
- •Передмова
- •Глава 1. Проблема обводнення свердловин
- •1.1. Характеристика вод. Джерела, причини, шляхи та наслідки обводнювання свердловин
- •1.1.1. Характеристика природних підземних вод
- •1.1.2 Закономірне, передчасне й аварійне обводнювання свердловин і пластів Джерела обводнення свердловин
- •Геологічні фактори
- •Технологічні фактори
- •Наслідки обводнення свердловин
- •1.2. Класифікація причин обводнення свердловин і методи їх встановлення_________________________
- •1.3. Методи регулювання розробки родовищ і боротьби з обводненням свердловин
- •1.4. Гідродинамічні особливості витіснення нафти водою із проникнісно-неоднорідних колекторів за умов передчасних неконтрольованих проривів води
- •1.4.1 Проникнісна неоднорідність продуктивних пластів
- •1.4.2 Витіснення нафти з тріщинуватих пластів
- •1.4.3. Вирівнювання проникнісної неоднорідності тріщинуватого колектора при режимах витіснення нафти і газу як метод підвищення нафтогазовилучення
- •1.5. Види ремонтно-ізоляційних робіт і вибір методів їх виконання та тампонажних матеріалів
- •1.5.1. Класифікація ремонтно-ізоляційних робіт
- •1.5.2 Засади вибору технології pip і тампонажних матеріалів
- •Глава 2. Тампонажні матеріали,
- •2.1 Класифікації тампонажних матеріалів
- •2.1.1 Загальна класифікація тампонажних матеріалів
- •2.1.2 Класифікація тампонажних матеріалів за ступенем їх дисперсності
- •2.1.3 Класифікація тампонажних матеріалів за механізмом закупорювання водопровідних каналів
- •2.1.4 Класифікація тампонажних матеріалів за їх взаємодією з пластовими флюїдами
- •2.1.5 Класифікація тампонажних розчинів за їх фізико-хімічним складом
- •2.2. Неорганічні твердіючі тампонажні цементи і розчини
- •2.2.1 Загальна характеристика тампонажних цементів
- •2.2.2 Тампонажний портландцемент
- •2.2.3 Глиноземистий і гіпсоглиноземистий цементи
- •2.2.4 Магнезіальний цемент
- •2.2.5 Тампонажні матеріали на основі силікатів лужних
- •2.2.6 Гіпсові в'яжучі речовини
- •2.2.7 Шлакові тампонажні матеріали і шлакоцементи
- •2.2.8 Легкі й полегшені тампонажні цементи і розчини
- •2.2.9 Обважнені тампонажні цементи і розчини
- •2.2.10 Термостійкі тампонажні цементи
- •2.2.11 Тампонажні цементи та розчини для низьких плюсових і
- •2.2.12 Розширні тампонажні цементи
- •2.2.13. Корозійностійкі тампонажні цементи
- •2.2.14 Тампонажні матеріали для ізоляції зон поглинання
- •2.2.15 Тампонажні суміші на мінеральній основі з додатками органоаеросилів, полімерів, латексу, азбесту
- •2.2.16 Наповнювачі до тампонажних розчинів
- •2.2.17 Технологічні властивості цементного порошку, розчину і каменю
- •2.3. Твердіючі в'яжучі тампонажні матеріали на основі органічних речовин
- •2.3.1 Тампонажні суміші на основі формальдегідних смол тсд-9 і тс-10
- •2.3.2 Гідрофобний тампонажний матеріал
- •2.3.3 Тампонажні суміші на основі інших смол
- •2.3.4 Тампонажні матеріали на основі мономерів -акриламіду і стиролу
- •2.3.5 Тампонажні матеріали на основі кремнійорганічних сполук
- •2.4 Гелеутворювальні тампонажні суміші
- •2.4.1 Загальна характеристика
- •2.5.2 Акрилові водорозчинні полімери
- •2.4.3 Гіпаноформалінова суміш (гфс)
- •2.4.4 В'язкопружні суміші на основі паа
- •2.4.5 Гелеутворювальні суміші на основі пал або кмц
- •2.4.7 Полімерний тампонажний матеріал акор
- •2.4.8 Нафтосірчанокислотна суміш
- •2.5 Суспензійні наповнювачі
- •2.5.1. Загальна характеристика полімерних матеріалів
- •2.5.2 Дослідження деяких технологічних характеристик суспензійних наповнювачів
- •2.5.3 Поліолефіни
- •2.5.4 Полістирол і кополімери стиролу
- •2.5.5 Полівінілхлорид
- •2.5.6 Полівініловий спирт
- •2.5.7 Фторопласты
- •2.5.8 Пом'якшувач, структуроутворювач ірубраке
- •Пом'якшувач
- •2.5.9 Гранульований магній, його продукти і шлам
- •Злежаний гранульований магній
- •2.5.10 Деякі інші органічні та неорганічні наповнювачі
- •Глава 3. Способи виконання водоізоляційних робіт у свердловинах
- •3.1 Відключення окремих пластів
- •3.2. Усунення негерметичності цементного кільця за експлуатаційною колоною та ізоляція підошовної води
- •3.2.1 Напрямки, наслідки, причини і типи каналів перетікання
- •3.2.2 Дослідження негерметичності цементного кільця
- •3.2.3 Способи усунення негерметичності цементного кільця
- •3.2.4 Тампонажні матеріали
- •3.3. Відключення окремих обводнених інтервалів пористого пласта
- •3.3.1 Виявлення обводнених інтервалів та оцінка залишкового
- •3.3.2 Вибір методів ізоляції припливу нагнітальних і контурних вод у перфорованому інтервалі продуктивного пласта
- •3.3.3 Методи селективної ізоляції пластової води у свердловинах
- •Органічні і полімерні матеріали
- •3.3.4 Визначення об'єму водоізоляційних реагентів
- •3.4 Нарощування цементного кільця за обсадною
- •3.5 Розрахунок цементування свердловин
- •Глава 4. Ремонтно-лагодильні роботи
- •4.1. Лагодження дефектів експлуатаційної колони
- •4.2.1 Причини утворення дефектів у кріпленні свердловин
- •4.2.2 Методи виявлення дефектів
- •4.2.3 Визначення затрубних перетікань флюїдів і негерметичності обсадної колони
- •4.3 Усунення негерметичності обсадної колони труб
- •4.3.1 Загальна стратегія робіт з усунення негерметичності
- •4.3.2 Спосіб доскручування обсадної колони
- •4.3.3 Способи тампонування ненаскрізних каналів
- •4.3.4 Способи ізоляції наскрізних каналів
- •4.4.1. Гідродинамічні дослідження негерметичності експлуатаційної колони
- •4.4.2 Промислово-геофізичні дослідження
- •4.4.3 Обстеження стовбура свердловини
- •Глава 1
- •Класифікація причин обводнення свердловин і методи їх встановлення 87
- •Методи регулювання розробки родовищ і боротьби
- •1.4. Гідродинамічні особливості витіснення нафти водою
- •Глава 2
- •2.3. Твердіючі в'яжучі тампонажні матеріали на основі органічних
- •3.2. Усунення негерметичності цементного кільця за
- •Глава 4
- •4.2 Визначення негерметичності в кріпленні свердловини і місця
- •Технологічні матеріали і способи ізоляції
2.2.6 Гіпсові в'яжучі речовини
Гіпсові в'яжучі речовини одержують термічним обробленням гіпсового каменю. Природний сульфат кальцію - гіпс - містить дві молекули води на одну молекулу сульфату CaS04-2H20. При нагріванні він розкладається, втрачаючи воду і утворюючи напівгідрат CaSO4-0,5H2O, причому при температурі 110-170°С утворюється дрібнокристалічний, т. зв. р-напів-гідрат (промисловий продукт - будівельний гіпс), а при 115-200°С - велико-кристалічний а-напівгідрат (високоміцний гіпс).
Будівельний та високоміцний гіпс - в'яжучі речовини, які швидко тужавіють і швидко твердіють. Гіпсова суспензія тужавіє звичайно за 15 хвилин, а кінцеву міцність набуває за декілька годин, при цьому міцність будівельного гіпсу становить до 5 МПа, високоміцного - до 20 МПа (після висихання) [200].
Швидкість тужавіння гіпсу зростає при підвищенні температури до 50°С. У ході подальшого збільшення температури терміни тужавіння продовжуються, а за температури понад 80-90°С гіпсовий розчин не тужавіє. Рухомість гіпсового розчину характеризується даними табл. 2.16, швидкість схоплювання - табл. 2.17.
Таблиця 2.16- Рухомість гіпсового розчину
Уповільнювач |
В/Т |
Dp, см |
Уповільнювач |
В/Т |
Dp, см |
||
Вид |
Кількість від маси гіпсу, % |
Вид |
Кількість від маси гіпсу, % |
||||
- |
- |
0,5 |
7-8 |
Сульфонол |
1,0 |
0,5 |
20 |
Бура |
0,4 |
0,5 |
18 |
НЧК |
10,0 |
0,4 |
25 |
Гексаметафос-фат натрію |
0,1 |
0,5 |
18 |
ССБ |
10,0 |
0,4 |
25 |
Штучний камінь утворюється переплетенням мікроскопічних кристалів двоводного гіпсу CaS04-2H20, які мають форму голок. Внаслідок високої розчинності сульфату кальцію затверділі гіпсові в'яжучі речовини розм'якшуються у воді і тому відносяться до повітряних в'яжучих речовин.
Найважливішою особливістю гіпсового каменю є його низька водостійкість. Внаслідок розчинення у воді двоводного сульфату кальцію,
239
Таблиця 2.17 - Швидкість охоплення розчинів високоміцного гіпсу з різними сповільнювачами (температура 22±2°С)
Вид сповільнювача |
В/Т |
Додаток сповільнювача від маси гіпсу, % |
τп.схопл. год.- хв.. |
σзгин. Через 3 год. тверднення у воді, МПа |
- |
0,5 |
- |
0-05 |
3,5 |
Бура |
0,5 |
0,5 |
0-40 |
2,2 |
-//- |
0,5 |
0,7 |
4-00 |
- |
Гексаметатостат натрію |
0,5 |
0,1 |
1-15 |
1,9 |
Сульх онол |
0,5 |
0,5 |
0-33 |
- |
-//- |
0,5 |
1,0 |
2-00 |
- |
НЧК |
0,4 |
1,0 |
0-20 |
1,4 |
-II- |
0,4 |
2,0 |
5-40 |
1,2 |
ССБ |
0,4 |
5,0 |
0-30 |
- |
-II- |
0,4 |
10,0 |
1-40 |
- |
який утворює штучний камінь, міцність останнього швидко знижується, аж до повного руйнування. За модуля поверхні (відношення площі поверхні до об'єму), що дорівнює 5м1, штучний гіпсовий камінь, який знаходиться в прісній воді, знижує свою міцність на 50% через 1 місяць. Якщо вода містить солі, які підвищують розчинність CaS04 (наприклад, NaCl), міцність знижується швидше. Додатки - уповільнювачі тужавіння - трохи підвищують водостійкість.
Міцність штучного каменю в залежності від додавання уповільнювачів тужавіння така:
Водогіпсове відношення (В/Г) 0,35 0,40 0,45 0,50 0,55 0,60
Напруга згину σ,,. (МПа) через 3 год.
твердіння у воді за t = 22°С та додавання:
бури 3,4 3,1 2,9 2,4 1,9 1,6
гексаметафосфату натрію 4,0 3,4 3,1 2,9 2,4 2,0
Однак, не дивлячись на розчинність двоводного гіпсу і невелику міцність каменю, гіпсові в'яжучі матеріали все ж таки використовуються для цементування свердловин, але з додаванням речовин, які уповільнюють тужавіння і підвищують водостійкість. Гіпс можна використовувати для цементування свердловин за температур нижче 100°С та відсутності контакту з напірними водоносними пластами. Перевага гіпсу як тампонажного матеріалу - невелике збільшення об'єму в результаті твердіння (0,1-0,5%). Водовіддача гіпсового розчину приблизно відповідає водовіддачі цементного розчину, а тепловиділення під час твердіння є трохи меншим.
Двоводний і напівводний гіпс застосовуються також як складові частини в інших тампонажних цементах.
240