характеристика природних підземних вод
- •1.1.2 Закономірне, передчасне й аварійне обводнювання свердловин і пластів Джерела обводнення свердловин
- •Геологічні фактори
- •Технологічні фактори
- •Наслідки обводнення свердловин
- •1.2. Класифікація причин обводнення свердловин і методи їх встановлення_________________________
- •1.3. Методи регулювання розробки родовищ і боротьби з обводненням свердловин
- •1.4. Гідродинамічні особливості витіснення нафти водою із проникнісно-неоднорідних колекторів за умов передчасних неконтрольованих проривів води
- •1.4.1 Проникнісна неоднорідність продуктивних пластів
- •1.4.2 Витіснення нафти з тріщинуватих пластів
- •1.4.3. Вирівнювання проникнісної неоднорідності тріщинуватого колектора при режимах витіснення нафти і газу як метод підвищення нафтогазовилучення
- •1.5. Види ремонтно-ізоляційних робіт і вибір методів їх виконання та тампонажних матеріалів
- •1.5.1. Класифікація ремонтно-ізоляційних робіт
- •1.5.2 Засади вибору технології pip і тампонажних матеріалів
- •Глава 2. Тампонажні матеріали,
- •2.1 Класифікації тампонажних матеріалів
- •2.1.1 Загальна класифікація тампонажних матеріалів
- •2.1.2 Класифікація тампонажних матеріалів за ступенем їх дисперсності
- •2.1.3 Класифікація тампонажних матеріалів за механізмом закупорювання водопровідних каналів
- •2.1.4 Класифікація тампонажних матеріалів за їх взаємодією з пластовими флюїдами
- •2.1.5 Класифікація тампонажних розчинів за їх фізико-хімічним складом
- •2.2. Неорганічні твердіючі тампонажні цементи і розчини
- •2.2.1 Загальна характеристика тампонажних цементів
- •2.2.2 Тампонажний портландцемент
- •2.2.3 Глиноземистий і гіпсоглиноземистий цементи
- •2.2.4 Магнезіальний цемент
- •2.2.5 Тампонажні матеріали на основі силікатів лужних
- •2.2.6 Гіпсові в'яжучі речовини
- •2.2.7 Шлакові тампонажні матеріали і шлакоцементи
- •2.2.8 Легкі й полегшені тампонажні цементи і розчини
- •2.2.9 Обважнені тампонажні цементи і розчини
- •2.2.10 Термостійкі тампонажні цементи
- •2.2.11 Тампонажні цементи та розчини для низьких плюсових і
- •2.2.12 Розширні тампонажні цементи
- •2.2.13. Корозійностійкі тампонажні цементи
- •2.2.14 Тампонажні матеріали для ізоляції зон поглинання
- •2.2.15 Тампонажні суміші на мінеральній основі з додатками органоаеросилів, полімерів, латексу, азбесту
- •2.2.16 Наповнювачі до тампонажних розчинів
- •2.2.17 Технологічні властивості цементного порошку, розчину і каменю
- •2.3. Твердіючі в'яжучі тампонажні матеріали на основі органічних речовин
- •2.3.1 Тампонажні суміші на основі формальдегідних смол тсд-9 і тс-10
- •2.3.2 Гідрофобний тампонажний матеріал
- •2.3.3 Тампонажні суміші на основі інших смол
- •2.3.4 Тампонажні матеріали на основі мономерів -акриламіду і стиролу
- •2.3.5 Тампонажні матеріали на основі кремнійорганічних сполук
- •2.4 Гелеутворювальні тампонажні суміші
- •2.4.1 Загальна характеристика
- •2.5.2 Акрилові водорозчинні полімери
- •2.4.3 Гіпаноформалінова суміш (гфс)
- •2.4.4 В'язкопружні суміші на основі паа
- •2.4.5 Гелеутворювальні суміші на основі пал або кмц
- •2.4.7 Полімерний тампонажний матеріал акор
- •2.4.8 Нафтосірчанокислотна суміш
- •2.5 Суспензійні наповнювачі
- •2.5.1. Загальна характеристика полімерних матеріалів
- •2.5.2 Дослідження деяких технологічних характеристик суспензійних наповнювачів
- •2.5.3 Поліолефіни
- •2.5.4 Полістирол і кополімери стиролу
- •2.5.5 Полівінілхлорид
- •2.5.6 Полівініловий спирт
- •2.5.7 Фторопласты
- •2.5.8 Пом'якшувач, структуроутворювач ірубраке
- •Пом'якшувач
- •2.5.9 Гранульований магній, його продукти і шлам
- •Злежаний гранульований магній
- •2.5.10 Деякі інші органічні та неорганічні наповнювачі
- •Глава 3. Способи виконання водоізоляційних робіт у свердловинах
- •3.1 Відключення окремих пластів
- •3.2. Усунення негерметичності цементного кільця за експлуатаційною колоною та ізоляція підошовної води
- •3.2.1 Напрямки, наслідки, причини і типи каналів перетікання
- •3.2.2 Дослідження негерметичності цементного кільця
- •3.2.3 Способи усунення негерметичності цементного кільця
- •3.2.4 Тампонажні матеріали
- •3.3. Відключення окремих обводнених інтервалів пористого пласта
- •3.3.1 Виявлення обводнених інтервалів та оцінка залишкового
- •3.3.2 Вибір методів ізоляції припливу нагнітальних і контурних вод у перфорованому інтервалі продуктивного пласта
- •3.3.3 Методи селективної ізоляції пластової води у свердловинах
- •Органічні і полімерні матеріали
- •3.3.4 Визначення об'єму водоізоляційних реагентів
- •3.4 Нарощування цементного кільця за обсадною
- •3.5 Розрахунок цементування свердловин
- •Глава 4. Ремонтно-лагодильні роботи
- •4.1. Лагодження дефектів експлуатаційної колони
- •4.2.1 Причини утворення дефектів у кріпленні свердловин
- •4.2.2 Методи виявлення дефектів
- •4.2.3 Визначення затрубних перетікань флюїдів і негерметичності обсадної колони
- •4.3 Усунення негерметичності обсадної колони труб
- •4.3.1 Загальна стратегія робіт з усунення негерметичності
- •4.3.2 Спосіб доскручування обсадної колони
- •4.3.3 Способи тампонування ненаскрізних каналів
- •4.3.4 Способи ізоляції наскрізних каналів
- •4.4.1. Гідродинамічні дослідження негерметичності експлуатаційної колони
- •4.4.2 Промислово-геофізичні дослідження
- •4.4.3 Обстеження стовбура свердловини
- •Глава 1
- •Класифікація причин обводнення свердловин і методи їх встановлення 87
- •Методи регулювання розробки родовищ і боротьби
- •1.4. Гідродинамічні особливості витіснення нафти водою
- •Глава 2
- •2.3. Твердіючі в'яжучі тампонажні матеріали на основі органічних
- •3.2. Усунення негерметичності цементного кільця за
- •Глава 4
- •4.2 Визначення негерметичності в кріпленні свердловини і місця
- •Технологічні матеріали і способи ізоляції
2.2.15 Тампонажні суміші на мінеральній основі з додатками органоаеросилів, полімерів, латексу, азбесту
Високоефективним вважається також використання водоцементних суспензій із додатками аеросилів, модифікованих кремнеземистих порошків [500].
Такі суміші містять як в'яжучу речовину портландцемент тампонажний ПЦ (за ГОСТ 1581-78) або цемент шлакопіщаний ШПЦС-120 (за ГОСТ 39-017-80).
Органоаеросили - це модифіковані різновиди аморфного пірогенного кремнезему, тобто різновиди гідрофільно-гідрофобних та повністю гідро-фобізованих аеросилів; вони являють собою білий сипкий високодисперсний порошок з питомою поверхнею 175-380 м2/г і розміром частинок (5-40)-10-6мкм[168].
Особливості їх використання зумовлені специфічністю впливу кожного
3 них на деякі з технологічно важливих властивостей цементних, цементно-полімерних та цементно-латексних дисперсій.
До органоаеросилів відносять бутилаеросил, метилаеросил, діетилен-глікольаеросил, аміноетилаеросил, карбоксиаеросил тощо. їх одержують заміщенням гідроксильних (ОН-) груп на поверхні аеросилу органічними функціональними групами різної природи.
Бутилаеросил (БА) одержується в результаті хімічної взаємодії дисперсного кремнезему з бутиловим спиртом. У разі модифікування поверхні аеросилу органічними бутилогрупами на 50% бутилаеросил є гідрофільно-гідрофобним, а в разі модифікування поверхні на 100% -гідрофобним. Змішується з цементом у сухому вигляді.
Метилаеросил (AM) одержується реакцією з диметилдихлорси-ланом за температури 200-350°С. Метилаеросил випускається зі ступенем заміщення на 50, 75, 100, 300%. У разі покриття поверхні на 100% диметилдихлорсилановими радикалами не залишається структурних гідроксильних груп. Метилаеросил - гідрофобний, тобто водою не змочується. Змішується з цементом у сухому вигляді, рідше (в разі неповного заміщення гідроксильних груп поверхні) додається до води замішування.
Діетиленглікольаеросил (АДЕГ) синтезується в присутності діетилен-гліколю. Частинки мають органічне покриття такого складу: [-0(СН2)2-0-(СН2)2-ОН]п, яке з'єднане з атомами кремнію. АДЕГ є гідрофільно-гідрофобним матеріалом і тому його можна вводити як у сухий цемент, так і у воду замішування.
305
Аміноетилаеросил (АЕА) має склад поверхневого органічного шару [-0-C2H4NH2]n з різним залишковим вмістом гідроксильних груп. АЕА є гідрофільним матеріалом, вводиться у воду замішування.
Карбоксиаеросил (КОА) має склад поверхневого органічного шару [-0-R-COOH]n, де R - алкіл або аріл. КОА є гідрофільним матеріалом, вводиться у воду замішування.
Органоаеросили (за ГОСТ 14922-77) випускаються заводом „Оріана" (м.Калуш); діетиленглікольаеросил (ТУ 6-18-910-79), бутилаеросил (ТУ 6-18-159-78), метилаеросил та аміноетилаеросил (ТУ 39-08-125-77, ТУ 6-18-185-74, ТУ 6-18-12-80), карбоксиаеросил - дослідними виробництвами та заводами ІХП НАН України (м.Калуш та м.Саки), а азбест хризотиловий марки М-6-40 (за ГОСТ 1228871-67) імпортується з Росії.
Як стабілізатори тампонажних аеросилвмісних розчинів використовують поліетиленоксид (ПЕО), полівініловий спирт (ПВС), карбокси-метилцелюлозу (КМЦ), латекс карбоксильний дивініл стирольний БСК-70/2,75/21 (за ТУ 38400376-76).
Електролітами служать каустична сода NaOH, кальцинована сода Na2C03, хлорид кальцію СаС12 або хлорид натрію NaCl.
Тампонажні аеросилвмісні суміші класифікують на 9 груп, а саме:
1 - портландцементний розчин з мікрододаванням органоаеросилу; використовується для встановлення розмежовувальних пробок (мостів) в обсадних колонах під час ліквідації свердловин;
2 і 3 - портландцементний та шлакопіщаноцементний розчини з додаванням органоаеросилів; використовуються для встановлення розмежовувальних мостів, усунення заколонних перетікань, відключення пластів або частини пластів при PIP у свердловинах з нормальною та підвищеною приймальністю;
4 - цементний розчин з „великим" додаванням АДЕГ або AM; призначений для усунення заколонних перетікань та відключення пластів;
5,6 і 7 - відповідно цементно-латексний розчин з додаванням КОА (5) та цементно-полімерні розчини з додаванням АДЕГ (6 і 7); вони мають близькі властивості та диференціюються за температурою використання, що досягається зміною типу полімерів і виду цементу; використовуються переважно для усунення заколонних перетікань та відключення пластів;
8 та 9 - цементно-асбестовий розчин з додаванням AM і азбесту; використовується при PIP в умовах підвищеної (8) та високої (9) прий-мальності свердловин.
Склад та властивості цих тампонажних розчинів відображено в табл. 2.64.
Водоцементне відношення, розтічність, час загущення та схоплювання тампонажних сумішей, міцність каменю повинні визначатися та
306
Таблиця 2.64-Склад і властивості тампонажних розчинів з додатками органоаеросилів, полімерів, латексу і азбесту
№ |
Тип в'яжучого |
Дисперсний додаток до в'яжучого, % |
Температурний інтервал використання, °С |
|
Склад розчину,% |
|
|
||
|
|
|
|
В'яжуче |
Дисперсний додаток |
Електроліти |
Полімери |
Вода |
Коротка характеристика розчину і каменю |
1 |
пц* |
0,04-0,15, органо-аеросили |
20-80 |
66,5-66,4 |
0,02-0,10 |
За необхідністю |
- |
33,4-33,5 |
Нормальна густина і в'язкість розчину. Підвищена міцність і понижена газоводопроникність цементного каменю |
2 |
ГЩ |
0,4-0,5, те саме |
20-80 (20-50) |
66,0-66,5 |
0,30-0,36 |
- |
- |
33,0-35,0 |
Нормальна густина, підвищені в'язкість і стабільність розчину. Підвищені адгезія, корозійна стійкість, газоводопроникність, довговічність цементного каменю |
|
ШПЦС** |
0,4-1,5, те саме |
90-150 |
66,0-68,0 |
0,3-1,0 |
- |
- |
31,0-34,0 |
Те саме, в іншому температурному інтервалі |
4 |
ПЦ |
1-2,5, АМ і АДЕГ |
20-60 |
61,8-53,2 |
0,62-1,35 |
- |
- |
37,7-45,5 |
Понижені густина (1600-1750 кг/м3) і в'язкість розчину; тиксотропність і понижені значили напруги зсуву і в'язкості після витримування в спокої; здатність до заповнення мікротріщин за стандартних фізико-хімічних властивостей цементного каменю. Короткі терміни тверднення |
5 |
пц |
0,35-1,6, органо- аеросили (КОА) |
20-50 |
63,0-66,5 |
0,2-1,38 |
NaCl, 1,2-1,3; КОА: NaCI=l:(3-5) |
Латекс, 0,66-1,50 |
32,0-45,0 |
Підвищені стабільність тампонажного розчину, здатність до заповнення мікротріщин. Висока міцність і корозійна стійкість цементного каменю; підвищені адгезія і деформівна стійкість до ударних дій |
6 |
пц |
0,05-1,50, АДЕГ |
20-90 (45-75) |
60,0-66,6 |
0,03-1,80 |
- |
ПЕО, ПВС, КМЦ, 0,1-0,5 |
33,0-48,0 |
Підвищена стабільність, низька водовіддача розчину. Підвищена міцність, адгезія та інші властивості за п.4 |
7 |
ШПЦС |
0,8-1,5, те саме |
90-150(120) |
63,0-68,0 |
0,5-1,2 |
- |
ПЕО.КМЦ, 0,1-0,5 |
31,0-35,0 |
Те саме, в іншому температурному інтервалі |
8 |
пц |
0,8-1,4, АМ+азбест |
20-50 |
61,0-63,0 |
0,1-0,4 AM + 0,5-1,0 азбест |
За необхідністю |
- |
34,0-35,0 |
Підвищені кольматаційні і адгезійні властивості |
9 |
пц |
1,5-3,0, те саме |
20-50 |
50,0-60,0 |
AM 0,5-1,0 + 1,0-2,0 азбест |
Те саме |
- |
37,0-47,0 |
Понижена густина розчину. Підвищені закупорювальні та адгезійні властивості |
Примітка: * ПЦ - портландцемент, * * ШПЦС - ШПЦС-120; у дужках вказано переважні рекомендації
307
відповідати вимогам ГОСТ 1581-78 для сумішей на основі портландцементу та ОСТ 39 017 80 для сумішей на основі ШПЦ-120. Відмінною особливістю є те, що ці тампонажні розчини характеризуються підвищеним вмістом колоїдних частинок у фільтраті.