- •Автотранспортний технікум
- •Національного гірничого університету
- •Вища математика
- •Методичний посібник
- •Для студентів заочного відділення спеціальності 5.090240
- •Дніпропетровськ
- •Передмова
- •Загально-методичні вказівки.
- •Практичні поради:
- •Про розв’язування задач:
- •Література.
- •Зміст програми і методичні вказівки до кожного модуля. Блок 1. Основи алгебри і геометрії. Модуль 1. Лінійна алгебра
- •Питання та вправи для самоперевірки.
- •Модуль 2. Векторна алгебра та аналітична геометрія.
- •Питання та вправи для самоперевірки.
- •Модуль 3. Комплексні числа.
- •Питання та вправи для самоперевірки.
- •Блок 2. Основи математичного аналізу. Модуль 4. Диференціальні числення функцій.
- •Питання і вправи для самоперевірки.
- •Питання і вправи для самоперевірки.
- •Завдання контрольної роботи. Модуль 1. Лінійна алгебра.
- •Модуль 2. Векторна алгебра та аналітична геометрія.
- •Модуль 3. Комплексні числа.
- •Модуль 4. Диференціальні числення функцій.
- •Модуль 1. Лінійна алгебра.
- •Матриці
- •Зразки розв'язування вправ
- •Модуль 2. Векторна алгебра та аналітична геометрія Дії над векторами у координатній формі.
- •Пряма лінія на площині
- •Дії над комплексними числами у алгебраїчній формі:
- •Дії над комплексними числами у тригонометричній формі:
- •Дії над комплексними числами у показниковій формі
- •Модуль 4. Диференціальні числення функцій.
- •Похідна та її застосування.
- •Основні правила диференціювання
- •Геометричний зміст похідної.
- •Фізичний зміст похідної.
- •Фізичний зміст другої похідної.
- •Застосування похідної при побудові графіків функцій.
- •Правила знаходження точок перегину.
- •Загальна схема побудови графіка функції.
- •Найбільше і найменше значення функції.
- •Модуль 5 Інтегральні числення функцій.
- •Властивості невизначеного інтеграла
- •Основні формули інтегрування
- •Методи інтегрування
- •Інтегрування методом підстановки
- •Приклад 5.
- •Інтегрування частинами
- •Властивості визначеного інтеграла
- •Правило обчислювання визначеного інтеграла.
- •Безпосередній метод
- •Метод підстановки
- •Застосування визначеного інтегралу.
- •1.Обчислення площ плоских фігур
- •2.Обчислення роботи.
- •3.Обчислення шляху, пройденого матеріальною точкою.
- •4.Обчислення швидкості матеріальної точки.
- •Приклади розв’язання задач.
- •Диференціальні рівняння.
- •Диференціальні рівняння другого порядку.
- •Остання цифра шифру
- •Остання цифра шифру
- •Остання цифра шифру
Правила знаходження точок перегину.
1.Знайти другу похідну f″(x) і прирівняти її до нуля.
2.Розв’язати
одержане рівняння f″(x)
= 0 і розташувати корені у порядку
зростання. До них дописати точки, в яких
друга похідна
не
існує.
Отримали
критичні точки на перегин:
.
3.Обчислити значення другої похідної лівіше і правіше кожної з критичних точок. Якщо при переході через дану критичну точку f″(x) змінює знак, то перегин є, якщо не змінює, то перетину нема.
4.Обчислити значення функції в точках перегину.
Загальна схема побудови графіка функції.
1.Знайти область визначення функції.
2.Встановити, чи являється дана функція парною чи непарною.
3.Знайти точки перетину графіка з осями координат.
4.Знайти асимптоти графіка функції
5.Знайти екстремум функції.
6.Знайти точки перегину функції.
7.Знайти координати додаткових точок.
8.За одержаними даними побудувати графік.
Приклад 10.
Побудувати
схематичний графік функцій:
Розв’язання.
1)
Дана функція визначена на всій числовій
прямій, тобто
2) Знайдемо:
звідси видно, що вона не відноситься ні до парних, ні до непарних, тобто вона індефферентна.
3)
Знайдемо точки перетину функції з віссю
ОУ, для цього покладемо х = 0, тоді у =
-3. Тобто, функція перетинає вісь ОУ в
точці (0:-3). Точки перетину графіка з
віссю ОХ знайти важко, бо виникають
труднощі при розв’язанні рівняння
.
4) Очевидно, що графік функції немає асимптот.
5)
Знайдемо похідну
,
прирівняємо її до 0 і розв’яжемо рівняння:
Маємо
- критичні точки.
Екстремум будемо знаходити за другим правилом.
Тому
,
і обчислимо
в
точці х = 1 функція має max.
в
точці х = 3 функція має min.
Для зручності ці дані і слідуючи занесемо в таблицю:
-
х
0
1
2
3
4
0
0
Y”
-6
0
6
у
Max
1
Пере-гину
-1
Min
-3
6) Знайдемо точки перегину:
у”=6х-12
6х-12=0
6х=12, х=2 – критичні точки на перегин.
З таблиці видно, що при переході через дану точку друга похідна змінює знак, тобто перегин є.
7) Знайдемо додаткові точки при х=0 і при х=4.
8) З даними таблиці побудуємо графік:
M(1:1)- точки max.
N(3:-3)- точки min.
K(2:-1)- точки перегину.
A(0:-3), В(4:1)- Додаткові точки.
За даними дослідження побудуємо графік
