Хірургічне лікування

донтальної кишені, за потреби — додаткове вирівнювання ясенного краю скальпелем; 4) спинення кровотечі й накладання на операційну рану захис­ної пародонтальної пов'язки (мал. 407, А—Г).

Для поліпшення процесів регенерації та епітелізації тканин пародонта під пов'язку на операційну рану можна нанести емульсію чи рідку пасту (лінімент) з біологічно активними речовинами.

Радикальна гінгівектомія (її ще називають гінгівопластика) подібна до простої і включає в себе видалення ясенної стінки пародонтальних кишень, оброблення (нівелювання) кістки гребеня коміркового відростка (мал. 408) і краю ясен. Горизонтальний розріз ясен проводять дещо нижче відзначе­ного рівня дна пародонтальних кишень (на 1—1,5 мм). Оголену кістку гре­беня коміркового відростка обробляють кюретками, екскаваторами, борами, фрезами тощо, видаляючи патологічно змінену розм'якшену кістку, грану­ляції (мал. 409). При цьому відбувається деяке вирівнювання коміркового гребеня. Проводять спинення кровотечі; у кишені можна вводити речови­ни, які стимулюють регенерацію кістки (ліофілізована кісткова мука, хрящ, сорбенти тощо). Остаточний фестончастий контур яснам надають за допо­могою ножиць, щипців для висікання тканин, алмазних борів. Таке конту-рування або власне гінгівопластику проводять для стоншення пласта тканин ясен у міжзубних проміжках і створення більш плавного контуру маргіналь­ного краю ясен. Операційну рану закривають пародонтальною захисною по­в'язкою (мал. 410—412).

Гінгівектомія є ефективним і простим у виконанні хірургічним мето­дом усунення пародонтальних кишень. Проведена своєчасно і за показан­нями вона дає змогу досягти хороших функціональних результатів усунення явищ запалення пародонтальних чи ясенних кишень, зменшення рухомос­ті зубів та їх укріплення в комірковій кістці. Недоліком такого оператив-

, 405. Схема проведення розрізу при гінгівектомії

Мал. 406. Схема висікання ясенної стінки

кишені: А — неперевним розрізом; Б — аркоподібни-ми розрізами

Р о з д і л 4. ЛІКУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА

Мші. 407. Гінгівектомія:

А — визначення глибини пародонтальної кишені; Б — висікання смужки ясен; В — накладання

пародонтальної пов'язки; Г — кінцевий результат

ного втручання є оголення шийок зубів і міжзубних проміжків. Висікання всіх ясенних сосочків у ділянці операційного поля створює косметичний дефект, після оперативного втручання часто виникає гіперестезія оголених коренів зубів від температурних, хімічних і тактильних подразників. Урахо­вуючи це, виправданим вважають застосування гінгівектомії лише на біч­них ділянках щелеп.

В.Є. Крекшина (1973) пропонує проводити так звану часткову гінгів-ектомію. На відміну від простої під час цієї модифікації горизонтальний розріз проводять на 1,5—2 мм вище дна пародонтальних кишень. Після ви­далення відсіченої смужки ясен обробляють поверхню коренів зубів, про­водять відкритий кюретаж пародонтальних кишень, спинення кровотечі й накладення захисної пов'язки. Перевагою даної модифікації є менш вира­жена рефракція ясен після рубцювання.

Окрім звичайних хірургічних методів, для гінгівектомії можна викорис­товувати кріодеструкцію і діатермокоагуляцію.

Кріодеструкція — руйнування тканин ясен під дією низької температу­ри. Використовують ті ж апарати (див. мал. 394, 395) та методику, що й для кріокюретажу (див. відповідний підрозділ вище). Відмінність полягає в

ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ

Мал. 408. Гінгівектомія: А — межі видалення ясен; Б — межа патологічно змінених тканин (заштриховано); В — висі­кання ясен при звичайній гінгівектомії; Г — висікання ясен при радикальній гінгівектомії

Мал. 409. Гінгівопластика. Формування ясенного краю за допомогою щипців (А) або алмазного бора (Б), що дозволяє ство­рити тонку, плавну архітектуру ясен. В — заключне загоєння тканин ясен

Р о з д і л 4. ЛІКУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА

Мол. 410. Гінгівектомія: А — визначення лінії розрізу; Б — розріз; В — схема операції (межі вида­лених тканини заштриховані): 1 — при простій гінгівектомії; 2 — при ра­дикальній гінгівектомії

більшій тривалості процедури заморожування тканин — до 1 хв, яка спри­чинює в подальшому їх руйнування.

Діатермокоагуляція — зсідання білків та руйнування тканин під дією струму високої частоти. її застосовують для руйнування грануляцій та епі­телію, який проростає в пародонтальні кишені, розростань (гіпертрофії) ясенних сосочків та в разі інших гіперпластичних процесів. Показаннями для даного методу лікування є гіпертрофічний гінгівіт, фіброматоз ясен, генералізований пародонтит при пародонтальних кишенях завглибшки не більше ніж 3 мм, пародонтальний абсцес.

Для електрохірургії застосовують апарати ДКС-2М, ДКС-ЗМ, ДКТ-1, ДК-3 зі спеціальними електродами у формі скальпеля, гачка, петлі тощо (мал. 413, 414). Застосовують біактивний та моноактивний методи діатермо-

ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ

Мал. 411. Гінгівектомія:

Мал. 412. Гінгівектомія. Накладай ня захисної пов'язки

Мал. 413. Апарати для діатермокоагу­ляції: А - ДКС-2М; Б - ДКС-ЗМ; В - "Elekt-rotom-70D"

А — видалення грануляцій та патологіч­но змшеної кістки коміркового відрост­ка; Б — формування краю кістки та ясен

395

Р о з д і л 4. ЛІКУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА

коагуляції. За біактивним методом застосовують апарати "Електроніж" та УДЛ-200. Температура тканин безпосередньо під електродами сягає +80°... +90 °С. Під дією високої температури відбувається незворотне зсідання тка­нинних білків, згортання крові, коагуляція стінок судин. Тому оперативне втручання перебігає практично безкровно завдяки тромбуванню судин у ра­ні, що запобігає кровотечі й проникненню бактерій у кров'яне русло. За бі­активним методом менше уражуються прилеглі тканини, межі розрізу чіт­кіші й рани загоюються швидше.

За моноактивним методом активний електрод у вигляді голки вводять на всю глибину кишені, потім включають апарат і голкою обводять навко-

Мал. 414. Діатермокоагуляція пародонтальних кишень: А — електроди для діатермокоагуляції; Б — напрямок руху електродів

Man. 415. Діатермокоагуляція ясен: А — методика проведення; Б — через 3 доби після діатермокоагуляції в ділянці

321І зубів

ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ

ло зуба, уникаючи контакту з його твер­ дими тканинами. Тривалість коагуляції одної кишені при силі струму до 15 мА — 2—4 с. Щоб захистити від опіку цемент кореня зуба, активний електрод вкрива­ ють ізоляційним лаком, залишаючи віль­ ною ту його частину, яка безпосеред­ ньо контактує з тканинами, що підляга­ ють коагуляції. Гіпертрофовані міжзуб­ ні сосочки обробляють за тією ж методи­ кою, що й грануляції. Як активний елект­ род використовують тонке лезо, заточене у вигляді списа. Інструмент занурюють в основу ясенного сосочка і відсікають його (мал. 415). Мол. 416. Лазерний апарат

За біактивним методом діатермокоа- "DIOPALM DLM-980-10"

гуляції електроди розміщують з боків опе­рованої ділянки тканин на відстані 1 см один від одного, що дає змогу концентрувати силові лінії високочастотного струму між електродами. Для досягнення ефекту коагуляції і розрізання тканин потрібна значно менша, ніж у разі застосування однополюсної (моноактивної) методики, потуж­ність струму, а, крім того, термічна дія на прилеглі тканини набагато ниж­ча. Міжзубні сосочки коагулюють з язикового і присінкового боків. Некро-тизовані тканини видаляють кюретажною ложечкою чи екскаватором. Рану промивають розчином антисептика, обробляють 1—2 % настоянкою йоду; на 1—2 доби накладають лікувальну пародонтальну пов'язку із додаванням у неї біологічно активних речовин (вітаміни, гормони, ферменти тощо). Для зрізання гіпертрофованих розростань ясен чи стінки пародонтальної кише­ні один електрод уводять у кишеню, а другий залишають на зовнішній по­верхні. Після включення апарата електрод просувають паралельно до дна кишені до повного зрізання вільного краю ясен.

Під час діатермокоагуляції тканин за допомогою моноактивного мето­ду безпосередньо в кишені виникає загроза того, що коагуляції зазнають не лише грануляції, а й здорові ділянки ясен. Контакт електрода із тверди­ми тканинами зуба може спричинити пошкодження тканин пульпи і періо-донта (опік, термічний некроз). У разі передозування діатермії можливе ви­никнення некрозу тканин із подальшим значним рубцюванням.

Як варіант такого виду хірургічного втручання є застосування лазерів {лазерна гінгівотомія, кюретаж, гінгівектомія). Використовують неодим-ітрій-алюміній-гранатовий лазер, еробієвий лазер, лазерну установку "Скаль-пель-1", діодний лазер "Diopalm DLM-980-10" з гнучкими світловодами (мал. 416). Одночасно із розсіканням тканин пародонта лазерний промінь дає коагуляційний ефект. Випромінювач підводять на відповідну відстань до оперованої ділянки і проводять оперативне втручання так, як і за моно­активного методу діатермокоагуляції.

39