Розділ 4. Лікування захворювань пародонта

рохлорид. Для оброблення поверхні застосовують розчин у концентрації 100 мг/мл.

Після демінералізації поверхні на неї можна нанести фібронектин (ви-сокомолекулярний глікопротеїн), який сприяє більш активній адгезії клі­тин на поверхню кореня та утворенню нового прикріплення. Крім того, він сприяє приклеюванню м'яких тканин ясен до поверхні кореня.

Демінералізація поверхні кореня (коміркової кістки) лимонною кисло­тою зумовлює детоксикацію їх поверхні, видалення забрудненого шару, ви­вільненню колагенових волокон, справляє антибактеріальну дію і сприяє стабілізації кров'яного згустка. Таким чином, демінералізація поверхні ко­реня поліпшує зв'язування з нею протеїнів, сприяє прикріпленню фібро­бластів, а також проростання вглиб рани епітелію (контактне пригнічення). Подібна активація поверхні поліпшує проліферацію специфічних клітин, хемотаксис, клітинне прикріплення і утворення нового прикріплення.

Таке біомеханічне оброблення поверхні кореня і коміркової кістки ли­монною кислотою чи іншим препаратом рекомендують проводити під час усіх хірургічних маніпуляцій на тканинах пародонта, оскільки вона суттєво підвищує їх ефективність.

Гінгівотомія

Гінгівотомія — це лінійне розсікання стінки пародонтальної кишені з метою розкриття пародонтального абсцесу або відкритого кюретажу під візуальним контролем. Показаннями є глибокі та важкодоступні для огляду пародонтальні кишені в ділянці одного або кількох зубів, окремі рецидив­ні абсцеси. Для цього застосовують різні за формою розрізи: вертикаль­ні по осі зуба, зміщені дистально, через міжзубний сосочок, півмісяцеві, Т-подібні тощо (мал. 400, 401). Півмісяцевий розріз надзвичайно зруч­ний у разі застосування апарата для вакуум-кюретажу: через нього мож­на легко видалити грануляції з глибокої пародонтальної кишені не по-

ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ

Мол. 401. Гінгівотомія. Вертикальний розріз маргі­нальних і коміркових ясен

шкоджуючи розрізом край ясен. Згодом при загоєнні такої рани ретракція ясен унаслі­док рубцювання кишені виражена набагато менше.

Після розкриття кишені її промивають антисептичними розчинами, проводять ре­тельний кюретаж, потім рану знову оброб­ляють розчинами антисептиків, уводять біо­логічно активні речовини (наприклад суміш інгібіторів ферментів протеолізу), заклеюють

медичним клеєм, вкривають плівкою або лікувальною пародонтальною пов'язкою на 2—3 дні. У разі розкриття абсцесів шви не накладають, у по­рожнину вводять біологічно активні речовини (ферменти, інгібітори тощо).

Гінгівектомія

Це висікання пародонтальної кишені на всю її глибину (на рівні комір­кового краю) одночасно з патологічно зміненим ясенним краєм та вмістом кишені. Показаннями до гінгівектомії є пародонтальні кишені завглибш­ки 4—5 мм при рівномірній резорбції коміркового краю, гіпертрофія ясен, розростання грануляцій. Іноді її застосовують для створення фізіологіч­ного ясенного контуру в разі некосметичного розростання ясен і з метою створення умов для протезування (оголення шийки зуба в разі значного руйнування коронки зуба). Оперативне втручання дає змогу швидко лікві­дувати пародонтальні кишені, проте залишається значний дефект тканин і розвивається оголення шийок зубів. Ураховуючи це, гінгівектомію не про­водять у ділянці фронтальних зубів, а зазвичай лише на бічних ділянках щелеп.

Розрізняють просту та радикальну гінгівектомію. Просту гінгівектомію проводять при пародонтальних кишенях завглибшки 4—5 мм і горизонталь­ній, рівномірній резорбції коміркового краю, у разі гіпертрофічного гінгі­віту, розростання грануляцій, підвищеної десквамації епітелію, відсутнос­ті рубцювання після кюретажу. Обсяг оперативного втручання обмежують 2—3 бічними та 4—6 передніми зубами. Після передопераційної підготов­ки (знеболювання, оброблення операційного поля) уточнюють межі пато­логічно змінених ясен, які дорівнюють глибині пародонтальних кишень (мал. 402). Для цього вимірюють глибину кишень і відзначають її на при-сінковій поверхні ясен. Можна використати спеціальний пінцет з браншею-гачком (мал. 403). Браншу без гачка вводять у кишеню, а з її зовнішнього боку браншею з гачком прокушують ясна, відзначаючи таким чином глиби­ну кишені (мал. 404). Лінію розрізу відзначають водним розчином метиле­нового синього чи йодовмісним розчином.

Р о з д і л 4. ЛІКУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА

Мші. 402. Пнгівектомія: А — визначення меж ясен, які підлягають видаленню; Б — визначення глибини пародон-

тальних кишень

Власне оперативне втручання складається з таких етапів: 1) висікання краю ясен з присінкового та язикового боків паралельно до ясенного краю з урахуванням нерівномірної глибини пародонтальних (ясенних) кишень (мал. 405). Цю смужку можна висікати одним неперервним розрізом уздовж кількох зубів або аркоподібними розрізами у вигляді кількох смужок, які від­різають біля кожного зуба (мал. 406, А, Б). Лінію розрізу дещо скошують у верхівковому напрямку під кутом близько 45°; 2) видалення під'ясенного зубного каменю, розм'якшеного цементу (дентину), оброблення і поліру­вання поверхонь коренів зубів; 3) відкритий кюретаж грануляцій дна паро-