1.4 . Нафтогазонсиченість.

Колекторами палеогенових відкладів, які вміщують нафту і газ, є пласти пісковиків та алевролітів.

В еоценових відкладах пісковики та алевроліти представлені тонкими прошарками, які, чергуючись з аргілітами, утворюють пачки, з якими пов’язана нафтоносність.

В розрізі чітко виділяються дві пачки, які віднесені до горизонтів ЕЦ-1 і ЕЦ-2 і поєднуються в один нафтовий поклад.

Ефективні товщини виділялись за матеріалами промислово-геофізичних досліджень, що проводились у свердловинах.

В еоценових відкладах ефективна нафтонасичена товщина змінюється від 3,7 (свердловина 29) до 21,7 м (свердловина 1), а середньозважене по площі значення складає 14,2 м.

В менілітових відкладах виділені два експлуатаційні об’єкти: горизонт МЛ-2 і горизонт МЛ-1.

Виділений в нижньоменілітовій підсвіті горизонт МЛ-2 розкритий всіма свердловинами.

Горизонт МЛ-2 представлений пачками піщано-алевритових і глинистих порід і охоплює відклади таких літолого-стратиграфічних горизонтів (знизу вгору): шешорського, нижньороговикового, аргілітового і клівських пісковиків. Загальна товщина продуктивної частини нижньоменілітової підсвіти зміню­ється на родовищі від 13,2 (свердловина 31) до 52,8 м (свердловина 1).

Нижче наводяться літологічна та колекторська характеристики нафтона­сиченої частини нижньоменілітової підсвіти Луквинського родовища.

Шешорський горизонт (підроговиковий пісковик), що залягає в основі нижньоменілітової підсвіти, складений кварцовими, дрібнозернистими піско­виками, які в різній мірі заглинизовані і ущільнені. Товщина горизонту зміню­ється від 9 (свердловина 30) до 30 м (свердловина 57). В горизонті нарахо­вується від 1 до 5 прошарків пісковиків товщиною від 8 до 10 м. Найбільші ефективні товщини з найбільшою піщанистістю і з низьким вмістом глинистого матеріалу приурочені до зони субширотного напрямку в районі свердловин 25, 32, 39, 41, а також в районі свердловин 30 і 29. Відкрита пористість тут досягає 13%-14%, а проникність складає від 0,01 до 0,03 мкм², досягаючи в свердловині 25 значення 0,15 мкм². З півдня цю зону облягає зона заглинизованих піско­виків з погіршеними ємнісно-фільтраційними властивостями (відкрита порис­тість не перевищує (9-10)%, проникність складає від 0,001 до 0,005 мкм².

На Центральній ділянці шешорський горизонт розкритий лише в районі свердловини 26 з ефективною товщиною 5,4 м, пористістю 10%, проникністю до 0,001 мкм².

На Південній ділянці в шешорському горизонті ефективна товщина піско­виків досягає 5-17 м, відкрита пористість змінюється в межах від 14% до 17%, проникність більше 0,030 мкм².

Нижньороговиковий горизонт складений силіцитами, мергелями, аргілі­тами з пластами і пропластками піщано-аргілітових порід. Товщина горизонту змінюється від 3 (свердловина 29) до 14,8 м (свердловина 41). В горизонті прос­лідковується 1-2 піщаних пласти загальною товщиною від 2 до 11 м, ефективна товщина змінюється від 1 до 6 м, величина відкритої пористості змінюється від 9% до 11%, проникність в межах від 0,001 до 0,009 мкм².

У свердловині 30 розкрито пласт пісковика з ефективною товщиною 4,2 м, відкритою пористістю 13%, проникністю 0,015 мкм².

Товщина аргілітового горизонту змінюється від 7 (свердловина 29) до 34 м в присклепінній частині складки (свердловини 38, 41).

Найбільші товщини, від 25 до 34 м, на Північній ділянці спостерігаються в зоні субширотного напрямку. Зниження товщини відкладів горизонту (до 10-17 м) відбувається в північно-західному напрямку на перикліналі складки, а також в районі південно-західної та північно-східної частини крил складки.

На Центральній та Південній ділянках товщина горизонту досягає 8-34 м. В товщі аргілітового горизонту мають місце пісковики лише в склепінній час­тині складки Північної ділянки, які прослідковуються в напрямку до південно-західного крила (свердловини 35, 38) і до свердловини 24. На решті площі ділянки, де розповсюджені ущільнені пісковики, спостерігається зниження колекторських показників.

На Південній ділянці в межах аргілітового горизонту пласти-колектори відзначені лише в районі свердловини 74.

Горизонт клівських пісковиків має найбільші товщини (90-110 м) в скле­пінній частині складки і на її північно-східному крилі. В південно-західному напрямку вздовж перикліналі складки та на Центральній ділянці спостеріга­ється зниження товщини відкладів горизонту до 30-50 м.

В розрізі відкладів горизонту клівських пісковиків виділяються 5 харак­терних пачок, що відрізняються за літолого-петрографічним складом порід (знизу вверх): 1) піщано-аргілітова пачка; 2) пачка масивних пісковиків; 3) піщано-аргілітова пачка; 4) пачка масивних пісковиків; 5) піщано-аргілітова пачка.

Піщано-аргілітова пачка, що залягає в основі горизонту клівських піско­виків, має товщину від 6 до 29 м. Збільшення товщини цієї пачки спосте­рігається в периклінальному зануренні складки в північно-західній частині Північної ділянки (свердловини 31, 34, 39), а також в присклепінні складки в південно-західній частині (свердловина 27, 37, 38), де товщина її відкладів перевищує 10-15 м. Пачка нараховує від 1 до 6 пластів пісковиків загальною товщиною від 1,5 до 8,5 м. Ефективна товщина пластів-колекторів змінюється від 1,5 до 6 м. Пласти пісковиків з кращими колекторськими властивостями залягають смугою від свердловини 32 до свердловини 24 (пористість (13-17)%, проникність 0,010-0,030 мкм²). На північний захід і на південний захід від цієї смуги спостерігається зниження колекторських показників (пористість (9-12)%, проникність 0,001-0,006 мкм²). На Центральній ділянці дана пачка має майже повсюдне поширення, проте колекторські властивості піщаних пластів невисо­кі. На Південній ділянці в межах цієї пачки зустрічається один пласт глинистих пісковиків з ефективною товщиною до 2-3 м, пористістю (12-12,7)% і проник­ністю до 0,006 мкм².

Найбільш високі колекторські показники пісковиків даної пачки спосте­рігаються у вузькій зоні Північної ділянки субширотного простягання, що про­ходять через свердловини 25, 33, 1, 24. На загальному фоні значень відкритої пористості (11-12)% і проникності 0,005-0,01 мкм² тут зустрічаються ділянки підвищених значень відкритої пористості до (13-15)% і проникності до 0,01-0,03 мкм². На північний захід вздовж перикліналі складки і на південно-західній ділянці склепіння і присклепінній частині (свердловини 40, 57, 37, 36, 38) спостерігається зниження пористості до (9-11)% і проникності до 0,001-0,003 мкм².

На Центральній ділянці пачка масивних пісковиків спостерігається лише в районі свердловин 61 і 62, але її товщина невисока (7-13 м). На Південній ділянці дана пачка має значення пористості (11-13)%, проникності 0,010-0,020 мкм². Як правило, вона представлена тут одним потужним пластом, або розділена тонкими (0,5-0,8 м) глинистими пропластками по 2-3 пласти.

На масивному пісковику залягає пачка піщано-аргілітових відкладів. На Північній ділянці загальна товщина цієї пачки змінюється від 5 м на північно-східному периклінальному зануренні складки до 10-16 м в зоні субмеридіаль­ного напрямку, що прилягає до лінії розлому, яка відділяє Північну ділянку від Центральної. В цій зоні зустрічаються піщані пласти, в кількості 2-3, що харак­теризуються найбільш високими колекторськими показниками: пористість (14-16)%, проникність 0,020-0,050 мкм². Ефективні товщини пластів-колекторів складають 2-5 м. Зниження колекторських властивостей в північно-західному напрямку зумовлюється значною заглинизованістю (більше (10-15)%) мало­потужних (менше 1 м) піщаних пластів. На решті площі Центральної ділянки, де розповсюджені піщані пласти значної товщини, зниження колекторських властивостей відбувається за рахунок ущільнення уламків скелету і значної цементації кремнистим матеріалом.

Друга пачка масивних пісковиків, яка залягає вище, складена 1-2 плас­тами низькоглинистих пісковиків, ближче до покрівлі заглинизованих, що пе­реходять в алевроліти. Розповсюдження колекторів у пачці під порядковується тим же закономірностям, що характерні для пачки масивних пісковиків, яка залягає нижче. Найвища пористість (13-16)% і проникність 0,010-0,030 мкм² на Північній ділянці характерні для вузької смуги субмеридіонального простя­гання, що відрізняється найвищими значеннями ефективної товщини в межах 5-8 м. Поступове зниження пористості до (9-12)%, проникності до 0,001-0,005 мкм² спостерігається на околицях цієї зони.

На Південній ділянці значення пористості знаходиться в межах (14-16)%, а проникність досягає 0,07 мкм².

Завершує розріз горизонту клівських пісковиків піщано-аргілітова пачка, яка складена глинистими породами з обмеженим розповсюдженням заглинизо­ваних пісковиків і алевролітів. Товщина пачки на Північній ділянці змінюється від 11 до 43 м. Пласти піщано-алевритових порід зустрічаються в різних части­нах розрізу пачки і являють собою лінзи, що виклинюються. Пластів пісковиків і алевролітів – від 1 до 6. Пісковики з пористістю (11-15)%, проникністю 0,002-0,007 мкм². Ефективна товщина 2-4 м. На Центральній ділянці в цій частині розрізу горизонту клівських пісковиків пласти-колектори не зустрінуті. На Південній ділянці розповсюдження пластів-колекторів верхньої піщано-аргілі­тової пачки горизонту обмежується районом свердловин 22 і 76, де зустрінуті пласти пісковиків товщиною до 2 м.

Узагальнюючи характер розповсюдження пластів-колекторів продуктив­ного горизонту МЛ-2, що приурочений до відкладів нижньоменілітової підсві­ти, можна сказати, що на Північній ділянці шешорський горизонт зустрінутий лише в окремих місцях ділянки (свердловини 39, 41, 40, 1, 30, 43); нижньоро­говиковий практично має повсюдне розповсюдження, за винятком невеликої площі в районі свердловин 51, 52, 53; на Центральній і Південній ділянках даний горизонт також поширений на всій площі, за винятком окремих свер­дловин (свердловини 74, 75, 77, 79); пласти-колектори аргілітового горизонту мають місце в окремих місцях Північної ділянки (свердловини 1, 24, 25, 27, 50) та Південної (свердловина 74), а на Центральній піщані нафтонасичені пласти цього горизонту мають майже повсюдне розповсюдження, крім свердловин 60 і 62; горизонт клівських пісковиків розповсюджений на всій площі покладу горизонту МЛ-2, за винятком значної площі Центральної ділянки; з п’яти пачок пластів горизонту найпоширенішими є нижня піщано-аргілітова пачка та дві пачки масивних пісковиків, а дві інші піщано-аргілітові мають дещо обмежене розповсюдження.