
- •1. Геолого-фізична характеристика покладу.
- •1.2. Стратиграфія.
- •1.3. Тектоніка.
- •1.4 . Нафтогазонсиченість.
- •1.5 Склад і фізико-хімічні властивості нафти і розчиненого (нафтового) газу.
- •1.5.1. Фізико-хімічні властивості пластової нафти.
- •1.5.2. Фізико-хімічні властивості розгазованої нафти.
- •1.5.3. Фізико-хімічні властивості попутного газу.
- •1.8. Початкові запаси нафти і розчиненого (нафтового) газу.
Вступ.
Луквинське нафтове родовище налічує в своєму складі три поклади в палеогенових відкладах Луквинської антикліналі І ярусу глибинних складок Бориславсько-Покутської зони Передкарпатського прогину. Два з них пов»язані з менілітовими відкладами (МЛ-2, МЛ-1), один з еоценовим (ЕЦ-1+2). Основним експлуатаційним обєктом родовища є нижньоменілітовий поклад МЛ-2, запаси якого становлять понад 90% від загальних.
Дослідно-промислова розробка родовища була розпочата в 1978 р. і тривала пять років, після чого з 1983 р., за складеною технологічною схемою, поклад МЛ-2 введено в промислову розробку з його масовим розбурюванням та запровадженням системи підтримання пластового тиску заводненням. З 1986 до 1992 р. в пласт закачувалась гаряча вода з метою запобігання можливому випадінню парафіну, температура кристалізації якого була близька до пластової, а з 1993 р. процес переведено на закачку холодної води. Зміна температурного режиму закачки (за аналізом розроки 1989 р. це передбачалось з 1996 р.) не позначилась негативно на термобаричних умовах пласта, а сама закачка дозволила стабілізувати рівні відбори нафти і рідини, пластовий тиск та газовий фактор.
Станом на 01.01.2001 р. з покладів родовища видобуто 760,6 тис.т нафти, 835 тис.т рідини, 312,7 млн.м3 нафтового газу, в поклад МЛ-2 закачано 1731,6 тис.м3 води від запасів родовища 4842/1502 тис.т відібрано 50,6% видобувних запасів,поточний коефіцієнт нафто вилучення досягнув 0,157.
Разом з тим, система розробки, що склалась на протязі 22 років, через певні вади (недостатня розбуреність покладу МЛ-2 видобувними свердловинами, прогресуюче обводнення фонду в умовах стаціонарного площового заводнення) спроможна забезпечити кінцевий коефіцієнт нафтовилучення лише 0,201. В розвиток положень базового варіанту розробки розрахований варіант з оптимізацією діючої системи шляхом згущення експлуатаційної сітки та вдосконалення процесу підтримання пластового тиску переходом на двостороннє при контурне заводнення на рівні 120%-130% поточної компенсації відборів рідини.
1. Геолого-фізична характеристика покладу.
1.1. Загальні відомості про родовище.
Луквинське нафтове родовище знаходиться на території Рожнятівського району Івано-Франківської області.
Найбільш значними населеними пунктами в районі робіт є міста Долина, Надвірна і селища міського типу Рожнятів, Перегінське. Поблизу Луквинського родовища проходить шосе Калуш-Надвірна. Найближчою залізничною станцією є Надвірна Львівської залізниці, яка знаходиться за 25 км на південний схід від родовища на залізничній магістралі Івано-Франківськ-Рахів.
В кліматичному відношенні район робіт відноситься до області помірних температур і підвищеної вологості. Середньорічна температура складає +7,5°С. В зимовий час мінімальна температура від -15 до -27°С. Найхолодніший місяць - січень, найтепліший - липень. Річна кількість опадів 650-800 мм. Рельєф району горбисто-рівнинний; абсолютні відмітки поверхні коливаються від +470 м в долинах до +600 м на водорозділах.
По площі родовища протікають ряд струмків, притоків р. Лімниця, вода з якої використовується для нагнітання в пласти з метою підтримання пластового тиску.
Луквинське родовище відкрите в 1977 році розвідувальною свердловиною 1-ВЛ.
Проектування і аналіз систем розробки родовища здійснює ЦНДЛ ВАТ "Укрнафта".
Родовище складається з трьох самостійних, гідродинамічно ізольованих покладів, які утворюють окремі об'єкти розробки: у вигодсько-манявських відкладах еоцену - ЕЦ-1+2, у нижньоменілітових відкладах олігоцену - МЛ-2, у верхньо- і середньоменілітових відкладах - МЛ-1.
Кожен з покладів представлений чергуванням пісковиків, алевролітів, аргілітів. Пласти-колектори в межах покладів значно змінюють ємнісні та фільтраційні характеристики, місцями виклинюються і заміщаються менш проникними породами, зливаються з нижче- і вищерозташованими.
Поклади в еоценових (ЕЦ-1+2) та верхньо-середньоменілітових відкладах (МЛ-1) мають другорядне значення. Запаси нафти складають, відповідно, 2% і 3% від загальних запасів по родовищу (4842 тис.т). Поклади розробляються на режимах виснаження.
Поклад МЛ-2 у нижньоменілітових відкладах - основний об'єкт розробки, містить 95% запасів родовища і розробляється з підтриманням пластового тиску шляхом заводнення. Початкові загальні запаси нафти складають 4333 тис.т, видобувні – 14.
1.2. Стратиграфія.
В геологічній будові Луквинського родовища беруть участь відклади верхньої крейди, палеогену і частково неогену, майже всюди перекриті четвертинними відкладами.
Крейдова система - К.
Крейдові відклади представлені стрийською світою верхньої крейди (К2st), яка складена пісковиками та аргілітами. Іноді зустрічаються прошарки мергелів.
Товщина відкладів стрийської світи в межах родовища розкрита на 10-60и,
Палеогенова система —Р.
У складі палеогенової системи виділяються утворення палеоценового, еоценового і олігоценового віку.
Палеоценові утворення складені відкладами ямненської світи, еоценові відкладами манявської, вигодської і бистрицької світ, олігоцен представлений менілітовою світою
Палеоцен (Р1). Відсутність у розрізі палеоцену в межах родовища потужних товстошаруватих ямненських пісковиків, утруднює впевнену кореляцію розрізів в межах однієї площі і з сусідніми площами. Тому границя між крейдовими і палеогеновими відкладами умовна.
Складений палеоценовий відділ чергуванням аргілітів з тонкими прошарками алевролітів і пісковиків. Розкрита товщина відкладів на площі складає 210-230 м.
Породи еоцену узгоджено залягають на відкладах палеоцену. За літолого-геофізичною характеристикою у розрізі еоцену чітко виділяються три світи: манявська, вигодська і бистрицька.
Бурінням, випробуванням і дослідженням свердловин доведена нафтоносність манявської і вигодської світ, а також нафтогазоносність менілітової світи.
Відклади манявської світи (Р2mn) представлені чергуванням аргілітів, алевролітів і пісковиків, іноді зустрічаються мергелі і вапняки. Товщина світи по площі нерівномірна і змінюється від 186 до 300 м.
Вигодська світа (Р2vg ) в межах родовища представлена чергуванням пісковиків, алевролітів і аргілітів.
Пісковики у розрізі займають домінуюче місце і товщина їх прошарків змінюється від 2 до 20 м. У підошовній частині розрізу залягає високоомний пісковик, який прослідковується по всій території Бориславсько-Покутської зони і є опорним репером при кореляції розрізів.
В межах родовища товщина вигодської світи змінюється від 130 до 196 м.
Бистрицька світа (Р2bs) за літологічним складом відрізняється від нижчезалягаючого розрізу. Вона в основному складається з аргілітів з рідкими прошарками пісковиків.
Товщина світи змінюється від 44 до 108 м. Відклади олігоцену (Р3) узгоджено перекривають еоценові і представлені менілітовою світою, яка за літологічним складом відрізняється від вище і нижчезалягаючих порід.
Менілітова світа розділена на три підсвіти: нижню, середню і верхню. На Луквинському родовищі найбільш повним розрізом представлена тільки нижньоменілітова підсвіта (Рзml1).Відклади олігоцену (Р3) узгоджено перекривають еоценові і представлені менілітовою світою, яка за літологічним складом відрізняється від вище і нижчезалягаючих порід.
Менілітова світа розділена на три підсвіти: нижню, середню і верхню. На Луквинському родовищі найбільш повним розрізом представлена тільки нижньоменілітова підсвіта (Рзml1).
У підошві підсвіти залягає нижньороговиковий горизонт, який є хорошим маркуючим репером. Це високоомний пласт товщиною від 5 до 20 м, представлений окремими пісковиками і щільними аргілітами.
Над роговиками залягає потужна (до 150 м) піщано-глиниста пачка порід - горизонт клівських пісковиків. В середній частині горизонту виділяється найбільш проникний розріз, товщиною до 50 м, який характеризується хорошими колекторськими властивостями. Перекриваються клівські пісковики горизонтом других сіро-зелених сланців, які представлені чергуванням аргілітів, алевролітів і пісковиків. Товщина горизонту досягає до 50 м. Над горизонтом других сіро-зелених сланців у розрізі нижньоменілітової підсвіти виділяється піщано-алевролітова товща товщиною від 150 до 200 м. В її об'ємі знаходиться п'ятипластова пачка — горизонт п'яти пластів. Складені ці пласти в основному піщано-алевритовими різновидами.
Товщина нижньоменілітової підсвіти в цілому змінюється від 100 до 400м.
Відклади середньо- і верхньоменілітової підсвіти в межах родовища складені з горизонту перших сіро-зелених сланців, які залягають у підошовній частині розрізу і представлені аргілітами сіро-зеленого кольору, а також висооомною піщаною пачкою, так званим пластом пісковиків з битою ракушею. Товщина цього пласта 30-70 м, а товщина середньоверхньоменілітової підсвіти коливається в межах від 0 до 150 м.
Відклади олігоцену перекриваються неогеновими.
Неогенова система (N) в межах Луквинського родовища представлена нижнім відділом в об'ємі міоценових молас поляницької світи (N1pl) вщина світи змінюється від 975 до 1150 м.