Р о з д і л 4. Лікування захворювань пародонта

скасування 0,1 % розчину фурагіну в поєднанні з протизапальними препа­ратами (мефенаміну натрієва сіль, піримідант), вітамінами тощо.

Похідні 8-нітроксоліну справляють виражену антибактеріальну, проти­грибкову та протипротозойну дію, характеризуються низькою токсичністю та здатністю гальмувати клітинну проліферацію. Препарати відносно добре розчинюються у воді. Застосовують такі препарати: хінозол, хініофон, ніт-роксолін (5-НОК) тощо. їх використовують у вигляді 1—2 % водних розчи­нів для аплікацій, зрошень, інсталяцій у пародонтальні кишені, вводять до складу паст, пародонтальних пов'язок. Застосування 5-НОК у поєднанні з протеолітичними ферментами значно підвищує їх взаємну клінічну ефек­тивність.

Протигрибкові препарати. Необхідність їх використання зумовлена на­явністю різної грибкової флори (найчастіше дріжджоподібних грибів) у па­родонтальних кишенях. З цією метою широко застосовують протигрибкові полієнові антибіотки — ністатин, леворин (5 % ністатинова, 5 % леворино-ва мазі, леворину натрієва сіль — 100 000 ОД на 5 мл дистильованої води для аплікацій, електрофорезу).

До протигрибкових препаратів відносять також бічетвертинні амонієві сполуки, наприклад декамін. Він ефективний у разі місцевого застосуван­ня проти грибів роду Candida. Препарат малорозчинний у воді. Застосову­ють у вигляді 0,5—1 % мазі, яку вводять у міжзубні проміжки, пародонталь­ні кишені під лікувальну пов'язку. До бічетвертинних сполук відносять також декаметоксин, який справляє антибактеріальну, фунгіцидну дію. За­стосовують 0,01—0,02 % розчини для полоскань і зрошень порожнини ро­та, промивання пародонтальних кишень.

Протикандидозну дію справляють анілінові барвники (1—2 % розчин метиленового синього тощо); препарати йоду (розчин Люголя у гліцери­ні 1:1, йодинол, йоддицерин тощо), 1—2 % розчини натрію гідрокарбонату (харчова сода), 5 % спиртовий розчин прополісу; солі жирних кислот — ка-прилати натрію, амонію (0,5—1 % розчини). Ефективно діють клотримазол (канестен), який застосовують у вигляді 1 % розчину або 1 % мазі для вве­дення в пародонтальні кишені. Використовують також нізорал (0,2 г на добу), пімафуцин (0,2 г 4 рази на добу), ламізил (0,125 г 4 рази на добу) тощо. Протигрибкову дію справляють також препарати рослинного похо­дження: лютенурин тощо.

Протипротозойні препарати призначені для пригнічення вегетуючих у пародонтальних кишенях найпростіших, здебільшого це ротова трихо­монада. Проте ці препарати справляють виражену дію проти анаеробних мікроорганізмів, чимала кількість яких вегетує в пародонтальних кишенях. Зокрема, метронідазол ефективно пригнічує ріст облігатних анаеробів зуб­ної бляшки, таких як P. gingivalis, P. intermedia тощо. Також ці препарати підвищують ефективність дії антибіотиків (наприклад, тетрациклінів, бета-лактамових, флуорквінолових актибіотиків тощо) проти A. actinomycetemco-mitans. Застосовують метронідазол (трихопол) у вигляді 1 % водної суспензії для аплікацій та інсталяцій у пародонтальні кишені. Сьогодні випускають офіцинальні препарати 25 % розчину метронідазолу бензоату в спеціальних

МІСЦЕВЕ ЛІКУВАННЯ

Мал. 380. Офіцинальний препарат 25 % роз­чину метронідазолу в карпулі та спеціаль­ний шприц для уведення у пародонталь-ні кишені

шприцах для безпосереднього введен­ня в пародонтальні кишені (мал. 380). За наявності великої кількості три­хомонад (частіше при симптоматич­ному виразковому гінгівіті) препарат призначають per os курсами по 7— 15 днів. Високоефективним є застосування метронідазолу у вигляді гелю для ясен метрогіл дента. Протитрихомонадну активність мають тинідазол (фа-сижин), 1 % водний розчин трихомоноциду, 2,5 % суспензія нітазолу, розчи­ни метиленового синього, ваготилу, нітрофуранів (фуразолідон) тощо. Дані препарати вводять у пародонтальні кишені при хронічному перебігу про­цесу і під лікувальну пародонтальну пов'язку.

Антибактеріальні препарати рослинного походження. Застосовують ба­гато різних препаратів (М.Ф. Данилевський, Т.В. Зінченко, М.А. Кодола, 1984). Зазвичай ці засоби справляють не лише антибактеріальну, а й про­тизапальну, дубильну, стимулювальну дію тощо. Вони відрізняються від ін­ших медикаментів відсутністю антигенних властивостей. Ці засоби готують у вигляді відварів, настоянок, одержують із танінумісних рослин.

Так, настоянка календули (нагідок) містить кератиноїди, дубильні та ін­ші речовини, які справляють антисептичну, протизапальну та слабку знебо­лювальну дію. Сальвін одержують із листя шавлії, справляє протизапальну й дубильну дію, його застосовують у вигляді 0,1—0,25 % водно-спиртового розчину для зрошень, промивання пародонтальних кишень. Сангвіритрин (1 % розчин) готують із надземної частини маклеї (беконії) серцеподібної і дрібноплідної. Йому властивий широкий спектр антимікробної дії — впли­ває на грампозитивні та грамнегативні бактерії, дріжджоподібні гриби та трихомонади. Трава звіробою містить ефірні олії, вітаміни, танін тощо; лис­тя шавлії — фітонциди, ефірні олії, танін тощо; кора дуба — галотонін, вуг­леводи, смоли тощо, квітки ромашки — ефірні олії, флавінові сполуки, які справляють протизапальну, протиалергійну, слабку бактерицидну дію та при­скорюють процес регенерації епітелію.

Ромазулан містить екстракт та ефірні олії ромашки, має протизапальні та дезодорувальні властивості. Мараславін (витяжка із полину, гвоздики, чор­ного перцю тощо) пригнічує ріст грануляційної тканини в пародонтальних кишенях, справляє склерозивну та судинозвужувальну дію. Застосовують та­кож юглон (0,2 % спиртовий розчин), виділений із зеленої шкірки грецько­го горіха, лютенурин (0,2 % розчин).

У разі гострих запальних та загостренні дистрофічно-запальних проце­сів показане використання засобів, які не справляють дубильної дії: настоя­нок календули, чистотілу, шавлії, софори японської, звіробою, листя кро­пиви тощо. Для полоскань та інстиляцій у пародонтальні кишені спиртові