Р о з д і л 4. Лікування захворювань пародонта

кими біологічно активними речовинами, як вітаміни, ферменти, глюкокорти-ко'щи, прополіс, стафілококовий анатоксин тощо. Під їх дією знижується обсіменіння пародонтальних кишень мікроорганізмами, проявляється вираз­на протизапальна дія, зменшується кровоточивість, гноєвиділення, стиму­люються процеси регенерації тканин пародонта.

На певних стадіях розвитку ураження пародонта повноцінно проведе­на "Фаза 1" лікування може значно поліпшити стан пародонта (мал. 384). Тому можливе виключення запланованих на етапі первинного обстежен­ня пацієнта хірургічних методів лікування або проведення лише незначної хірургічної корекції ясен. На цьому етапі проводять оцінювання стану зу­бів і визначають, які з них підлягають екстракції. Багато в чому подальший прогрес лікування (або захворювання) та зміни плану лікування залежати­муть від бажання пацієнта виконувати необхідні рекомендації лікаря-сто-матолога.

У комплексному лікуванні захворювань пародонта хірургічні втручан­ня посідають важливе місце. Вони приходять на зміну консервативній тера­пії в тих випадках, коли виникає необхідність видалення патологічного вог­нища, а також у разі реконструктивних, пластичних операцій на пародонті та слизовій оболонці порожнини рота. Раціональне використання хірургіч­них методів помітно підвищує якість і ефективність лікування, знижує кіль­кість рецидивів захворювання пародонта (мал. 385). їх виконують традицій­ним хірургічним методом чи з використанням низьких (кріодеструкція) або високих (діатермокоагуляція) температур.

Мал. 384. Стан тканин пародонта до лікування (А) та після проведення "Фази 1" меди­каментозного лікування (Б)

Нині вже можна впевнено констатувати, що без застосування хірургіч­них методів лікування неможливо повністю усунути такий симптомокомп-лекс генералізованого пародонтиту як пародонтальну кишеню. Раціональне використання різноманітних хірургічних методів суттєво підвищує якість

ХІРУРГІЧНЕ ЛІКУВАННЯ

Мол. 385. Можливі результати лікування

пародонтальної кишені: 1 — кишеня до лікування; 2 — після видален­ня зубних відкладень і медикаментозного ліку­вання; 3 — загоєння; 4 — клінічно здоровий пародонт; 5 — вторинне приживлення ясен; 6 — відновлення комплексу тканин пародонта

та ефективність лікування, подовжує період стабілізації захворювання та зменшує кількість рецидивів.

Перед проведенням того чи ін­шого методу хірургічного лікування обов'язковим є видалення всіх по­дразників тканин пародонта, усунен­ня травматичної оклюзії та шинуван­ня, медикаментозна терапія. Окрім того, у разі атрофії міжкоміркових пе­регородок у межах половини їх висо­ти показаним є депульпування (вида­лення пульпи) зубів. Депульпування зубів є одним із патогенетичних ме­тодів лікування генералізованого па-родонтиту, який перериває потік ім­пульсів подразнення із патологічно зміненої пульпи. Також руйнуються симпатичні зв'язки між нервовими структурами пульпи та пародонта. Усе це сприяє інтенсивнішим процесам реабілітації та підвищує ефективність комплексного лікування. Як правило, видалення пульпи проводять за ме­тодикою вітальної екстирпації.

У передопераційний період рекомендовано призначати вітаміни з мік­роелементами, антибактеріальну терапію, гіпосенсибілізувальні засоби тощо. Дуже важливим є профілактичне призначення антибактеріальних препара­тів, оскільки оперативне втручання призводить до бактеріемії. Ці засоби обо­в'язково призначають хворим на ревматизм, ендокардит, артеріальну гіпер­тензію, цукровий діабет у стадії компенсації, з вадами серця. У разі зниження загальної реактивності призначають імуностимулятори (обов'язково під контролем відповідних проб). Безпосередньо перед оперативним втручан­ням проводять премедикацію та седативну підготовку.

Запропоновано досить багато різних методів хірургічного лікування за­хворювань пародонта. Зазвичай їх можна так поділити:

1. Кюретаж (кюретаж, відкритий кюретаж, вакуум-кюретаж, кріокюретаж).

2. Гінгівотомія.

3. Гінгівектомія (проста, радикальна).

1. Клаптеві операції (які коригують край ясен — гінгівопластика; опе­рації із застосуванням засобів, що стимулюють регенерацію коміркової кіст-

371

72