Р о з д і л 4. Лікування захворювань пародонта

розчини обов'язково розчиняють у воді у співвідношенні 30—50 крапель на 100 мл води. Окрім того, під час уведення в пародонтальні кишені ці пре­парати доцільно розчиняти в рициновій, ялицевій чи іншій олії, ялицево­му бальзамі.

У разі хронічних запальних процесів (хронічного перебігу генералізо-ваного пародонтиту) можливе також застосування засобів, що справляють дубильну дію: відвари кори дуба, трави череди тощо. Для лікування продук­тивних процесів ясен (гіпертрофічного гінгівіту) ефективним є використан­ня аплікацій (експозиція 30 с — 1 хв) ваготилу, бефунгіну, чистотілу, ма-раславіну.

Застосовують також природні антимікробні препарати: новоіманін (0,1 % спиртовий розчин звіробою), 0,5 % розчин натрію уснінату, 0,25 % розчин хлорофіліпту (містить суміш хлорофілу з листя евкаліпту), 0,2 % роз­чин сангвіритрину, настоянку софори японської тощо. Вони діють пере­важно на грампозитивні мікроорганізми, у тому числі на стафілококи, які стійкі до пеніциліну. Хлоргексидину біглюконат (0,25 %) розчин справляє бактерицидну, антисептичну та фунгіцидну дію.

У разі ураження пародонта у хворих на сифіліс чи туберкульоз виникає необхідність застосування специфічних засобів для лікування цих інфек­цій. Поряд зі специфічною загальною терапією хворим на сифіліс місцево призначають засоби спрямованого впливу (на бліду трепонему), наприклад, 10 % суміш осарсолу в персиковій олії тощо. Хворим на туберкульоз при­значають 5—10 % розчин ізоніазиду (тубазиду), 5 % розчин салолу, 3 % роз­чин натрію парааміносаліцилату (ПАСК) тощо.

Стимуляція репаративних процесів посідає значне місце в комплексно­му медикаментозному лікуванні. Включає в себе засоби патогенетичної та симптоматичної терапії і спрямована на поліпшення процесів обміну в ура­жених тканинах пародонта і стимуляцію репаративної регенерації. Спря­мована на відновлення уражених, зруйнованих тканин пародонта, загоєння виразок його тканин, дна пародонтальних кишень тощо. Окрім того, вони нормалізують дистрофічні процеси в пародонті. Застосовують засоби, які спрямовані на поліпшення процесів обміну в уражених тканинах пародон­та і стимуляцію репаративної регенерації. Стимулювальні властивості ма­ють похідні піримідинових основ, вітамінні препарати, засоби рослинного походження, оксигенотерапія. Подібну дію певним чином справляють і не-стероїдні протизапальні препарати, кислота мефенамінова та її солі тощо.

Препарати піримідинових основ виявляють анаболічну та антикатабо-лічну активність. Прискорюють процеси клітинної регенерації, стимулюють клітинні та гуморальні чинники захисту, лейкопоез; мають протизапальну активність. їх застосування значно підвищує активність антибіотиків і суль­фаніламідних препаратів, запобігає проявам їх побічної дії. Піримідини зні­мають або помітно знижують такі негативні властивості антибіотиків і суль­фаніламідних препаратів, як пригнічення захисних реакцій організму, процесів регенерації, розвиток алергійних реакцій.

З-поміж похідних піримідинових основ широко застосовують метил-урацил (метацил). Препарат не справляє місцевої токсичної дії, послаблює