Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Обводнення газових і нафтових свердловин.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
12.11 Mб
Скачать

2.2.3 Глиноземистий і гіпсоглиноземистий цементи

Глиноземистий цемент - це швидкотужавіюча в'яжуча речовина яка одержується в результаті тонкого помелу продуктів спікання чи топлення сировинної суміші і складається з бокситу та вапна (вапняку) [200]. Глиноземистий цемент складається, в основному, з низькоосновних алюмінатів кальцію.

Хімічний склад в оксидах різних глиноземистих цементів змінюється в широких межах (%): А1203 - 30-50; СаО - 35-45; Si02 - 5-15- Fe203 - 5-15; інші-0-2,5. '

235

Іноді в глиноземистий цемент вводять до 20-30% кислого доменного гранульованого шлаку. Це знижує вартість цементу, зменшує усадку та тепловиділення в процесі твердіння.

Існує різновид - високоглиноземистий цемент, в якому А1203 складає 70% і головним мінералом є СаО2А1203.

Глиноземистий цемент відрізняється швидким тужавінням та швид­ким твердінням, особливо за низьких температур. Він значно переважає в цьому відношенні портландцемент. Глиноземистий цемент випуска­ється в невеликих кількостях і є значно дорожчим за портландцемент.

Одна з особливостей глиноземистого цементу - висока стійкість в агресивних середовищах. Крім меншої хімічної активності низькооснов-них гідроалюмінатів кальцію та гібситу до кислих середовищ порівняно з гідратними сполуками портландцементу, велику роль відіграє ущільню­вальна дія гідроксиду алюмінію, який робить камінь з цього цементу менше проникним для агресивного середовища. Відсутність вільного гідроксиду кальцію запобігає сульфатну корозію глиноземистого цементу. Його одержують найчастіше з шлаків доменного процесу, який відбу­вається у відновному середовищі. Тому глиноземистий цемент не вступає в реакції окислення-відновлення з сірководнем. Глиноземистий цемент з усіх інших тампонажних матеріалів тільки один є стійким проти пластових вод та газів, які містять сірководень.

Використання глиноземистого цементу для цементування свердловин обмежено негативною дією на нього високої температури. Він може ви­користовуватися тільки за нормальних температур, коли статична тем­пература на вибої не перевищує 20-25°С. За вищих температур значно прискорюються процеси перекристалізації гідроалюмінатів, а міцність каменю різко знижується.

На основі глиноземистого цементу, додаючи до нього 25-30% сульфату кальцію у вигляді гіпсу (CaS04-2H20) чи ангідриту (CaS04), одержують гіпсоглиноземистий цемент (табл. 2.15). В основі процесу його твердін­ня лежить утворення еттрингіту: ЗСаОА1203-6Н20 + 3(CaS04-2H20) + 19Н20 = 3CaOAl203-3CaS04-31H20. Цементний камінь із гіпсоглинозе-мистого цементу стійкий за температури до 60°С, а також у сульфатних середовищах, але не стійкий до дії сірководню та солей магнію.

Таблиця 2.15- Властивості гіпсоглиноземистого цементу

Рідина для

замішування

В/Ц

Розтіч-

ність, CM

Температура витриму­вання, °С

Терміни

схоплення,

год.-хв.

Межа міцності при стисканні (МПа) через термін, діб

τп. схв

τК. схв.

48

7

14

Водопровідна вода

0,5

22,0

22

1-00

1-30

18

19

22

0,5% розчин борної кислоти (Н3ВО3)

0,5

21,5

22

2-05

3-30

19

24

24

236