Добавил:

Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.

Вуз:

Харьковский национальный университет строительства и архитектуры

Предмет:

[НЕСОРТИРОВАННОЕ]

Файл:

Курс1_ЗБтаКК_Кам_армокам_констр.doc

Скачиваний:

Добавлен:

14.02.2020

Размер:

1.84 Mб

Скачать

☆

<<< < Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 910 / 1110 11 > Следующая >>>

3.2.2 Стискуюча сила для стовпа підвалу

Для визначення стискуючої сили з урахуванням власної ваги стовпа (рис.3.4) студентам пропонується орієнтовно задати розміри перерізу цегляного стовпа, кратні розмірам цегли:

при кількості поверхів n = 3 шт.

b х h = 0,51 х 0,51м; (3.16)

при n = 4 шт.

а) б)

а – конструктивна схема з навантаженням;

б – розрахункова схема стовпа підвалу

Рисунок 3.4 – Армокам’яний стовп підвалу

b х h =0,64 х 0,64м; (3.17)

при n = 5 шт.

b х h = 0,77 х 0,77м; (3.18)

при n = 6 шт.

b х h = 0,9 х 0,9м. (3.19)

У нашому прикладі при кількості поверхів n = 5 шт. приймаємо (рис.3.3):

- b х h = 0,77 х 0,77м;

- щільність кладки з силікатної цегли  = 1900 кг/м³.

Розрахункова стискуюча сила (в ньютонах) для армоцегляного стовпа підвалу при вантажній площі перекриттів А_в = 6,0x5,2 = 31,2 м²(рис.3.3), з урахуванням власної ваги стовпа верхніх ярусів (рис.3.4.):

(3.22)

3.2.3 Розрахунок армокам’яного стовпа підвалу на несучу здатність

Умова несучої здатності центрально-стиснутого армокам’яного елементу:

N  N_u, (3.23)

де N – стискуюча сила, N = 3,2910⁶Н;

N_u – несуча здатність армокам’яного стовпа

N_u= m_g^. ^.R_sk^.A, (3.24)

де m_g- коефіцієнт урахування впливу тривалості навантаження при малих розмірах перерізу кам’яного елементу при h > 300мм

m_g=1; (3.25)

 - коефіцієнт подовжнього згину центрально-стиснутого елементу, який визначається через гнучкість елемента і пружну характеристику кладки з сітчастим армуванням.

У нашому прикладі гнучкість стовпа підвалу (див. рис. 3.3; 3.4):

_h= . (3.26)

Визначаємо пружну характеристику армованої кладки.

Пружна характеристика неармованої кладки для силікатної цегли і розчину марки М50 (табл. А.7)

 = 750. (3.27)

Розрахунковий опір неармованої кладки у нашому прикладі (3.6)

R = 1,5 МПа. (3.28)

Нормативний опір сітчастої арматури класу Вр-І виражений через розрахунковий опір (3.14) і коефіцієнт надійності по арматурі _sc= 0,6

R_sn=R_sn_sc= 4050,6 = 243 МПа. (3.29)

Відсоток об’ємного армування у нашому прикладі (3.10)

 = 0,25 %. (3.30)

Пружна характеристика кладки з сітчастим армуванням 8

(3.31)

де - тимчасовий опір кладки стискові;

- тимчасовий опір стиску армованої кладки з сітчастим армуванням,

тоді . (3.31)

Коефіцієнт поздовжнього згину стовпа  при гнучкості _h=4,2 (3.26) і пружній характеристиці армованої кладки _sk=534 (3.31) приймаємо з табл. А.6

 = 0,98. (3.32)

Розрахунковий опір (в Н/м²) армованої кладки в нашому прикладі (3.33):

R_sk= 2,99 МПа = 2,9910⁶Н/м². (3.33)

Площа перерізу армокам’яного стовпа

А = b х h = 0,770,77 = 0,593 м². (3.34)

Несуча здатність (3.35) армокам’яного стовпа підвалу:

N_u= m_g  R_skA= 10,982,9910⁶0,593 = 1,7410⁶Н. (3.35)

Умова несучої здатності стовпа (3.36) не задовольняється:

N = 3,2910⁶Н  N_u=1,7410⁶Н. (3.36)

Підвищення несучої здатності можна досягти шляхом збільшення розмірів перерізу стовпа, марок цегли і розчину, з наступним повторенням розрахунку.

У даному випадку вважаємо доцільним підвищити несучу здатність стовпа шляхом збільшення розмірів його перерізу.

Визначаємо потрібну площу перерізу стовпа шляхом її збільшення пропорційно співвідношенню величин стискуючої сили і несучої здатності:

м². (3.37)

Відповідні потрібні розміри квадратного перерізу стовпа

м. (3.38)

Приймаємо підвищені розміри перерізу стовпа, кратні розмірам цегли,

b = h = 4250 + 120 + 410 = 1160 мм = 1,16 м. (3.39)

Відповідна прийнята проектна площа перерізу армованого стовпа:

А_п = b х h = 1,161,16 = 1,346 м². (3.40)

Відповідна підвищена проектна несуча здатність стовпа (при незмінному коефіцієнті  = 0,98) становить:

N_uп= m_g  R_skA_п=10,982,9910⁶1,346 = 3,9410⁶Н >N = 3,2910⁶ Н. (3.41)

Несуча здатність армокам’яного стовпа забезпечена.

У разі невиконання умови допускається перевантаженість стовпа, яка не повинна перевищувати інженерну точність розрахунків  5%.

Прийняті розміри перерізу армокам’яного стовпа підвалу подані на рис. 3.5.

товщина армованих швів - h_ша = 12 мм; розміри арматурної сітки в

плані 1160 х 1160 мм (для візуального контролю армування)

Рисунок 3.5 – Прийняті проектні параметри армокам’яного стовпа підвалу

Додаток А

Таблиці скорочених нормативно-довідкових даних

Таблиця А.1 - Відстані між поперечними жорсткими конструкціями

Типи перекриттів та покриттів	Характеристика перекриттів та покриттів	Відстані l_ст, м, при групі кладки*
Типи перекриттів та покриттів	Характеристика перекриттів та покриттів	І	ІІ	ІІІ	IV
А	Залізобетонні монолітні та збірні з підсиленим замонолічуванням швів розчином не нижче М100, зварюванням закладних деталей, додатковим армуванням швів і т.д.	54	42	30	-
Б	Збірні залізобетонні зі звичайним замонолічуванням швів розчином не нижче М50, із залізобетонних або стальних балок з настилом із плит або каменів.	42	36	24	-
В	Дерев’яні з подвійним настилом і підшивкою.	30	24	18	12
Примітки: 1 Указані граничні відстані треба зменшувати у таких випадках: а) при швидкісних тисках вітру 70, 85 і 100 кгс/м² – відповідно на 15, 20 і 25%; б) при висоті будинку 22-32 м – на 10%; 33-48 м – на 20%; більше 48 м – на 25%; в) для вузьких будинків при ширині меншій за подвійну висоту поверху – пропорційно відношенню ширини будинку до подвійної висоти поверху ( ). 2 Групи кладок – див. табл.А.2; вітровий тиск – табл.А.3.

Таблиця А.2 - Групи кам’яних кладок

№ п/п	Вид кладки	Група кладки
№ п/п	Вид кладки	І	ІІ	ІІІ	IV
1	Суцільна кладка з цегли або каменів М50 і вище	На розчині М10 і вище	На розчині М4	-	-
2	Те ж саме, М35, М25	-	На розчині М10 і вище	На розчині М4	-
3	Те ж саме, М15, М10, М7	-	-	На будь-якому розчині	На будь-якому розчині
4	Те ж саме, М4	-	-	-	Те ж саме
5	Крупні блоки з цегли або каменів	На розчині М25 і вище	-	-	-
6	Кладка з грунтоблоків або сирцевої цегли	-	-	На розчині вапняному	На розчині глиняному
7	Полегшена кладка з цегли або бетонних каменів, з перев’язкою скобами або тичковими рядами	На розчині М50 і вище, з заповненням вкладишами або бетоном М25 і вище	На розчині М25, з заповненням вкладишами або бетоном	На розчині М10, з заповненням засипкою	-
8	Полегшена кладка	На розчині М50 і вище, з заповненням теплоізоляційними плитами або засипкою	На розчині М25, з заповненням теплоізоляційними плитами або засипкою	-	-

Таблиця А.3 - Характеристичні значення навантажень та впливів для міст

України

Міста обласного підпорядкування	W₀^* (Па)	S₀^* (Па)	b^* (мм)	W_в^* (Па)
Київ	370	1550	19	160
Севастополь	460	770	13	250
АР Крим
Сімферополь	460	820	15	210
Алушта	450	860	15	160
Джанкой	480	850	16	200
Євпаторія	490	730	15	250
Керч	540	920	16	310
Красноперекопськ	510	780	16	260
Саки	480	760	15	230
Армянськ	510	780	16	260
Феодосія	500	1000	14	240
Судак	470	940	15	160
Ялта	470	830	13	180
Вінницька область
Вінниця	470	1360	17	220
Жмеринка	480	1360	19	240
Могилів-Подільський	470	1280	19	210
Хмільник	450	1390	18	210
Волинська область
Луцьк	480	1240	17	210
Володимир-Волинський	500	1200	17	160
Ковель	460	1200	13	160
Нововолинськ	500	1240	15	170
Дніпропетровська область
Дніпропетровськ	470	1340	19	260
Вільногірськ	440	1190	19	220
Дніпродзержинськ	470	1280	19	230
Жовті Води	440	1170	19	260
Кривий Ріг	440	1110	19	260
Марганець	460	1040	18	260
Нікополь	460	1020	17	260
Новомосковськ	470	1390	19	260
Орджонікідзе	460	1030	18	260
Павлоград	480	1390	17	260

Продовження таблиці А.3

Міста обласного підпорядкування	W₀^* (Па)	S₀^* (Па)	b^* (мм)	W_в^* (Па)
Первомайськ	500	1380	19	260
Синельникове	480	1350	19	260
Тернівка	490	1390	18	260
Донецька область
Донецьк	500	1500	22	260
Авдїївка	490	1450	22	230
Артемівськ	480	1380	22	210
Горлівка	500	1500	22	210
Дебальцеве	500	1440	26	210
Дзержинськ	500	1480	22	240
Димитров	480	1420	19	210
Добропілля	480	1410	19	210
Докучаївськ	500	1520	23	300
Єнакієве	500	1470	24	240
Жданівка	500	1160	19	250
Маріуполь	600	1380	28	350
Кіровське	500	1490	25	240
Костянтинівка	480	1400	21	210
Краматорськ	470	1400	21	210
Красноармійськ	480	1410	19	230
Красний Лиман	460	1390	21	210
Макіївка	500	1490	23	240
Селідово	490	1420	20	250
Слав’янськ	460	1400	21	210
Сніжне	490	1510	28	220
Торез	490	1520	27	220
Вугледар	500	1450	22	300
Харцизьк	500	1500	23	250
Шахтарськ	500	1500	25	240
Ясинувата	500	1470	22	250
Житомирська область
Житомир	460	1460	16	200
Бердичів	460	1410	16	200
Коростень	480	1450	16	220
Новоград-Волинський	470	1380	22	220

Продовження таблиці А.3

Міста обласного підпорядкування	W₀^* (Па)	S₀^* (Па)	b^* (мм)	W_в^* (Па)
Закарпатська область
Ужгород	370	1340	11	150
Мукачеве	370	1490	12	110
Запорізька область
Запоріжжя	460	1110	19	260
Бердянськ	520	1120	26	270
Мелітополь	520	1050	22	340
Токмак	490	1070	19	260
Івано-Франківська область
Івано-Франківськ	500	1410	21	170
Болехів	550	1520	17	170
Калош	530	1440	19	180
Коломия	490	1400	22	160
Яремча	470	1530	19	180
Київська область
Біла Церква	390	1520	16	170
Березань	390	1580	19	190
Бориспіль	380	1570	19	160
Бровари	380	1580	19	160
Васильків	380	1530	16	160
Ірпінь	390	1560	19	160
Переяслав-Хмельницький	390	1560	18	200
Прип’ять	450	1590	19	190
Фастів	380	1510	16	190
Ржищев	390	1540	18	190
Славутич	430	1600	18	190
Кіровоградська область
Кіровоград	410	1230	22	210
Олександрія	430	1250	21	240
Знам’янка	420	1320	22	210
Світловодськ	430	1310	18	210
Луганська область
Луганськ	460	1350	28	230
Антрацит	490	1460	30	240
Брянка	480	1410	25	230
Кіровськ	480	1400	23	220

Продовження таблиці А.3

Міста обласного підпорядкування	W₀^* (Па)	S₀^* (Па)	b^* (мм)	W_в^* (Па)
Алчевськ	480	1410	22	230
Краснодон	470	1410	29	230
Червоний Луч	490	1470	29	230
Лисичанськ	460	1370	21	210
Первомайськ	480	1400	23	220
Ровеньки	480	1450	31	260
Рубіжне	450	1370	21	180
Свердловськ	480	1450	32	270
Сєверодонецьк	460	1370	22	210
Стаханов	480	1400	24	220
Львівська область
Львів	520	1310	15	240
Борислав	540	1500	16	180
Дрогобич	560	1440	16	190
Самбір	530	1400	16	190
Стрий	550	1420	16	180
Трускавець	550	1490	16	180
Червоноград	510	1260	16	230
Миколаївська область
Миколаїв	470	870	22	260
Вознесенськ	450	990	22	270
Очаків	490	830	22	260
Первомайськ	410	1200	22	260
Южноукраїнськ	430	1090	22	260
Одеська область
Одеса	460	880	28	330
Білгород-Дністровський	470	890	27	330
Ізмаїл	500	1100	23	310
Іллічівськ	480	880	28	330
Котовськ	450	1170	23	270
Южний	490	870	24	310
Полтавська область
Полтава	470	1450	19	250
Комсомольськ	430	1280	18	240
Кременчук	430	1300	18	230
Лубни	410	1600	16	250
Миргород	420	1540	17	240

Продовження таблиці А.3

Міста обласного підпорядкування	W₀^* (Па)	S₀^* (Па)	b^* (мм)	W_в^* (Па)
Рівненська область
Рівне	520	1320	18	240
Дубно	530	1270	17	250
Кузнецовськ	460	1260	13	200
Острог	520	1320	17	250
Сумська область
Суми	420	1670	16	250
Охтирка	450	1600	17	240
Глухів	390	1770	17	230
Конотоп	360	1740	15	220
Лебедин	430	1640	18	220
Ромни	380	1730	19	230
Шостка	390	1790	16	220
Тернопільська область
Тернопіль	520	1390	17	230
Харківська область
Харків	430	1600	14	230
Ізюм	430	1460	19	210
Куп’янськ	450	1460	19	210
Лозова	480	1490	19	230
Люботин	450	1570	15	250
Первомайський	450	1510	18	230
Чугуїв	430	1600	15	220
Херсонська область
Херсон	480	760	19	290
Каховка	460	840	19	320
Нова Каховка	450	820	19	320
Хмельницька область
Хмельницький	500	1340	19	230
Кам’янець-Подільський	460	1270	19	210
Нетішин	520	1330	18	210
Славута	510	1350	18	210
Шепетівка	500	1370	19	210
Черкаська область
Черкаси	420	1520	18	220
Ватутіно	410	1420	19	210
Канів	410	1540	15	210

Продовження таблиці А.3

Міста обласного підпорядкування	W₀^* (Па)	S₀^* (Па)	b^* (мм)	W_в^* (Па)
Золотоноша	410	1560	18	210
Сміла	420	1480	18	210
Умань	440	1440	19	210
Чернівецька область
Чернівці	500	1320	22	210
Чернігівська область
Чернігів	410	1720	16	160
Ніжин	370	1690	15	180
Прилуки	370	1640	19	210
Примітка. W₀ – вітрове навантаження (в паскалях); S₀ – снігове навантаження (в паскалях); b – товщина стінки ожеледиці (в мм); W_в – вітрове навантаження під час ожеледиці (в паскалях).

Таблиця А.4 - Максимальні відстані між температурними швами

Середня температура зовнішнього повітря найхолоднішої п’ятиденки

Відстань між швами, S_тш_,_m_ах_, м

Для кладки з глиняної цегли, керамічних і природних каменів, крупних блоків з глиняної цегли та бетону.

Для кладки з силікатної цегли, бетонних каменів, крупних блоків з силікатної цегли та силікатного бетону.

на розчині марок

М50

і вище

М25

і вище

М50

і вище

М25

і менше

Мінус 40С

і нижче

Мінус 30С

70*

Мінус20С

і вище **

100

120

Примітки:

* Для проміжних температур допускається відстань визначати інтерполяцією.

** Температура повітря для різних районів наведена в табл. А.6.

Таблиця А.5 - Температура повітря найхолоднішої п’ятиденки

№ п/п	Район будівництва	tС
1	Ялта	-6
2	Керч, Севастополь, Феодосія	-15
3	Сімферополь	-16
4	Іллічівськ, Одеса	-18
5	Бердянськ, Львів, Мелітополь, Миколаїв, Херсон	-19
6	Івано-Франківськ, Луцьк, Чернівці	-20
7	Вінниця, Рівне, Тернопіль, Умань, Хмельницький	-21
8	Бердянськ, Біла Церква, Житомир, Запоріжжя, Київ, Кіровоград, Кременчук, Маріуполь, Нікополь, Черкаси	-22
9	Артемівськ, Балаклея, Вовчанськ, Горлівка, Дніпродзержинськ, Дніпропетровськ, Зміїв, Ізюм, Краматорськ, Краснокутськ, Кременчук, Куп’янськ, Лозова, Макіївка, Миргород, Ніжин, Павлоград, Полтава, Харків, Чернігів, Чугуїв	-23
10	Конотоп, Суми	-24
11	Луганськ	-25

Таблиця А.6 - Коефіцієнт поздовжнього згину

Гнучкість

Коефіцієнт  при пружній характеристиці кладки 

_h

_i

1500

1000

750

500

350

200

0,98

0,95

0,92

0,96

0,92

0,88

0,95

0,9

0,84

0,98

0,91

0,85

0,79

0,94

0,88

0,8

0,72

0,9

0,81

0,7

0,6

0,88

0,85

0,81

0,77

0,84

0,79

0.74

0,7

0,79

0,73

0,68

0,63

0,72

0,66

0,59

0,53

0,64

0,57

0,5

0,45

0,51

0,43

0,37

0,32

104

118

0,69

0,61

0,53

0,44

0,61

0,52

0,45

0,38

0,53

0,45

0,39

0,32

0,43

0,36

0,32

0,26

0,35

0,29

0,25

0,21

0,24

0,2

0,17

0,14

132

146

160

173

0,36

0,29

0,21

0,17

0,31

0,25

0,18

0,15

0,26

0,21

0,16

0,13

0,21

0,17

0,13

0,1

0,17

0,14

0,1

0,08

0,12

0,09

0,07

0,05

Примітка. *Пружну характеристику кладки дивись у табл. А.7.

Таблиця А.7 - Пружна характеристика кладки

№

п/п

Вид кладки*

Пружна характеристика 

при марках розчину

М200

...М25

М10

М4

Із крупних блоків з важкого і крупнопористого бетону на важких заповнювачах та з природного каменю при   1800кг/м³

1500

1000

750

500

Із каменів з важкого бетону, важких природних каменів

1500

1000

750

500

350

Із крупних блоків з бетону на пористих заповнювачах та поризованих, із щільного силікатного бетону, природного легкого каменю

1000

750

500

350

Із крупних блоків з чарункового дрібнозернистого бетону на піску крупної фракції при природному твердінні або з пропаркою (гру-па А).

Те ж саме, на піску дрібної фракції (група Б)

750

500

750

500

350

500

350

Із каменів чарункового пористого

бетону групи А

Те ж саме, групи Б

750

500

350

200

350

200

Із керамічних каменів

1200

1000

750

500

350

Із силікатної цегли

750

500

350

200

Із глиняної цегли напівсухого

пресування

500

350

200

Із глиняної цегли пластичного пресування, пустотілих силікатних каменів, легких природних каменів, каменів із бетону на пористих заповнювачах і поризованого

1000

750

500

350

200

Примітка. * Для кладки на легкому розчині пружну характеристику слід

приймати з коефіцієнтом 0,7.

Таблиця А.8 - Кладка з цегли всіх видів та з керамічних каменів при висоті

ряду 50…150 мм

Марка

цегли,

каменю

Розрахунковий опір стискові R, МПа,

кладки на розчині марки*

М100

М75

М50

М25

…*

300

200

150

125

3,3

2,7

2,2

2,0

3,0

2,5

2,0

1,9

2,8

2,2

1,8

1,7

2,5

1,8

1,5

1,4

…

1,5

1,0

0,8

0,7

100

1.8

1,5

1,7

1,4

1,1

0,9

1,5

1,3

1,0

0,8

1,3

1,1

0,9

0,7

…

0,6

0,5

0,35

0,25

Примітка. *На розчинах М50 і нижче розрахунковий опір кладки слід зменшувати коефіцієнтами: 0,85 – для кладки на жорсткому цементному розчині без добавок вапна або глини, на легких розчинах, на вапняному розчині на початковому терміні до 3-х місяців; 0,9-для кладки на цементному розчині з органічним пластифікатором. Таке зменшення не потрібно для кладки вищої якості при вирівнюванні й ущільненні розчину в швах рейками в рамках шаблонах, з відповідними вказівками у проекті об’єкта.

Таблиця А.9 - Віброцегляна кладка з крупних блоків

Марка цегли

Розрахунковий опір стискові R, МПа,

кладки на розчині марки

М200

М150

М100

М75

М50

300

200

150

5,6

4,8

4,0

5,3

4,5

3,7

4,8

4,0

3,3

4,5

3,6

3,1

4,2

3,3

2,7

125

100

3,6

3,1

3,3

2,9

3,0

2,7

2,9

2,6

2,5

2,3

Примітка. * Додаткові характеристики – див.8

Таблиця А.10 - Кладка з суцільних бетонних, гіпсобетонних і природних

каменів пиляних або чисто тесаних при висоті ряду

кладки 200…300мм

Марка каменю

Розрахунковий опір стискові R, МПа,

кладки на розчині марки

М100

М75

М50

М25

..*

1000

600

400

12,0

8,0

5,8

11,5

7,8

5,5

11,0

7,5

5,3

10,5

7,0

5,0

…

8,0

5,0

3,5

300

200

150

4,7

3,6

2,9

4,5

3,5

2,8

4,3

3,3

2,6

4,0

3,0

2,4

…

2,8

2,0

1,5

100

2,3

1,9

1,5

2,2

1,8

1,4

2,0

1,7

1,3

1,8

1,5

1,2

…

1,0

0,8

0,6

1,0

0,8

0,95

0,75

0,5

…

0,45

0,35

0,25

Примітки:

1 Розрахунковий опір кладки з шлакобетонних каменів на шлаках від спалювання бурого і змішаного вугілля слід приймати з коефіцієнтом 0,8.

2 Гіпсобетонні камені допускається використовувати лише для кладки з терміном служби 25 років, а розрахунковий опір такої кладки слід приймати з коефіцієнтами: 0,7 – для зовнішніх стін у зонах із сухим кліматом; 0,5 – в інших зонах; 0,8 – для внутрішніх стін.

3 Додаткові характеристики – див. 8.

Таблиця А.11 - Кладка з пустотілих бетонних* каменів при висоті ряду кладки

200…300 мм

Марка каменю

Розрахунковий опір стискові R, МПа,

кладки на розчині марки

М100

М75

М50

М25

…

150

125

100

2,7

2,4

2,0

2,6

2,3

1,8

2,4

2,1

1,7

2,2

1,9

1,6

…

1,3

1,1

0,9

1,6

1,2

1,5

1,15

1,0

1,4

1,1

0,9

0,7

1,3

1,0

0,8

0,65

…

0,7

0,5

0,4

0,3

Примітка. *Для кладки з пустотілих шлакобетонних каменів на шлаках від спалювання бурого і змішаного вугілля, а також із пустотілих гіпсобетонних каменів, слід знижувати розрахунковий опір відповідно до приміток 1 і 2 табл. А.13.

Таблиця А.12 - Кладка з природних каменів низької міцності правильної

форми, пиляних, чисто тесаних

Вид кладки	Марка каменю	Розрахунковий опір стискові R, Мпа, кладки при розчині марки
Вид кладки	Марка каменю	М25	М10	М4	…	0
1 При висоті ряду до 150мм.	25 15 10 7	0,6 0,4 0,3 0,25	0,45 0,35 0,25 0,2	0,35 0,25 0,2 0,18	… … … …	0, 0,13 0,1 0,07
2 При висоті ряду 200…300мм	10 7 4	0,38 0,28 -	0,33 0,25 0,15	0,28 0,23 0,14		0,2 0,12 0,08

Таблиця А.13 - Кладка з крупних суцільних блоків*, з бетонів усіх видів і

блоків із природних каменів пиляних або чисто тесаних при

висоті ряду кладки 500…1000 мм

Марка бетону або каменю

Розрахунковий опір стискові R, МПа,

кладки на розчині марки

М100

М75

М50

М25

…*

1000

600

400

300

17,1

12,0

8,7

6,9

16,8

11,7

8,4

6,7

16,5

11,4

8,2

6,5

15,8

10,9

7,7

6,2

…

11,3

7,3

5,3

4,4

250

200

150

100

6,1

5,0

4,2

3,1

5,9

4,9

4,1

2,9

5,7

4,7

3,9

2,7

5,4

4,3

3,7

2,6

…

3,8

3,0

2,4

1,7

2,3

1,7

2,2

1,6

2,1

1,5

1,1

0,9

2,0

1,4

1,0

0,8

…

1,3

0,85

0,6

0,5

Примітки:

*1 Для кладки з крупних блоків висотою більше 1000 мм розрахунковий опір приймається з коефіцієнтом 1,1.

2 За марку крупних бетонних блоків і блоків із природного каменю слід приймати границю міцності на стиск (кгс/см²) еталонного зразка куба, випробуваного згідно з ГОСТ 10180-90, ГОСТ 8462-85.

3 Додаткові характеристики – див.8.

<<< < Предыдущая 1 2 3 4 5 6 7 8 910 / 1110 11 > Следующая >>>

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]

#
24.02.2016146.94 Кб11Краткий справочник художественных терминов.doc
#
24.02.20161.47 Mб59Кривуц_Фінанси_Лекція.doc
#
24.02.2016324.1 Кб5КУРС 4 механики.doc
#
20.01.20208.89 Mб0КУрс лекцій КБС(Одеса).doc
#
09.01.202081.92 Кб0Курс Проект автоОМУП 2013.doc
#
14.02.20201.84 Mб0Курс1_ЗБтаКК_Кам_армокам_констр.doc
#
02.12.20191.56 Mб1Курс1_ЗБтаКК_Кам_армокам_констр.doc
#
29.12.2019422.4 Кб0Курс_Дизайн_дитячого_садка.doc
#
29.11.20193.12 Mб0Курс_ЗБК_промисл.doc
#
31.12.20195.88 Mб0Курс_Звед_бповерх_моноліт_жбуд.doc
#
30.12.201913.67 Mб1Курс_Монтаж_однопов_пром_будівлі.doc