Розділ 4. Лікування захворювань пародонта Клаптеві операції

Клаптеві операції були запропоновані для ліквідації пародонтальних кишень і корекції дефектів кістки коміркового відростка щелеп. Уперше на початку XX ст. такий тип або вид операції під назвою "радикальна операція пародонтозу", "радикальна гінгівектомія" незалежно один від одного роз­робили R. Neumann (1912), A. Cieszynsky (1914) та L. Widman (1917), тому в літературі її часто називали "операція Цешинського—Відмана—Неймана".

Суть даного методу полягає в утворенні та відкиданні слизово-окісно­го клаптя (два вертикальні розрізи від перехідної складки до краю ясен і два горизонтальні розрізи паралельно до ясен з присінкового і язикового боків), кюретажі пародонтальних кишень і подальшій фіксації клаптя на тому самому місці. Це дає змогу ліквідувати пародонтальні кишені та уник­нути значної ретракції ясен.

Під час проведення оперативних втручань на тканинах пародонта слід дотримуватися певних принципів:

• ретельного видалення місцевих подразнювальних тканини пародон­та чинників;

• економного висікання м'яких тканин з метою захисту коміркового відростка і трансплантаційного матеріалу;

• збереження розм'якшених ділянок кісткової тканини коміркового відростка;

• повного видалення врослого епітелії© і грануляцій пародонтальних кишень;

• бережного ставлення до цементу кореня і окістя;

• ретельного гемостазу;

• адекватного кровопостачання клаптів.

Показаннями до клаптевих оперативних втручань є генералізований пародонтит II, II—III ступеня при пародонтальних кишенях завглибшки понад 5 мм, деструкції кісткової тканини не більше ніж 1/2 висоти міжко-міркових перегородок, стоншеній та фіброзно зміненШ тканині ясен.

ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ

Man. 418. Схематичне зображення будови клаптів різної товщини

Під час проведення клаптевих операцій після розрізу ясен (гінгівото-мії) відшаровують і формують слизово-окісний клапоть з присінкового та язикового (піднебінного) боків. Розрізняють повні та розщеплені пародон-тальні клапті (мал. 417). Повний клапоть включає в себе епітелій, сполучну тканину, окістя; розщеплений — складається з епітелію та сполучної ткани­ни. Іноді виділяють ще тонкі, середньої товщини та товсті клапті (мал. 418). Існують різні думки щодо застосування повного та розщепленого клаптів. Вважають, що в разі формування розщепленого клаптя є менша вірогід­ність втрати коміркової кістки. З іншого боку, формування розщепленого клаптя технічно набагато складніше частіше виникають перфорації клаптя та некрози його краю внаслідок недостатнього кровопостачання.

Іноді розрізняють незміщені й зміщені клапті. Незміщені після прове­дення оперативних втручань укладають на те саме місце, яке вони мали до операції. Зміщені клапті в кінці оперативного втручання переміщують по вертикалі або горизонталі на нову ділянку тканин пародонта.

Методика оперативного втручання (мал. 419). Порожнину рота зрошу­ють розчинами антисептиків і проводять знеболювання, краще провіднико­ве. Операційне поле обробляють йодовмісним розчином. По краях обраної для оперативного втручання ділянки зубного ряду проводять два вертикаль­них розрізи до кістки. Вони обмежують операційне поле і йдуть від краю ясен у напрямку до перехідної складки (розрізи не повинні проходити без­посередньо по верхівках міжзубних ясенних сосочків). Рекомендують уни­кати вертикальних розрізів на язиковому (піднебінному) боці. Горизонталь­ний розріз проводять по верхівках міжзубних сосочків, від межі одного вертикального розрізу до іншого, економно висікаючи патологічно змінені частини ясен.

N. Friedman (1962) пропонує проводити горизонтальний розріз у три етапи. На першому етапі близько на 0,5 мм нижче краю ясен проводять навскісний розріз до рівня коміркового гребеня, який немовби розщеплює ясна на дві половини: зовнішню і внутрішню (мал. 420, А). Залежно від

Розділ 4. ЛІКУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА

Моя. 419. Основні етапи проведення клаптевої операції:

1 — проведення вертикальних розрізів; 2 — відшарування клаптя і кюретаж; 3 — оброблення

внутрішньої поверхні клаптя; 4 — зашивання операційної рани

Мол. 420. Розрізи для формування краю клаптя (за N. Friedman, 1962)

того, який клапоть планують застосувати для операції — слизово-окісний або лише слизовий, розріз продовжують через окістя до кістки або окістя не розсікають. На другому етапі частину ясен, яка залишилася біля шийки зуба, відрізають від твердих тканин зубів (мал. 420, Б). На третьому — внут­рішню розщеплену частину ясен відсікають навскісним розрізом від ко­міркового гребеня і роблять розрізи в міжзубних проміжках (мал. 420, В). Таке поетапне проведення розрізів дає змогу досягти видалення внутріш­нього вистилання пародонтальної кишені (епітелію та грануляцій, які врос­ли в кишеню). При цьому утворюється гладенька різана поверхня ясенно-