
- •Поняття числової матриці
- •Дії над матрицями
- •Властивості множення матриць
- •1.2. Визначники квадратних матриць
- •Властивості визначників
- •Деякі правила обчислення визначників
- •1.3. Ранг матриці
- •Властивості рангу матриці
- •Методи обчислення рангу матриці
- •Обернена матриця
- •Властивості оберненої матриці:
- •Матричні рівняння.
- •1.6. Системи лінійних алгебраїчних рівнянь
- •1.7. Приклади застосування алгебри матриць в економіці
- •Технологічна матриця
- •Задача оптимального планування.
- •1.8. Скалярний, векторний, змішаний добутки векторів, їх властивості та вираз через координати
- •Основні лінійні операції над векторами.
- •1.9. Рівняння прямої на площині
- •1.10. Рівняння площини і прямої в просторі
- •1.11. Поняття границі послідовності і границі функції, властивості
- •Арифметичні дії над границями:
- •Розкриття деяких видів невизначеностей
- •1.12. Диференціальне числення функцій однієї змінної Поняття похідної, її властивості
- •Похідні вищих порядків
- •Диференціювання деяких функцій
- •1.13. Застосування диференціального числення до дослідження функцій однієї змінної
- •Практичне знаходження проміжків монотонності функції
- •Екстремуми функції
- •Опуклість функції. Точки перегину.
- •Асимптоти графіка функції
- •Загальна схема дослідження функції і побудови її графіку
- •2.1. Невизначений інтеграл, властивості
- •Властивості невизначеного інтеграла
- •2.2. Визначений інтеграл, властивості
- •Властивості визначеного інтеграла
- •2.3. Основні методи інтегрування
- •2.4. Інтегрування раціональних функцій
- •Метод невизначених коефіцієнтів
- •2.5. Інтегрування тригонометричних виразів
- •2.6. Невласні інтеграли
- •2.7. Диференціальні рівняння першого порядку
- •2.8. Однорідні і лінійні диференціальні рівняння першого порядку
- •2. 9. Диференціальні рівняння другого порядку з постійними коефіцієнтами
- •2.10. Числові ряди Основні поняття
- •Необхідна ознака збіжності ряду. Якщо ряд збігається, то його -й член прямує до нуля при необмеженому зростанні , тобто
- •2.11. Достатні ознаки збіжності ряда Ознака Даламбера
- •Радикальна ознака Коші
- •Інтегральна ознака збіжності ряду
- •Порівняння рядів з додатними членами
- •Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца
- •2.12. Степеневі ряди. Інтервал збіжності
1.3. Ранг матриці
Розглянемо
матрицю
розмірності
(1.1.1). Якщо в цій матриці викреслити
довільно
стовпців і
рядків, то елементи які розташовані на
перетині виділених стовпців і рядків,
утворюють квадратну матрицю
- го порядку. Визначник цієї матриці
називається мінором
- го порядку матриці
.
Отже, матриця
має мінори будь-якого порядку від 1 до
найменшого з чисел
і
.
Серед всіх відмінних від нуля мінорів
матриці
найдеться, принаймні, один мінор, порядок
якого буде найбільшим.
Означення. Рангом матриці називається найвищий порядок її мінорів, відмінних від нуля.
Якщо
всі елементи матриці
дорівнюють нулю, то говорять, що ранг
матриці
дорівнює нулю. Якщо ранг матриці
дорівнює
,
то це означає, що в матриці
є, принаймні, один, відмінний від нуля
мінор порядку
,
а всі мінори порядку, більшого ніж
,
дорівнюють нулю. Ранг матриці позначається:
або
.
Завжди справедлива нерівність
.
Властивості рангу матриці
При транспонуванні ранг матриці не змінюється.
Ранг матриці не змінюється при перестановці її стовпців (рядків).
Ранг матриці не змінюється при множенні всіх елементів її стовпця (рядка) на ненульове число.
Ранг матриці не змінюється, якщо до одного із її стовпців (рядків) додати інший стовпець (рядок), помножений на ненульове число.
Ранг матриці не змінюється, якщо убрати з неї нульовий стовпець (рядок).
Ранг матриці не змінюється, якщо убрати з неї стовпець (рядок), який є лінійною комбінацією інших стовпців (рядків).
Методи обчислення рангу матриці
Метод обвідних мінорів. Ранг матриці визначається в наступній послідовності:
Якщо серед елементів матриці є хоча б один відмінний від нуля елемент, то знаходимо ненульовий мінор другого порядку. Коли всі мінори другого порядку дорівнюють нулю, тоді ранг матриці дорівнює одиниці, тобто
.
Якщо серед мінорів другого порядку є хоча б один відмінний від нуля, то складаємо всі обвідні його мінори третього порядку. Коли всі обвідні мінори третього порядку дорівнюють нулю, тоді
.
Якщо хоча б один з обвідних мінорів третього порядку відмінний від нуля, то складаємо всі обвідні його мінори четвертого порядку. Коли всі обвідні мінори четвертого порядку дорівнюють нулю, тоді
. У протилежному випадку процедура повторюється.
Метод обвідних мінорів вимагає обчислення дуже великого числа мінорів матриці. Це є суттєвим його недоліком.
Існує більш удосконалений метод обчислення рангу матриць. Він не потребує обчислення визначників. Він використовує елементарні перетворення матриці.
Метод елементарних перетворень. Суть цього методу полягає в тому, що за допомогою елементарних перетворень матрицю спрощують, а потім визначають її ранг.
Елементарними називаються наступні перетворення матриць:
перестановка двох будь-яких стовпців (рядків);
множення елементів будь-якого стовпця (рядка) на ненульове число;
додавання до одного стовпця (рядка) лінійної комбінації інших стовпців (рядків).
Із розглянутих властивостей рангу матриці, витікає, що при елементарних перетвореннях матриці її ранг не змінюється.
Означення. Дві матриці називаються еквівалентними, якщо одна з них отримується із іншої за допомогою скінченого числа елементарних перетворень.
Еквівалентні
матриці не є рівними, але їх ранги рівні.
Якщо матриці
і
еквівалентні, то це позначається так:
.
Тобто,
якщо
,
то
.
Приклад 1.3.1. Визначити ранг матриці методом елементарних перетворень
.
Розв’язання. За допомогою елементарних перетворень спрощуємо дану матрицю. Для цього знайдемо суму відповідних елементів першого і третього рядків:
.
Поділимо на 4 елементи першого рядка:
.
Знайдемо різницю елементів першого рядка і відповідних елементів другого рядка:
Викреслимо перший рядок:
Ранг останньої матриці дорівнює 2 тому, що існує ненульовий мінор другого порядку, наприклад:
.
Отже, .