Міністерство освіти і науки України

Полтавський будівельний технікум транспортного будівництва

Збірник

Тематичних тестів для самоконтролю

з дисципліни: «Економіка підприємства»

для студентів спеціальності 5.05050204

Експлуатація та ремонт підйомно-транспортних, будівельних дорожніх машин та обладнання.

Полтава-2009

Збірник тематичних тестів для самоконтролю з дисципліни: «Економіка підприємства»

для студентів спеціальності 5.05050204

Експлуатація та ремонт підйомно-транспортних, будівельних дорожніх машин та обладнання.

Автор: Рибка Василь Григорович викладач-методист , Зволь Ірина Сергіївна викладач спец .дисциплін Полтавського будівельного технікуму транспортного будівництва

Рецензенти Троцький А.А, викладач –методист ПБТТБ _____________________________________________________________

Величко С.Є. , викладач –методист ПБТТБ

____________________________________________________________

Відповідальний за випуск : Зволь Ірина Сергіївна викладач спец. дисциплін, спеціаліст.

Розглянуто та схвалено цикловою комісією професійно-практичної підготовки

Протокол №_______________ від___________

Рекомендовано до друку навчально-методичною радою ПБТТБ

Тести для самоконтролю до теми « Персонал підприємства і продуктивність праці »

1. Персонал підприємства - це:

а) працівники, які мають значний стаж роботи на підприєм­ стві:

б) працівники, які мають високий рівень кваліфікації;

в) постійні працівники, які отримали необхідну професійну підготовку та (або) мають практичний досвід і навики роботи;

г) промислово-виробничий персонал підприємства.

2. Хто з перелічених працівників не належить до про­ мислово-виробничого персоналу підприємства:

а) економіст 1 категорії відділу економічного аналізу;

б) водій автокара механоскладального цеху;

в) технічний працівник в дитячому садку;

г) чергова прохідної головного корпусу;

д) оператор установки хімічної лабораторії; є) кур'єр;

є) касир будинку культури.

3. Поділ персоналу на промислово-виробничий і не- промисловий необхідний для:

а) розрахунків розмірів заробітної плати окремих категорій працівників;

б) узгодження показників продуктивності праці з показниками результатів виробничої діяльності;

в) встановлення співвідношення між чисельністю основних і допоміжних робітників;

г) статистичної звітності.

4. Весь персонал підприємства поділяється на такі категорії:

а) керівники;

б) інженерно-технічні працівники;

в) спеціалісти;

г) службовці;

д) технічний персонал; є) робітники;

є) працівники охорони.

5. З перелічених працівників виберіть тих, котрі нале­ жать до основних робітників:

а) токар обробного цеху;

б) оператор автонавантажувача складу готової продукції;

в) столяр в цеху по виробництву тари;

г) гардеробник в корпусі заводоуправління;

д) слюсар механоскладального цеху;

є) слюсар по ремонту обладнання дільниці штампування.

6. До категорії службовців належать працівники, які виконують такі функції:

а) готують ескізи і креслення нових видів продукції;

б) ведуть облік надходжень сировини на склад;

в) готують проекти розпоряджень керівника;

г) консультують працівників з питань трудового законодав­ ства;

д) контролюють хід протікання виробничого процесу в основ­ ному цеху та оперативно запобігають відхиленням;

є) розраховують норми витрат сировини на одиницю продук­ції та показники використання матеріальних ресурсів.

7. Умовність поділу робітників на основні і допоміжні пояснюється:

а) ростом продуктивності праці основних робітників;

б) збільшенням обсягу робіт по ремонту обладнання;

в) ростом рівня механізації і автоматизації виробництва;

г) зростання складності робіт по обслуговуванню виробни­цтва.

8. Хто з перелічених працівників не належить до керів­ ників:

а) комерційний директор підприємства;

б) начальник відділу технічного контролю;

в) змінний майстер у ткацькому цеху;

г) товарознавці відділу постачання;

д) оператор заводської лабораторії.

9. Професія характеризує:

а) можливість опанування суміжну спеціальність;

б) вид трудової діяльності;

в) сукупність певних теоретичних знань і практичних навиків;

г) стаж роботи на даному підприємстві.

10) Кваліфікація - це:

а) сукупність спеціальних знань і практичних навиків, які ви­ значають підготовленість працівника виконувати професійні функції певної складності;

б) категорія, яка характеризує відносно вузький вид робіт і вимагає додаткових специфічних знань;

в) категорія, що відображає якість і складність праці.

11.Рівень кваліфікації робітників характеризується за:

а) категоріями;

б) розрядами;

в) ступенями;

г) посадами.

12.На зміну професійно-кваліфікаційного складу персоналу промислових підприємств впливають такі фактори:

а) зростання попиту на кваліфіковану робочу силу;

б) підвищення частки розумової праці;

в) збільшення чисельності зайнятих у промисловості;

г) перерозподіл працюючих зі сфери промислового виробни­ цтва в інформаційну сферу та сферу обслуговування населення;

д) посилення централізованого керівництва промисловістю.

13.Продуктивність праці - це:

а) показник, що характеризує ефективність праці;

б) здатність праці випускати певну кількість продукції за оди­ ницю часу;

в) сукупність властивостей людини як робочої сили;

г) затрати живої праці.

14.Рівень продуктивності праці можна охарактеризу­ вати показником:

а) економія часу;

б) виробіток;

в) темпи росту продуктивності праці;

г) випередження росту продуктивності праці відносно росту заробітної плати; .

д) норма часу.

.

15.Рівень продуктивності Праці можна визначити в таких вимірниках:

а) натуральних;. г) подетальних; .

б) вартісних; д) сумарних;

в) умовно-натуральних; є) трудових.

16.Недоліком натуральних вимірників продуктивності праці є:

а) різнорідність продукції, що випускається більшістю галузей промислового виробництва;

б) незначні обсяги випуску продукції кожного виду;

в) неможливість точного визначення затрат часу на одиницю продукції.

17.Умовно-натуральні вимірники продуктивності праці використовуються у випадках, коли:

а) підприємство виготовляє різний асортимент продукції в ме­ жах встановленої номенклатури;

б) продукція відрізняється окремими характеристиками;

в) продукція належать до трудомісткої;

г) продукція є матеріаломісткою.

18.Найчастіше плановий рівень продуктивності праці визначають такими методами:

а) прямого рахунку; .. . г) прогнозним; ,

б) нормативним; д) сукупним.

в) по факторним

; .

19.Методом прямого рахунку плановий рівень продук­ тивності праці обчислюється за формулою:

а) ; в) ;

б) ; г) ;

20.Техніко-економічні чинники, що впливають на зміну продуктивності праці, об'єднані в такі групи:

а) структурні зрушення у виробництві;

б) підвищення технічного рівня;

в) вплив зовнішніх умов, в яких функціонує підприємство;

г) державний вплив на підприємство;

д) вдосконалення управління, організації виробництва і праці; є) зміна обсягу виробництва;

є) поліпшення умов праці;

ж) галузеві фактори;

з) введення в дію і освоєння нових потужностей.

21.Середньоспискова чисельність працівників за мі­ сяць обчислюється:

а) як середньоарифметична величина показників середньоспис­ кової чисельності за всі дні місяця;

б) шляхом сумування спискового складу працівників за всі дні місяця і діленням на число календарних днів у місяці;

в) діленням фактично відпрацьованих людино-днів за місяць на кількість днів роботи підприємства у цьому ж періоді.

22.Чисельність основних робітників визначають та­ кими методами:

а) за трудомісткістю виробничої програми;

б) за чисельністю зайнятих в основних цехах;

в) за нормами виробітку;

г) за нормами часу;

д) за нормами обслуговування;

є) на основі середніх норм, що діють в галузі.

23.Чисельність керівників, спеціалістів і службовців визначається:

а) аналогічно чисельності основних і допоміжних робітників;

б) за встановленими нормами трудомісткості виконання пев­ них робіт;

в) на основі затвердженого на підприємстві штатного розпису, в якому встановлюється кількість працівників по кожній з указа­ них груп згідно діючих нормативів чисельності;

г) за аналогією з попередніми календарними періодами.

24.Показниками руху робочої сили на підприємстві є такі коефіцієнти:

а) обороту робочої сили по прийому;

б) завантаження робочої сили в часі;

в) обороту робочої сили по звільненню;

г) плинності;

д) оновлення робочої сили на початок року.

25.Зовнішніми джерелами набору персоналу є:

а) навчання учнів на підприємстві;

б) перепідготовка своїх працівників;

в) регіональні біржі праці;

г) агентства з працевлаштування;

д) вакансії на підприємстві;

є) контракти з навчальними закладами

26.Кадрова політика підприємства - це:

а) система підготовки керівників найвищої кваліфікації;

б) сукупність заходів щодо вирішення соціальних проблем колективу;

в) сукупність працівників різних категорій та перспективи зміни її структури;

г) система заходів щодо забезпечення кожного робочого місця персоналом відповідної професії, спеціальності, кваліфікації. є) ситуаційні.

27.Управління персоналом передбачає:

а) визначення потреби в певних категоріях персоналу;

б) планування росту продуктивності праці;

в) набір та відбір персоналу;

г) забезпечення процесу навчання персоналу;

д) нормування праці;

є) оцінка результатів діяльності;

є) переміщення на посадах або звільнення.

28.Мотивація високопродуктивної діяльності визна­ чається як:

а) місія і підпорядковані їй цілі підприємства;

б) сукупність прогресивних норм праці;

в) зниження показників трудомісткості продукції;

г) сукупність заходів, що стимулюють працівників до досяг­ нення певних цілей.

29.Моделі мотивації можуть базуватись на теорії:

а) ієрархічного ланцюга;

б) потреб;

в) очікування;

г) трудової вартості;

д) справедливості.

30.Методи мотивації можуть бути:

а) прямі економічні;

б) непрямі економічні;

в) моральні;

г) фінансові;

д)негрошові;

Тести для самоконтролю до теми «Основні фонди та виробнича потужність підприємства»

1. Ознаками основних фондів підприємства як еконо­ мічної категорії є:

а) функціонують у сфері матеріального виробництва;

б) використовуються у виробничому процесі більше одного року;

в) переносять свою вартість на готову продукцію за один ви­ робничий цикл;

г) у процесі експлуатації змінюють свою форму і розміри;

д) піддаються амортизації; є) втрачають вартість.

2. Які з перелічених фондів підприємства можна від­ нести до невиробничих:

а) складське приміщення основного виробництва;

б) медичне устаткування оздоровчого центру підприємства;

в) господарські будівлі транспортного цеху;

г) корпус санаторію-профілакторію;

д) система звукозабезпечення будинку культури заводу; є) потокова лінія монтажного цеху.

3. До споруд із перелічених об'єктів основних фондів належать:

а) водонапірна башта;

б) адміністративний корпус;

в) критий перехід між обробним і складальним цехом;

г) приміщення матеріального складу;

д) паропровід обробного корпусу підприємства.

4. Передавальні пристрої у складі основних фондів підприємства виконують функції:

а) здійснюють міжцехові перевезення вантажів;

б) приводять у рух робочі машини;

в) забезпечують надходження електроенергії до підсобних приміщень;

г) виробляють пару;

д) автоматично регулюють температуру розчину в ємкості; є) доставляють пальне з газорозподільної станції до котельні.

5. До активної частини основних фондів належать:

а)будівлі;

б)робочі машини;

в)споруди;

г)вимірювальні пристрої;

д)транспортні засоби; є) силові машини.

6. На виробничу структуру основних фондів вплива­ ють такі основні фактори:

а)особливості виробничого процесу в галузі;

б)співвідношення між новим будівництвом, реконструкцією та іншими формами відтворення основних фондів;

в) питома вага іноземних інвестицій у фінансуванні процесу відтворення основних фондів;

г) виробнича структура підприємства;

д) ріст обсягу виробництва продукції; є) технічний рівень виробництва.

7. Вікова структура основних фондів характеризує:

а) середній вік основних фондів підприємства;

б) співвідношення основних фондів різних вікових груп;

в) тенденцію до збільшення питомої ваги нових основних фондів;

г) співвідношення середнього терміну служби основних фон­ дів активної і пасивної частин.

8. Облік основних фондів здійснюється у таких фор­ мах:

а) вартісній;

б) трудовій;

в) натуральній;

г) умовно-натуральній;

д) порівняльній.

9. Для визначення виробничої потужності підприєм­ ства використовуються такі показники обліку основних фондів:

а) кількість одиниць обладнання;

б) рік випуску обладнання;

в) площа виробничих цехів;

г) загальна площа території підприємства;

д) потужність обладнання;

є) продуктивність обладнання;

є) об'єм місткостей для транспортування рідин.

10.Первісна вартість основних фондів - це:

а) ринкова вартість на момент оцінки;

б) фактична вартість на момент придбання і взяття на баланс;

в) вартість основних фондів після їх переоцінки;

г) початкова вартість основних фондів, що вибувають з екс­плуатації.

11.Визначіть з перелічених ті витрати, які включаються до первісної вартості основних фондів:

а) витрати на експертну оцінку вартості основних фондів;

б) витрати на демонтаж обладнання;

в) ціна придбання об'єкта основних фондів;

г) реєстраційні збори та інші державні платежі;

д) витрати на монтаж і налагодження основних фондів; є) витрати на ремонт основних фондів.

12.Якщо вартість основних фондів відображає ви­ трати на їх відтворення в сучасних умовах, то вона на­зивається:

а) початковою;

б) реальною;

в) теперішньою;

г) відновною;

д) справедливою.

13.Залишкова вартість основних фондів може бути визначена як різниця між:

а) початковою і ліквідаційною вартістю;

б) реальною вартістю і сумою зношення;

в) первісною вартістю і сумою зношення;

г) відновною вартістю і сумою зношення;

д) відновною і справедливою вартістю;

є) повною вартістю і сумою амортизації.

14.Фізичне зношування основних фондів можна ви­ значити як:

а) втрата основними фондами своїх споживчих властивостей;

б) списання основних фондів за ліквідаційною вартістю;

в) вихід з ладу окремих вузлів у результаті експлуатації ос­ новних фондів;

г) втрата основними фондами початкових властивостей у ре­ зультаті дії зовнішнього середовища;

д) заміна старих основних фондів новими.

15.На фізичне зношування основних фондів вплива­ ють такі чинники:

а) якість матеріалів і комплектуючих, з яких виготовлені ос­ новні фонди;

б) площа, яку займають основні фонди;

в) досконалість конструкції основних фондів;

г) технологічна структура основних фондів;

д) частота ремонтів основних фондів;

є) режим роботи і їх завантаженість;

є) захищеність від впливу зовнішнього середовища.

16. Коефіцієнт фізичного зношування можна обчисли­ти за формулою:

а) Кф.знош = .

б) Кф.знош = .

в) Кф.знош = ..

17.Під моральним зношуванням основних фондів слід розуміти:

а) втрату основними фондами споживчих властивостей вна­ слідок інтенсивного використання;

б) появу на ринку імпортних основних фондів аналогічного призначення;

в) передчасне, до закінчення терміну фізичної служби, обезці- нення основних фондів;

г) втрату вартості основними фондами внаслідок появи на ринку більш дешевих або більш продуктивних основних фондів.

18.Загальний коефіцієнт зношування основних фон­ дів обчислюється за формулою:

а) Кзнош.заг = (1 - Кф.знош) · (1 - Кмор.знош)

б) Кзнош.заг = 1- (1 - Кф.знош) · (1 - Кмор.знош)

в) Кзнош.заг = (1 - Кф.знош) ·1- (1 - Кмор.знош)

19. Процес амортизації основних фондів можна оха­рактеризувати як:

а) вихід з ладу окремих об'єктів основних фондів підприємства;

б) втрата основними фондами своїх початкових форм, розмірів, властивостей;

в) перенесення вартості основних фондів на вартість ново- створеної продукції;

г) відшкодування витрат на ремонт основних фондів з при­ бутку підприємства;

д) списання протягом кількох років експлуатації балансової вартості основних фондів.

20.З перелічених виберіть групу основних фондів, на які вони поділяються для здійснення процесу амортизації:

а) - машини і обладнання;

• транспортні засоби;

• виробничий і господарський інвентар;

б) - будівлі, споруди;

• передавальні пристрої і транспортні засоби;

• машини і обладнання;

в) - активна частина основних фондів;

• пасивна частина основних фондів;

• невиробничі основні фонди;

г) - будівлі, споруди, передавальні пристрої, їх компоненти; -транспортні засоби, меблі та офісне обладнання, при­ лади, інструменти, інформаційні системи;

- інші основні фонди, що не ввійшли до попередніх груп.

21.Норма амортизації основних фондів - це:

а) процент втрати ними своєї первісної вартості;

б) щорічний відсоток відшкодування вартості зношеної час­ тини основних фондів;

в) процент щорічного оновлення основних фондів;

г) щорічна частка амортизаційного фонду підприємства, яка використовується для ремонту основних фондів.

22.Методами амортизації основних фондів є:

а) балансовий;

б) поступовий;

в) рівномірний;

г) зменшення залишкової вартості;

д) залишковий;

е) прискореного зменшення залишкової вартості;

є) кумулятивний;

ж)виробничий.

23.Прискорена амортизація основних фондів викори­ стовується з метою:

а) пожвавлення процесу відтворення основних фондів;

б) запобігання проникненню на вітчизняний ринок зарубіжних аналогів основних фондів;

в) приведення до співставного виду первісної і відновної вар­ тості основних фондів;

г) захисту нагромаджених амортизаційних сум від знеці­ нення;

д) підвищення коефіцієнта фізичного зношування основних фондів.

24.Згідно з податковим законодавством України річні норми амортизації основних фондів для відповідних їх груп встановлені такі (у %):

а) гр. 1 - 10; гр. 2-20; гр. 3-25;

б) гр. 1-5; гр. 2-25; гр. 3-15;

в) гр. 1-15; гр.2-20; гр. 3-25;

г) гр. 1-5; гр.2-25; гр. 3-10

25.За економічним змістом ремонти основних фондів поділяються на:

а) поточний;

б) профілактичний;

в) капітальний;

г) періодичний;

д) середній; є) відновний.

26.Якщо основні фонди зруйновані в результаті сти­ хійного лиха або інших непередбачених обставин, їх від­ творення здійснюється шляхом ремонту:

а) капітального;

б) термінового;

в) аварійного;

г) відновного;

д) відшкодованого.

27.Витрати на поточний ремонт основних фондів відшкодовуються за рахунок:

а) собівартості продукції;

б) прибутку підприємства;

в) резервного фонду підприємства;

г) державного резервного фонду;

д) страхового фонду підприємства.

28.Фондовіддача основних фондів обчислюється за формулою:

а) Фв = .

б) Фв= .

в) Фв = ..

29.Фондоозброєність праці характеризує:

а) співвідношення між витратами на утримання основних фондів підприємства та фондом заробітної плати;

б) забезпеченість працівників підприємства основними фондами;

в) співвідношення між вартісним виразом активної частини основних фондів та продуктивністю праці;

г) співвідношення між обсягом продукції і фондом заробітної плати.

30.Коефіцієнт змінності роботи обладнання можна обчислити відношенням:

а) кількості відпрацьованих верстато-змін до кількості відпра­ цьованих верстато-днів;

б) обсягу виготовленої продукції за добу до обсягу виготовле­ ної продукції за одну зміну;

в) ефективного фонду часу роботи всього обладнання до ефек­ тивного фонду часу роботи обладнання при однозмінній роботі;

г) кількості всього обладнання до кількості обладнання, що працює в одну зміну.

31.Виробнича потужність підприємства - це:

а) перелік всіх асортиментних позицій продукції підприємства;

б) продуктивність всього обладнання підприємства;

в) пропускна здатність основних виробничих цехів підприємства;

г) максимальний обсяг продукції, що виготовлений основни­ ми цехами;

д) максимально можливий обсяг випуску продукції підприєм­ ством протягом встановленого проміжку часу за певних організа­ ційно-технічних умов.

32.На величину виробничої потужності підприємства впливають такі чинники:

а) кількість встановленого обладнання;

б) форма власності підприємства;

в) режим роботи підприємства;

г) продуктивність обладнання;

д) вікова структура персоналу.

є) територіальне розміщення підприємства; є) структура основних фондів; ж) кваліфікація робітників.

33.«Вузьке місце» на виробництві - це:

а) ускладнення щодо вільного пересування пожежного транс­ порту територією підприємства;

б) незабезпеченість основних цехів найважливішими видами обладнання;

в) відставання пропускної здатності окремих груп обладнання від пропускної здатності ведучої групи обладнання;

г) відставання темпів росту заробітної плати від темпів росту фондоозброєності праці.

34.При обчисленні виробничої потужності одиниці об­ ладнання або потокової лінії до розрахунку приймається фонд часу їхньої роботи:

а) календарний; г) корисний;

б) річний; д) середній.

в) змінний;

35.Вихідна виробнича потужність визначається як:

а) виробнича потужність, яка забезпечувалась ліквідовувани­ ми основними фондами;

б) виробнича потужність на кінець розрахункового періоду;

в) виробнича потужність, яку приймають до розрахунку ви­ робничої програми підприємства;

г) виробнича потужність, що є базою для обчислення темпів росту обсягу випуску продукції підприємства.

Тести для самоконтролю до теми «Оборотні фонди і оборотні кошти підприємства»

1. Оборотні фонди підприємства - це частина вироб­ ничих фондів підприємства, яка:

а) споживається повністю в одному технологічному циклі;

б) підлягає амортизації протягом періоду корисного викорис­ тання;

в) відшкодовується з прибутку підприємства;

г) переносить свою вартість на вартість готової продукції за один виробничий цикл;

д) створює належні умови для нормального протікання основ­ них виробничих процесів.

2. З перелічених елементів виберіть ті, котрі належать до оборотних фондів підприємства:

а) готова продукція на складах підприємства;

б) сировина, матеріали, куповані напівфабрикати;

в) господарський інвентар;

г) паливо;

д) напівфабрикати власного виробництва; є) грошові кошти в розрахунках;

є) грошові виплати за раціональну пропозицію;

ж) тара і тарні матеріали;

з) обладнання допоміжного виробництва.

3. На виробничо-технологічну структуру оборотних фондів підприємства впливають такі чинники:

а) чисельність промислово-виробничого персоналу підприєм­ ства;

б) тривалість технологічного циклу виготовлення продукції;

в) номенклатура продукції;

г) галузева приналежність підприємства;

д) характер виробництва; є) рівень фондовіддачі;

є) умови забезпечення конкурентоспроможності продукції.

4. Норма витрат матеріальних ресурсів визначається як:

а) середня норма витрат на одиницю продукції в попередньо­ му періоді;

б) мінімальна величина витрат матеріальних ресурсів на один виріб;

в) граничнодопустима кількість спожитих сировини і матеріа­ лів при виробництві одиниці продукції;г) величина споживання сировини і матеріалів, яка коливаєть­ся в межах встановленого кількісного інтервалу.

5. Методами нормування витрат матеріальних ре­ сурсів є:

а) аналітично-розрахунковий;

б) прямолінійний;

в) дослідно-виробничий;

г) пофакторний;

д) експертний; є) звітно-статистичний.

6. Загальну матеріаломісткість продукції можна обчис­ лити за формулою:

а) Мм = .

б) Мм = .

в) Мм = ..

7. Економії матеріальних ресурсів можна досягти, ви­ користовуючи такі джерела:

а) ріст продуктивності праці основних робітників;

б) збільшення коефіцієнта вилучення готової продукції з оди­ ниці переробленої сировини:

в) зниження ваги виробів;

г) скорочення відходів, втрат, ліквідація браку;

д) зменшення використання відходів; є) використання вторинної сировини;

є) зменшення ваги виробничих робітників.

8. До фондів обігу підприємства належать:

а) продукція, виробництво якої ще не завершене;

б) готова продукція на складах підприємства і та, що знаходи­ ться в дорозі;

в) готівкові і безготівкові грошові кошти підприємства;

г) напівфабрикати;

д) запаси сировини і матеріалів;

е) дебіторська заборгованість;

є) грошові кошти в розрахунках.

9. Оборотні кошти підприємства складаються із:

а) різниці між оборотними фондами і фондами обігу;

б) суми оборотних фондів і готової продукції на складах під­ приємства;

в) суми оборотних фондів і фондів обігу підприємства;

г) суми оборотних фондів і готівкових грошових коштів під­ приємства;

д) різниці між безготівковими і готівковими грошовими кош­ тами підприємства та оборотними фондами.

10.Власні оборотні кошти підприємства - це ті, які формуються за рахунок:

а) виділених підприємству при його створенні грошових кош­ тів;

б) дебіторської заборгованості;

в) прибутку підприємства;

г) державних дотацій;

д) стійких пасивів;

є) банківських кредитів.

11.Норматив оборотних коштів - це грошовий вираз вартості:

а) мінімальних запасів товарно-матеріальних цінностей;

б) максимально допустимих запасів сировини і матеріалів;

в) оборотних фондів підприємства;

г) готової продукції підприємства;

д) оборотних фондів і фондів обігу підприємства.

12.Нормуванню підлягають такі елементи оборотних коштів підприємства:

а) виробничі запаси;

б) готівкові кошти;

в) безготівкові кошти;

г) грошові кошти в розрахунках;

д) незавершене виробництво;

е) готова продукція на складах підприємства;

є) витрати майбутніх періодів;

ж) дебіторська заборгованість.

13.За формулою Н = Д ■ З_дн обчислюється норматив оборотних коштів у:

а) запасах готової продукції;

б) виробничих запасах;

в) незавершеному виробництві;

г) витратах майбутніх періодів;

д) розрахунках.

14.Поточний виробничий запас утворюється з метою забезпечення:

а) підготовки сировини до виробничого споживання;

б) доставки сировини від постачальника до споживача;

в) приймання і складування сировини;

г) безперебійного процесу виробництва між двома черговими поставками матеріальних ресурсів.

15.Економічне значення оборотності оборотних кош­ тів підприємства полягає в тому, що:

а) від неї залежить забезпеченість виробництва сировинно-мате­ ріальними ресурсами;

б) вона впливає на ріст продуктивності праці в основному ви­ робництві;

в) вона визначає структуру основних фондів підприємства;

г) від неї залежить величина необхідних підприємству грошо­ вих коштів для здійснення процесу виробництва і реалізації;

д) вона впливає на можливості одержання кредитів.

16.Показниками оборотності оборотних коштів під­ приємства є:

а) коефіцієнт оборотності;

б) коефіцієнт екстенсивного завантаження обладнання;

в) коефіцієнт завантаження;

г) суми вивільнених грошових коштів;

д) тривалість одного обороту;

є) відносна економія чисельності працівників.

17.За формулою обчислюється:

а) коефіцієнт завантаження оборотних коштів;

б) коефіцієнт обороту по прийому;

в) коефіцієнт оборотності оборотних коштів;

г) темпи росту обсягу реалізованої продукції;

д) тривалість одного обороту.

18.Тривалість одного обороту оборотних коштів по­ казує:

а) на скільки днів прискорилась оборотність порівняно з по­ переднім періодом;

б) скільки днів становить період між поставками товарно-ма­ теріальних цінностей;

в) скільки днів іде на реалізацію готової продукції й одержання грошових коштів за неї;

г) тривалість одного обороту, у днях.

19.Прискорення оборотності оборотних коштів на стадії обігу забезпечується на основі:

а) раціонального використання матеріальних ресурсів;

б) впровадження прогресивної техніки і технології;

в) раціональної організації збуту продукції;

г) прискорення документообороту;

д) скорочення тривалості виробничого циклу; є) вдосконалення рекламної діяльності;

є) дотримання платіжної дисципліни.

Тести для самоконтролю до теми «Якість та конкурентоспроможність продукції підприємства»

1. Виберіть пару тотожних понять:

а) якість товару - корисність товару;

б) споживна вартість - корисність товару;

в) якість продукції - конкурентоспроможність продукції;

г) якість продукції - технічний рівень продукції;

д) немає жодної вірної відповіді.

2. Якість продукції як економічна категорія характе­ ризує:

а) міру задоволення певної потреби, яка виявляється у спожи­ ванні;

б) ефективність споживання матеріальних і трудових ресурсів, затрачених на виробництво товару;

в) сукупність техніко-експлуатаційних характеристик виробу;

г) сукупність властивостей виробу, що зумовлюють його при­ датність задовольняти певні потреби споживачів.

3. У сучасних умовах підвищення якості продукції необ­ хідне у зв'язку із:

а) зростанням чисельності населення;

б) швидкими темпами впровадження досягнень НТП у вироб­ ництво;

в) обмеженням купівельної спроможності населення;

г) обмеженістю природних ресурсів;

д) насиченням ринку різноманітними вітчизняними та імпорт­ ними товарами;

е) виходом значної кількості вітчизняних підприємств на зов­нішній ринок;

є) збільшенням серійності виробництва.

4. Недостатній рівень якості продукції породжує такі негативні економічні наслідки:

а) додаткові витрати на ремонт технічних засобів, виправлен­ ня браку;

б) витрати на проведення заходів для очищення водного ба­ сейну;

в) зниження темпів росту добробуту населення;

г) втрати від передчасного виходу з ладу комунікаційних сис­ тем;

д) втрати від невиправного браку;

є) витрати на оздоровлення населення, яке працює на еколо­гічно несприятливій території.

5. Абсолютний рівень якості продукції визначається шляхом:

а) обчислення певних показників якості та їх порівняння з відповідними показниками аналогів;

б) визначення якісних показників продукції без їх порівняння з показниками аналогічних виробів;

в) визначення показників якості продукції по підприємству в цілому у звітному періоді;

г) обчислення одиничних показників якості.

6. Оптимальний рівень якості продукції характеризує:

а) якість продукції з врахуванням впровадження майбутніх досягнень у галузі науки, техніки і передових технологій;

б) мінімальну суму витрат на виробництво продукції;

в) мінімальну величину загальних суспільних витрат на вироб­ ництво і споживання продукції;

г) рівень задоволення потреб споживачів;

д) рівень якості, за якого поточні витрати на експлуатацію ви­ робу є мінімальними.

7. Показники якості продукції поділяються на такі групи:

а) порівняльні; г) комплексні;

б) одиничні; д) сукупні;

в) статистичні; є) узагальнюючі.

8. Серед перелічених виберіть показники, які харак­ теризують окремі властивості виробу:

а) клас автомобіля;

б) калорійність кондитерських виробів;

в) ціна пальто;

г) коефіцієнт сортності продукції;

д) потужність обладнання; є) сорт борошна;

є) дизайн упаковки.

9. Економічні показники якості продукції відображають:

а) співвідношення ціни виробу і цін на аналогічні товари ви- робників-конкурентів;

б) кількість спожитих матеріальних ресурсів на виріб;

в) період повного зношення виробу;

г) граничну корисність продукції;

д) міру економічної вигоди виробництва продукції та її при­ дбання (експлуатації).

10.Якщо при оцінці якості продукції використову­ ються технічні засоби контролю, то такий метод нази­ вається:

а) комплексний;

г) вимірювальний;

б) диференційований;

д) спостережний.

в) реєстраційний;

11.Конкретним механізмом реалізації соціального ме­ тоду оцінки якості продукції може бути:

а) проведення випробувань якості в заводській лабораторії;

б) групою фахівців у певній галузі оцінюються естетичні ха­ рактеристики продукції;

в) проведення показових виставок і випробувань із залучен­ ням широкого кола споживачів;

г) опитування потенційних клієнтів фірми щодо якісних показ­ ників продукції;

д) визначення технічних параметрів продукції спеціалістами державного випробувального центру.

12.Конкурентоспроможність продукції - це характе­ ристика товару, яка відображає:

а) переваги над товаром-конкурентом за якісними показни­ ками;

б) переваги над товаром-конкурентом за мірою задоволення певної потреби і за витратами на її забезпечення;

в) переваги над аналогічними товарами за рівнем надійності та післяпродажного обслуговування;

г) переваги над конкурентним товаром за ціною та якістю.

13.Найважливішими складовими, що забезпечують конкурентоспроможність продукції, є:

а) територіальне охоплення ринку;

б) рівень якості продукції;

в) ціновий чинник;

г) розширення ринкового сегменту;

д) форми збуту, система транспортування і складування про­ дукції;

е) можливості виходу на зовнішній ринок;

є) маркетингові важелі;

ж) професійна підготовленість персоналу підприємства та ефективність структури управління.

14.Методика оцінки рівня конкурентоспроможності продукції передбачає порівняння оцінюваного товару з еталоном, який повинен відповідати таким вимогам:

а) бути ідентичним з порівнюваним товаром за ціною;

б) мати чітко визначене функціональне призначення та умови використання;

в) повинен належати до однієї групи товарів з аналізованим;

г) обов'язково повинен бути сертифікованим за системою СЕРТИКО;

д) має бути характерним для вибраного ринку;

є) мати максимальну кількість переваг щодо задоволення по­треб покупців.

15.Вибір найбільш конкурентоспроможного товару-ета­ лона передбачає визначення таких параметрів:

а) економічних; г) нормативних;

б) експлуатаційних; д) стандартних;

в) технічних; є) комплексних.

16.Механізм управління якістю продукції включає такі елементи:

а) прогнозування і планування виробництва продукції високої якості;

б) вивчення можливостей підприємств щодо виходу на зовніш­ ній ринок;

в) стимулювання поліпшення якості продукції;

г) контроль за виробництвом високоякісної продукції;

д) збільшення чисельності персоналу підрозділів підприєм­ ства, що виконують функції контролю якості продукції;

є) стандартизація і сертифікація продукції;

є) розробка виробничої програми підприємства.

17.Система управління конкурентоспроможністю про­ дукції повинна вирішувати такі завдання:

а) забезпечити вчасну розробку перспективних планів роботи підприємства;

б) забезпечити розробку заходів щодо зниження собівартості продукції;в) домогтись поліпшення якості самої продукції;

г) підвищити оперативність і якісний рівень післяпродажного обслуговування;

д) забезпечити зниження витрат на післяпродажне обслугову- вання^

є) обмежити канали збуту продукції.

18.Стандартизація продукції - це:

а) процес оцінки якості продукції;

б) встановлення відповідності якості продукції міжнародним вимогам;

в) визначення кола споживачів продукції;

г) комплекс норм, вимог і правил до якості продукції;

д) підготовка проектної документації на продукцію.

19.Якість вітчизняної продукції регулюється таким нормативно-технічними документами:

а) міжнародними стандартами якості 180 серії 9000;

б) державними стандартами України;

в) промисловими стандартами;

г) галузевими стандартами і стандартами науково-технічних та інженерних товариств;

д) сертифікатами відповідності;

є) технічними умовами і стандартами підприємств;

є) якісними свідоцтвами.

20.Сертифікат - це документ, який:

а) відображає переваги даної продукції над товарами-конку- рентами;

б) є переліком якісних вимог до продукції;

в) є плановим документом, де вказуються терміни проведення випробувань продукції;

г) засвідчує високий рівень якості продукції та її відповідність міжнародним стандартам І5О серії 9000.

21.В Україні сертифікацію продукції здійснюють:

а) відділи технічного контролю на підприємствах;

б) державні випробувальні центри;

в) відповідні органи муніципального управління;

г) торговельно-промислова палата;

д) відділи зовнішньоекономічної діяльності місцевої адміністрації.

Тести для самоконтролю до теми «Оплата праці на підприємстві»

1. Виберіть найбільш повне і точне визначення термі­ на «оплата праці»:

а) ціна робочої сили;

б) грошова оцінка виконаної роботи;

в) відшкодування витрат на відтворення робочої сили;

г) сума коштів, виплачена власником підприємства на утри­ мання працівника і непрацюючих членів його сім'ї;

д) грошовий вираз вартості робочої сили, який виплачується за виконану роботу або надані послуги;

є) грошові виплати працівникові з метою його мотивації до високопродуктивної праці.