Місцеве лікування

ронки, шийки, оголені корені) слід обробляти фторовмісним лаком або ре-мінералізивними розчинами: 10 % розчином кальцію глюконату, 1 % роз­чином натрію фториду тощо.

Видалення каменю слід проводити дуже обережно, не травмуючи дно та стінки пародонтальної кишені, а також слизову оболонку ясен. Недо­тримання цього правила супроводжується значною травмою тканин паро-донта, кровотечею, може спричинити загострення дистрофічно-запального процесу і навіть появу виразок і некроз тканин. Кровотеча також маскує операційне поле, що ускладнює проведення подальших стоматологічних маніпуляцій. її можна спинити за допомогою 3 % розчину водню перокси-ду, гемостатичної губки або інших кровоспинних засобів.

Мал. 333. Полірування поверхонь ко- Мал. 334. Видалення грануляцій із ренів зубів пародонтальної кишені

Після видалення зубних відкладень проводять ревізію пародонтальних кишень, видаляють часточки каменю, грануляції (мал. 334) та ретельно промивають кишені. Залежно від стану пародонта на оброблену ділянку ясен накладають відповідні медикаментозні препарати, пародонтальну тверд­ну (або нетвердну) медикаментозну пов'язку тощо (мал. 335).

І Мал. 335. Завершальні етапи видалення зубного каменю:

І — спинення кровотечі аплікаціями; II — уведення лікарських препаратів у пародонтальні кишені; III — накладання лікувальної пов'язки

Р о з д і л 4. Лікування захворювань пародонта

Хімічний метод видалення зубного каменю останніми роками засто­совують досить рідко. З цією метою застосовують невисокі концентрації (18—20 %) органічних кислот, якими обробляють поверхню зубного каме­ню. Проте використання кислот має недолік, оскільки одночасно може від­буватися демінералізація твердих тканин зуба (емалі, цементу, дентину). Тому виробники пропонують з цією метою ряд офіцинальних препаратів, які розм'якшують зубні відкладення та полегшують їх видалення інстру­ментами або за допомогою ультразвуку. Наприклад, "Depuration Solution" ("Products Dentaires"), "Detartrol ultra" ("Septodont") містять у собі хлорид-ну кислоту, йод, хлороформ. Препарати накладають на поверхню мінера­лізованих зубних відкладень на 30—60 с, після чого видаляють зубний ка­мінь відповідними інструментами.

Ультразвуковий метод видалення зубних відкладень набуває все біль­шого поширення. Його проводять за допомогою спеціальних апаратів (ультразвукових сканерів), які можуть бути самостійними ("Ультрастом",

Мол. 336. Видалення зубного каменю ульт­развуком: А — апарат "Ультрадент"; Б — проведення процедури; В — апарат "DualSelect" ("Dents-ply"); Г — апарат "Vector"

МІСЦЕВЕ ЛІКУВАННЯ

Мал. 337. Робочі головки для Мал. 338. Ультразвуковий скалер

ультразвукового скалера

"Ультрадент", "Cavitron", "DualSelect" ("Dentsply"), "KAVO SONICflex LUX" ("KAVO"), "Pieson Master", "Vector" тощо) або входити до комплек­ту універсальних стоматологічних установок (мал. 336). їх оснащують на­борами гачків відповідної форми для оброблення різних поверхонь зубів. Здебільшого вони мають таку ж форму, як і гачки для механічного видален­ня зубного каменю (мал. 337). Робочу поверхню крючка підводять під ка­мінь і включають апарат. Під дією ультразвукових коливань гачка зубний камінь відділяється від поверхні зуба.

У цих апаратах використовують магнітострикційний або п'єзоелект­ричний спосіб утворення високочастотних коливань (20 000—60 000 Гц), які передаються на робочу частину наконечника. Важливим є наявність во­ди навколо робочої частини ультразвукового скалера. У воді під дією ульт­развукових коливань виникає кавітація, яка додатково руйнує зубний ка­мінь (мал. 338). Явище кавітації дає можливість без зміни сили тиску на наконечник добре очистити поверхню зуба, яка до того ж ще й поліруєть­ся інструментом. Кінчик робочої частини інструмента здійснює еліптичні коливання, що може пошкоджувати тверді тканини зубів. Під час роботи ультразвуковими скалерами виділяється значна кількість тепла. Тому якщо не забезпечено достатньої подачі води, температура робочої частини може сягати більше 200°С, що може спричинити перегрівання пульпи.

Застосування ультразвукового скалера дає змогу видалити зубний ка­мінь практично безкровно, безболісно навіть з поверхонь, які важкодо-ступні для звичайних інструментів. Після видалення зубного каменю утво­рюється досить шорстка поверхня. Проведені дослідження (W.A. Jones, T.J. O'Leary, 1978; L.E. Leon, R.I. Vogel, 1987) показали, що після оброблен­ня ультразвуковими скалерами поверхня зуба містить у 8—10 разів більше ендотоксинів, ніж після якісного оброблення гострими ручними інструмен­тами. Тому оброблені корені зубів треба обов'язково полірувати до досяг­нення гладенької поверхні (мал. 339). На сьогодні параметри дії цих апара­тів підібрані таким чином, що вони практично не пошкоджують тканини зубів. Ефективна зона дії інструмента проходить уздовж його поздовжньої осі. Не можна обробляти зуб безпосередньо вістрям ультразвукової насад-

311