- •Поняття числової матриці
- •Дії над матрицями
- •Властивості множення матриць
- •1.2. Визначники квадратних матриць
- •Властивості визначників
- •Деякі правила обчислення визначників
- •1.3. Ранг матриці
- •Властивості рангу матриці
- •Методи обчислення рангу матриці
- •Обернена матриця
- •Властивості оберненої матриці:
- •Матричні рівняння.
- •1.6. Системи лінійних алгебраїчних рівнянь
- •1.7. Приклади застосування алгебри матриць в економіці
- •Технологічна матриця
- •Задача оптимального планування.
- •1.8. Скалярний, векторний, змішаний добутки векторів, їх властивості та вираз через координати
- •Основні лінійні операції над векторами.
- •1.9. Рівняння прямої на площині
- •1.10. Рівняння площини і прямої в просторі
- •1.11. Поняття границі послідовності і границі функції, властивості
- •Арифметичні дії над границями:
- •Розкриття деяких видів невизначеностей
- •1.12. Диференціальне числення функцій однієї змінної Поняття похідної, її властивості
- •Похідні вищих порядків
- •Диференціювання деяких функцій
- •1.13. Застосування диференціального числення до дослідження функцій однієї змінної
- •Практичне знаходження проміжків монотонності функції
- •Екстремуми функції
- •Опуклість функції. Точки перегину.
- •Асимптоти графіка функції
- •Загальна схема дослідження функції і побудови її графіку
- •2.1. Невизначений інтеграл, властивості
- •Властивості невизначеного інтеграла
- •2.2. Визначений інтеграл, властивості
- •Властивості визначеного інтеграла
- •2.3. Основні методи інтегрування
- •2.4. Інтегрування раціональних функцій
- •Метод невизначених коефіцієнтів
- •2.5. Інтегрування тригонометричних виразів
- •2.6. Невласні інтеграли
- •2.7. Диференціальні рівняння першого порядку
- •2.8. Однорідні і лінійні диференціальні рівняння першого порядку
- •2. 9. Диференціальні рівняння другого порядку з постійними коефіцієнтами
- •2.10. Числові ряди Основні поняття
- •Необхідна ознака збіжності ряду. Якщо ряд збігається, то його -й член прямує до нуля при необмеженому зростанні , тобто
- •2.11. Достатні ознаки збіжності ряда Ознака Даламбера
- •Радикальна ознака Коші
- •Інтегральна ознака збіжності ряду
- •Порівняння рядів з додатними членами
- •Знакозмінні ряди. Ознака Лейбніца
- •2.12. Степеневі ряди. Інтервал збіжності
2.7. Диференціальні рівняння першого порядку
Означення. Звичайним диференціальним рівнянням називається рівняння, що зв'язує шукану функцію однієї змінної і похідні різних порядків даної функції.
У загальному випадку диференціальне рівняння можна записати у вигляді:
(2.7.1)
при цьому порядок старшої похідної, що входить у запис рівняння, називається порядком диференціального рівняння.
Означення. Розв’язком диференціального
рівняння (2.7.1) називається
така функція
,
яка при підстановці це рівняння перетворює
його на тотожність.
Графік розв’язка диференціального рівняння називається інтегральною кривою.
Означення. Загальним розв’язком диференціального рівняння (2.7.1) -го порядку є розв’язок виду:
(2.7.2)
який
є функцією змінної
і
довільних незалежних сталих
.
(Незалежність сталих означає відсутність
будь-яких співвідношень між ними).
Означення. Частинним розв’язком диференціального рівняння називається розв’язок, що одержаний із загального розв’язка, при деяких конкретних числових значеннях сталих .
До диференціальних рівнянь призводять багато задач економіки, фізики, біології, екології і т.п.
Означення. Диференціальне рівняння першого порядку називається рівнянням зі змінними, що розділяються, якщо воно може бути представлене у вигляді:
(2 7.3)
або у вигляді:
(2.7.4)
де
– деякі функції змінної
;
– функції змінної
.
Для розв’язання такого рівняння його варто перетворити до виду, у якому диференціал і функції змінної виявляться в одній частині рівності, а змінної – в іншій. Потім проінтегрувати обидві частини отриманої рівності.
Приклад 2.7.1. Розв’язати рівняння
.
Розв’язання.
.
Помножимо обидві частини рівності на .
.
Розділимо обидві частини отриманої
рівності на
.
;
;
;
;
.
2.8. Однорідні і лінійні диференціальні рівняння першого порядку
Означення. Диференціальне рівняння першого порядку називається однорідним, якщо воно може бути представлене у вигляді:
,
(2.8.1)
де
– деяка функція (однієї змінної).
Поняття однорідного диференціального рівняння пов'язане з однорідними функціями.
Означення. Функція
називається однорідною степені
,
якщо для довільного числа
виконується рівність:
Однорідні рівняння за допомогою
підстановки
приводяться до рівнянь зі змінними, що
розділяються.
Приклад 2.8.1. Розв’язати рівняння:
.
Розв’язання. Через те, що
,
рівняння має вигляд (2.8.1) при
.
Нехай
,
звідси
і
.
підставимо в перетворене рівняння:
,
.
Одержимо рівняння зі змінними, що розділяються:
.
Розділимо обидві частини рівності на
і помножимо на
(
,
тобто
,
але слід зазначити, що
є рішенням вихідного рівняння).
.
Інтегруючи останню рівність, одержуємо:
,
,
.
Повертаючись до початкових змінних, одержимо:
,
звідки
( при
одержуємо розв’язок диференціального
рівняння
).
Означення. Диференціальне рівняння першого порядку називається лінійним, якщо воно має вигляд:
(2.8.2)
де
й
– деякі (неперервні) функції змінної
.
Розглянемо один з можливих способів
розв’язання рівняння: будемо шукати
рішення у вигляді
,
тим самим шуканими стають функції
і
,
одна з яких може бути обрана довільно,
а інша – повинна визначатися з рівняння
(2.8.2). Тобто використовується в рішенні
заміна
.
Приклад 2.8.2. Розв’язати рівняння:
.
Розв’язання. Розділивши ліву і праву частини на приходимо до лінійного неоднорідного рівняння:
.
Нехай
,
,
тоді рівняння прийме вид:
або
.
Користуючись тим, що одну з допоміжних функцій (наприклад ) можна вибрати довільно, підберемо її так, щоб вираження в дужках обернулося в нуль, тобто в якості візьмемо одне із частинних рішень рівняння зі змінними, що розділяються.
або
;
звідки:
.
Якщо проінтегруємо обидві частини
рівності, знайдемо частинне рішення
цього рівняння, наприклад, при
,
звідки
.
При вихідне рівняння звернеться в рівняння:
або
.
Розв’язуючи це рівняння зі змінними,
що розділяються, одержуємо
.
Тоді остаточно маємо:
.
