Розділ 4. Лікування захворювань пародонта

ки, — гінгівоостеопластика). Сюди також належать операції з використан­ням методики спрямованої тканинної регенерації тканин пародонта.

5. Операції для формування присінка порожнини рота (френулотомія, френулектомія, пластика присінка тощо).

Окрім методик власне радикального хірургічного лікування, за наявності генералізованого пародонтиту часто виникає потреба видалення рухомих зубів, розкриття пародонтальних абсцесів тощо. Іноді хірургічні втручання на пародонті поділяють на: втручання, спрямовані на корекцію дефектів м'яких тканин і втручання, спрямовані на корекцію дефектів кістки комір­кового відростка. Виділяють також оперативні методики, які використову­ють за неможливості збереження зуба або його частини: гемісекція, ампу­тація кореня зуба, одонтопластика тощо.

Необхідно відзначити, що окремі пацієнти можуть мати певні проти­показання до проведення хірургічних втручань, а саме: вагітність, активні форми туберкульозу, захворювання крові (лейкози), декомпенсований цук­ровий діабет, онкозахворювання, захворювання серцево-судинної системи у фазі декомпенсації тощо. Власне в порожнині рота можуть бути лише від­носні протипоказання (наприклад виразковий гінгівіт, незадовільна гігієна порожнини рота, травматична оклюзія тощо). Після їх усунення можна про­водити хірургічне втручання.

Кюретаж

Кюретаж — видалення усього вмісту пародонтальних кишень та вишк­рібання його стінок. Уперше був запропонований J.W. Riggs у 1867 p., зго­дом був удосконалений W.J. Younger (1893), Н. Sachs (1909), а в Росії його вперше застосував М.М. Знаменський у 1902 р. Це один із найпоширені­ших методів хірургічного втручання на пародонті. Мета його — усунення або зменшення пародонтальних кишень шляхом перетворення гнійної ра­ни з грануляціями (якою є пародонтальна кишеня) в різану з подальшим її рубцюванням. Досягається внаслідок видалення із пародонтальних кишень продуктів розпаду тканин, грануляцій, вегетуючого епітелію, під'ясенних зубних відкладень (бляшок, зубного каменю), ураженого патологічним про­цесом цементу, скупчень мікроорганізмів.

Показаннями до проведення кюретажу є генералізований пародонтит І—II ступеня за наявності пародонтальних кишень завглибшки до 4—5 мм. A. Walker, М.М. Ash (1976), R.G. Caffesse та співавтори (1986), S.A Bucha­nan, P.В. Robertson (1987) вважають, що найефективнішим є проведення кюретажу пародонтальних кишень завглибшки близько 3 мм. Якщо їх гли­бина більша, то можливість ретельного видалення під'ясенного зубного каменю і оброблення поверхні кореня зуба утруднюється. Протипоказання до проведення кюретажу такі: гострий запальний процес у пародонті, наяв­ність пародонтального абсцесу, загострений перебіг дистрофічно-запально­го процесу, суттєве стоншення кісткових стінок пародонтальних кишень із наявністю кісткових дефектів, кишені завглибшки понад 5 мм, ураження

ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ

Man. 386. Схема кюре- Мал. 387. Кюретаж пародонтальноі кишені:

тажу: А — видалення під'ясенного зубного каменю; Б — видалення зруй-

1 —ясенний; 2 — під'ясен- нованої кісткової тканини; В — вишкрібання грануляцій та епі- ний телію, який вростає у кишеню

патологічним процесом біфуркації, фіброзно змінені ясна, помітна рухо­мість зубів, аномалії положення зубів, наявність запальних захворювань слизової оболонки рота та соматичні захворювання (особливо у стадії за­гострення).

Кюретаж є закритим хірургічним пародонтальним втручанням, оскіль­ки лікарю важко візуально орієнтуватися і маніпулювати інструментами у глибині пародонтальної кишені, тому йому слід більше покладатися на свої тактильні відчуття. Розрізняють ясенний (простий) та під'ясенний кюретаж (мал. 386). Ясенний кюретаж полягає у видаленні патологічно змінених м'яких тканин у межах епітеліального зубоясенного прикріплення без гли­бокого проникнення у сполучнотканинну основу (власну пластинку) ясен. У разі під 'ясенного кюретажу видаляють частину сполучнотканинної осно­ви ясен, розміщену глибше зубоясенного з'єднання, тверді тканини зубів і обробляють гребінь коміркової кістки.

Кюретаж проводять спеціальними інструментами, до комплекту яких входять гачки різної форми та розмірів, кюретажні ложечки, кюретки, екс­каватори, напильники, рашпілі тощо. Усі робочі частини інструментів по­винні бути гострими, у разі необхідності загострені перед операцією.

Етапи кюретажу:

1. Зрошення порожнини рота слабкими розчинами антисептиків.

1. Знеболювання розчинами анестетиків (аплікаційне чи краще інфільт­раційне або провідникове).

2. Оброблення операційного поля йодовмісними розчинами.

2. Видалення зубного каменю та зруйнованого цементу (дентину) з по­верхні кореня зуба.