
- •Основи теорії прийняття рішень
- •1.2. Процес прийняття рішень…………………………………………………..10
- •1.3. Класифікація методів обґрунтування управлінських рішень…………….14
- •1.4. Методи творчого пошуку альтернатив…………………………………….20
- •2.2. Класифікація задач математичного програмування ....................................28
- •Передмова
- •1.1. Основні поняття теорії прийняття рішень
- •1.2. Процес прийняття рішень
- •1.3. Класифікація методів обґрунтування управлінських рішень
- •1.4. Методи творчого пошуку альтернатив
- •Розділ 2. Постановка задачі теорії прийняття рішень та приклади
- •2.1. Предмет та застосування математичного програмування в теорії прийняття рішень
- •Інформація, необхідна для складання виробничої програми
- •2.2. Класифікація задач математичного програмування
- •2.3. Приклади задач лінійного програмування.
- •2.3.1 Задача про використання сировини (планування виробництва).
- •2.3.2. Задача про використання потужностей обладнання.
- •2.3.3 Задача складання раціону.
- •2.3.4. Задача про використання обладнання.
- •2.3.5 Транспортна задача.
- •3.1. Приведення довільної задачі лінійного програмування
- •3.2. Система обмежень та її розв’язки.
- •3.3. Основні теореми лінійного програмування.
- •3.4. Геометричне розв’язання задач лінійного програмування.
- •Розділ 4. Симплексний метод
- •4.1. Симплексний метод у випадку допустимого початкового
- •4.2. Випадок недопустимого початкового розв’язку.
- •3.3. Деякі частинні випадки.
- •4.4. Алгоритм симплексного методу.
- •Розділ 5. Двоїста задача
- •5.1. Складання двоїстої задачі.
- •4.2. Основні теореми двоїстості.
- •4.3. Об’єктивно обумовлені оцінки.
- •6.1. Загальна постановка задачі лінійного цілочислового
- •6.2. Метод р. Гоморі розв’язання задач лінійного цілочислового програмування.
- •Розділ 7. Транспортна задача
- •7.1. Економіко-математична модель транспортної задачі.
- •7.2. Початковий розподіл постачань.
- •7.2.1. Правило врахування найменших затрат.
- •7.2.2. Правило „північно-західного кута”.
- •7.3. Перерозподіл постачань.
- •7.4 Оцінка клітинок. Знаходження оптимального розподілу постачань.
- •7.5. Відкрита модель транспортної задачі.
- •7.6. Виродження в транспортних задачах.
- •7.7. Алгоритм розв’язання транспортної задачі.
- •Розділ 8. Теорія ігор
- •8.1. Основні поняття теорії ігор
- •8.2. Класифікація ігор
- •8.3. Матричні ігри двох осіб
- •8.4. Гра зі змішаними стратегіями
- •Нехай маємо скінченну матричну гру з платіжною матрицею
- •8.5. Геометрична інтерпретація гри 2 ´ 2
- •8.6. Зведення матричної гри до задачі лінійного програмування
- •Варіанти індивідуальних завдань
7.7. Алгоритм розв’язання транспортної задачі.
1. Визначають модель задачі. У випадку відкритої моделі вводять або фіктивного споживача (якщо попит менший за пропозицію), або фіктивного постачальника (якщо попит перевищує пропозицію). Попит фіктивного споживача встановлюється рівним перевищенню пропозиції над попитом, а потужність фіктивного постачальника – перевищенню попиту над пропозицією. Затрати на перевезення до фіктивного споживача і від фіктивного постачальника вважаються рівними нулю (або довільним однаковим числам).
2. За тим чи іншим методом складають
початковий план перевезень постачань:
за правилом урахування найменших затрат
або за правилом „північно-західного
кута”, заповнюючи при цьому
клітинок, де
– кількість постачальників,
– кількість споживачів. Якщо кількість
заповнених клітинок виявиться меншою
вказаного числа, то у відповідну кількість
вільних клітинок вводять нульові
постачання.
3. Оцінюють отриманий розподіл постачань. Для цього в додаткові рядок та стовпчик таблиці вводять числа, які приводять до нульових оцінок заповнених клітинок. Перше з них вибирають довільно (зручніше всього рівним нулю), а інші визначаються однозначно. Підраховують оцінки всіх клітинок, в тому числі і вільних, як алгебраїчну суму показника затрат клітинки і відповідних чисел з додаткових рядка та стовпчика. Отримані оцінки записують в наступну таблицю. Якщо серед оцінок вільних клітинок не виявиться від’ємних, то отриманий в попередній таблиці розподіл є оптимальним. В протилежному випадку (є хоча б одна від’ємна оцінка) отриманий розподіл не є оптимальним.
4. Для отримання нового поліпшеного розподілу постачань будують цикл перерозподілу для клітинки, яка має найменшу від’ємну оцінку. По циклу перерозподіляють найменше постачання з парних клітинок циклу. Під час перерозподілу постачання клітинка, для якої утворений цикл, отримує постачання, а парна клітинка, якій відповідало найменше постачання, звільняється.
Якщо виявиться, що звільняється декілька клітинок (якщо найменше постачання виявиться в декількох парних клітинках), то звільняють тільки одну з таких клітинок (довільну), а інші залишають заповненими нульовим постачанням. Якщо найменше постачання в парних клітинках виявиться рівним нулю, то по циклу перерозподіляють нульове постачання. Це приводить до того, що клітинка, яка має нульове постачання, звільняється, а колишня вільна клітинка заповнюється нульовим постачанням; постачання в інших клітинках цього циклу не змінюються. Новий розподіл постачань записують в таблицю, куди уже внесені оцінки попереднього розподілу.
5. Проводять перерахунок оцінок, переводячи перш за все в нуль оцінку нової заповненої клітинки. Якщо при цьому „псуються” нульові оцінки в інших заповнених клітинках, то напроти відповідного рядка або стовпчика записують спеціально підібране число.
6. Рухаючись від однієї таблиці до іншої, повторюють п. 3, 4, 5 до тих пір, поки на якомусь етапі у відповідній таблиці не виявиться від’ємних оцінок. Тоді розподіл постачань в попередній таблиці є оптимальним. Якщо в останній оціночній таблиці нульові оцінки крім заповнених клітинок має хоча б одна вільна клітинка, то оптимальний розподіл постачання не є єдиним.
7.Обчислюють мінімальні затрати на перевезення, для чого в підсумкову таблицю заносять показники затрат на перевезення з таблиці заданій в умові, і оптимальний розподіл.