- •Поняття числової матриці
- •Дії над матрицями
- •Властивості множення матриць
- •1.2. Визначники квадратних матриць
- •Властивості визначників
- •Деякі правила обчислення визначників
- •1.3. Ранг матриці
- •Властивості рангу матриці
- •Методи обчислення рангу матриці
- •Обернена матриця
- •Властивості оберненої матриці:
- •Матричні рівняння.
- •1.6. Системи лінійних алгебраїчних рівнянь
- •1.7. Приклади застосування алгебри матриць в економіці
- •Технологічна матриця
- •Задача оптимального планування.
- •1.8. Скалярний, векторний, змішаний добутки векторів, їх властивості та вираз через координати
- •Основні лінійні операції над векторами.
- •1.9. Рівняння прямої на площині
- •1.10. Рівняння площини і прямої в просторі
- •1.11. Поняття границі послідовності і границі функції, властивості
- •Арифметичні дії над границями:
- •Розкриття деяких видів невизначеностей
- •1.12. Диференціальне числення функцій однієї змінної Поняття похідної, її властивості
- •Похідні вищих порядків
- •Диференціювання деяких функцій
- •1.13. Застосування диференціального числення до дослідження функцій однієї змінної
- •Практичне знаходження проміжків монотонності функції
- •Екстремуми функції
- •Опуклість функції. Точки перегину.
- •Асимптоти графіка функції
- •Загальна схема дослідження функції і побудови її графіку
- •2.1. Невизначений інтеграл, властивості
- •Властивості невизначеного інтеграла
- •2.2. Визначений інтеграл, властивості
- •Властивості визначеного інтеграла
- •2.3. Основні методи інтегрування
- •2.4. Інтегрування раціональних функцій
- •Метод невизначених коефіцієнтів
- •2.5. Інтегрування тригонометричних виразів
- •2.6. Невласні інтеграли
- •2.7. Диференціальні рівняння першого порядку
- •2.8. Однорідні і лінійні диференціальні рівняння першого порядку
- •2. 9. Диференціальні рівняння другого порядку з постійними коефіцієнтами
- •2.10. Числові ряди Основні поняття
- •Необхідна ознака збіжності ряду. Якщо ряд збігається, то його -й член прямує до нуля при необмеженому зростанні , тобто
- •2.11. Достатні ознаки збіжності ряда Ознака Даламбера
- •Радикальна ознака Коші
- •Інтегральна ознака збіжності ряду
- •Порівняння рядів з додатними членами
- •Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца
- •2.12. Степеневі ряди. Інтервал збіжності
1.8. Скалярний, векторний, змішаний добутки векторів, їх властивості та вираз через координати
Означення.
Радіус-вектором
точки
називається вектор
,
початок якого співпадає з початком
координат, а кінець знаходиться в точці
(рис. 1.1).
Означення.
Декартовими
прямокутними координатами
вектора
називаються його проекції на координатні
осі
,
,
:
;
;
.
Означення.
Одиничні
вектори координатних осей
(рис. 1.1) - взаємно перпендикулярні (
)
і їх довжини дорівнюють одиниці (
),
їх називають ортами.
В
координатній формі їх можна записати
у вигляді :
;
;
.
Рис.
1.1 - Одиничні вектори декартових
прямокутних координатних осей
Вектор
можна виразити через вектори
за правилом паралелепіпеда, як показано
на рис. 1.1:
.
(1.8.1)
Довжину вектора можна виразити через його координати за формулою
.
(1.8.2)
Щоб
знайти координати
довільного
вектора
,
потрібно із координат його кінця
відняти координати початку
:
,
(1.8.3)
Довжину вектора можна знайти за формулою
.
(1.8.4)
Відстань
між точками завжди більше нуля. При
цьому
.
Основні лінійні операції над векторами.
1.
Якщо вектор
помножити на число
,
то отримаємо вектор
з координатами
.
Таким
чином, якщо вектори
і
колінеарні, то їх координати зв'язані
співвідношеннями
.
(1.8.5)
2.
Якщо додати вектор
до
,
то отримаємо вектор
з координатами
.
3.
Якщо від вектора
відняти вектор
,
то отримаємо вектор
з координатами
.
Приклад
1.8.1. В
трикутнику
з вершинами
,
і
знайти: а) довжини сторін трикутника;
б) використовуючи координатне представлення
векторів
,
і
,
перевірити правильність співвідношень:
і
.
Розв’язання. а) Знайдемо координати векторів , і за формулою (1.8.3):
;
;
.
За формулою (1.8.4) знайдемо довжини цих векторів:
;
;
.
Справедлива
нерівність
:
.
б) За правилом додавання векторів:
.
За правилом віднімання векторів:
.
Таким чином, обидва співвідношення (правила додавання і віднімання векторів) вірні.
Означення.
Скалярним
добутком двох векторів
і
називається число, яке дорівнює добутку
довжин цих векторів на косинус кута між
ними. Скалярний добуток двох векторів
і
позначається як
і згідно означення
,
(1.8.6)
де
– кут між векторами
і
.
Скалярний
добуток двох векторів
і
,
заданих у координатній формі, дорівнює
сумі добутків відповідних координат
векторів
.
(1.8.7)
Косинус кута між векторами і визначається за формулою
.
(1.8.8)
Необхідна і достатня умова перпендикулярності двох векторів і :
.
(1.8.9)
Приклад
1.8.2. Знайти
кути трикутника з вершинами,
,
і
.
Розв’язання.
Знайдемо координати векторів
і
,
що виходять з вершини
:
і
.
Тоді
;
;
.
За формулою (1.8.9) знайдемо
і
.
Відповідно:
і
.
Приклад
1.8.3. Знайти
параметр
,
при якому вектори
і
перпендикулярні.
Розв’язання. За умовою вектори перпендикулярні, тому з формули (1.8.7) отримаємо
.
Приклад
1.8.4. Вектор
виходить з точки
.
Знайти координати точки
,
якщо відомо, що вектор
паралельний вектору
.
Розв’язання.
Так як
,
то за умовою колінеарності векторів
(1.8.5) отримаємо
Таким
чином, координати точки
.
Означення.
Векторним
добутком вектора
на вектор
називається вектор
,
що позначається як
і задовольняє умовам:
1)
,
де
– кут між векторами
і
;
2) вектор перпендикулярний векторам і ;
3) вектори , і утворюють праву трійку векторів (рис. 1.2).
Векторний добуток двох векторів і , які задані в координатній формі, обчислюється за формулою
.
(1.8.10)
Рис. 1.2 - Геометричний зміст векторного добутку векторів
Приклад
1.8.5. Знайти
векторний добуток векторів:
і
.
Розв’язання. За формулою (1.8.10):
.
Приклад
1.8.6. Знайти
площу трикутника
з вершинами
,
і
.
Розв’язання.
Розглянемо вектори
і
,
що мають спільну вершину
:
і
.
Тоді площу трикутника можна знайти за
формулою
.
Знайдемо
,
.
Тоді
площа трикутника
.
Означення.
Якщо
вектор
помножити векторно на
та
векторний добуток
помножити скалярно на
,
то в результаті отримаємо число, яке
називається мішаним
добутком
трьох векторів
,
і
.
При цьому справедлива рівність
.
Мішаний
добуток трьох векторів
,
і
,
які задані в координатній формі,
обчислюється за формулою
.
(1.8.11)
