1.1.2 Закономірне, передчасне й аварійне обводнювання свердловин і пластів Джерела обводнення свердловин

Зазначимо, що контурними водами, котрі обводнюють продукцію свердловин, називають пластові води, які початково розміщені за кон­туром нафтового (газового) покладу, а в процесі його розробки підійшли через продуктивний пласт до інтервалів перфорації видобувних сверд­ловин (див. рис. 1.9, в, г, ґ) [168]. До цього ж типу можна віднести і нагні­тальні (запомповувані) води, які обводнюють продукцію нафтових сверд­ловин у разі підходу до них фронту внутрішньоконтурного заводнення.

Зазначимо також, що штучне заводнення може застосовуватися і при розробці газоконденсатних родовищ з метою підвищення газоконденсато-вилучення.

Монолітним нафтовим (газовим) пластом з підошовною водою в прак­тиці виконання ремонтно-ізоляційних робіт називають колектор, насичений у припокрівельній частині нафтою (газом), а в припідошовній - пластовою водою, в якому нафтова (газова) та водоносна частини не розділені слаб-копроникним прошарком гірських порід товщиною понад 1,5-2,0 м (див. рис. 1.9, б) [168]. Як правило, експлуатаційну колону в інтервалі залягання підо­шовної води не перфорують, а вода надходить у свердловину по негер-метичному кільцевому простору (між колоною труб і стінкою пробуреної гірської породи), рідше - по присвердловинному об'єму породи „конусом".

„Нижніми" або „верхніми" водами, що можуть надходити в продукцію нафтових чи газових свердловин, називають пластові води, які насичують водоносний пласт, котрий залягає вище або нижче експлуатаційного продуктивного (нафтового чи газового) пласта і розмежований з останнім слабко- чи непроникними шарами порід товщиною не менше 1,5-2,0 м (див. рис. 1.9, д) [168].

63

Рис. 1.9 — Види водоприпливів у свердловини: а - заколонні перетікання з ниж-чезалеглого пласта; б- приплив підошовних вод; в - обводнення ниж­нього перфорованого пласта; г - обводнення верхнього і проміжного пластів; г - водоприплив у перфорованому інтервалі продуктивного пласта; д - заколонні перетікання з вищезалеглого пласта; 1 - обсадна колона; 2 - інтервал перфорації; 3 - цементне кільце; 4 - нафтоносний пласт; 5 - літологічний розділ; 6 - водоносний пласт; 7 - напрямок руху води; 8 - можливі літологічні прошарки; 9 - вісь свердловини [168]

„Середні" (проміжні) води за таких умов знаходяться між двома продуктивними (нафтовими і/чи газовими) пластами, які розробляються як один експлуатаційний об'єкт.

У залежності від впливу на показники розробки родовища видобувану із свердловин разом з нафтою воду слід розуміти як таку, котра бере участь у витісненні нафти (контурна, нагнітальна) і котра не бере такої участі (верхня, середня, нижня і в деякій мірі підошовна) [408].

64

65

Причинами обводнювання свердловин є наступні (рис. 1.10):

а) надходження нагнітальної і контурної води продуктивним (наф­товим, газовим) пластом (покладом);

б) піднімання водонафтового (газоводяного) контакту;

в) утворення конуса підошовної води;

г) перетікання води негерметичним заколонним простором;

ґ) втрата герметичності (суцільності) експлуатаційної колони сверд­ловини.

Фактори, що визначають причини і характер обводнювання сверд­ловин і пластів, можна поділити на природні, тобто геологічні, які зу­мовлені особливостями будови покладів, пластів у цілому та привибійної зони, і штучні, тобто технологічні, які залежать від прийнятої нами системи розробки покладів та технологічних засобів з регулювання експлуатації розкритого пласта і будівництва свердловин [179]. Про­явлення цих факторів є взаємопов'язаним.