Усунення місцевих подразників

"Фаза 1" лікування включає:

• обстеження і мотивація пацієнта;

• навчання пацієнта раціональній гігієні порожнини рота;

• проведення професійної гігієни порожнини рота в цілому (FMT — "full mouth therapy");

• повне видалення місцевих подразників тканин пародонта (санація порожнини рота);

• виявлення та усунення травматичної оклюзії;

• під'ясенний кюретаж (видалення під'ясенних зубних відкладень);

• медикаментозне лікування симптоматичного гінгівіту (залежно від його виду та загального стану пацієнта).

Під час обстеження пацієнта лікар повинен не лише встановити пра­вильний діагноз, а й розробити подальший комплексний план лікування. Це потрібно робити спільно із пацієнтом, щоб продемонструвати йому до­цільність запропонованого лікування, його етапів та тривалості диспансерно­го спостереження. Пацієнт також повинен брати участь у лікуванні, оскільки без виконання ним певних етапів (зокрема раціональної гігієни порожнини рота) не можна досягти ефективного результату лікування. На наочних при­кладах (фотознімки пацієнтів до та після лікування) пацієнту демонструють ефективність запропонованого лікування.

Навчання пацієнта правилам раціонального гігієнічного догляду за по­рожниною рота є важливим етапом лікування, оскільки після проведеного комплексу лікувальних заходів їх результат значною мірою залежить від гі­гієнічного стану порожнини рота. Ці правила та засоби для досягнення за­довільного гігієнічного стану порожнини рота розглянуто в розділі "Про­філактика захворювань пародонта". На цьому етапі лікар-стоматолог або його

Р о з д і л 4. Лікування захворювань пародонта

помічник (зубний гігієніст) проводить професійну гігієну порожнини рота пацієнту.

У комплексному лікуванні різних захворювань пародонта (запальних, дистрофічних, дистрофічно-запальних) значне місце посідають заходи, спря­мовані на усунення подразнювальних тканини пародонта факторів.

До подразників тканин пародонта відносять м'які та тверді зубні від­кладення (зубний наліт, зубна бляшка, зубний камінь), гострі краї каріоз­них порожнин, аномалії розміщення зубів, відсутність контактних пунктів між зубами, неякісні пломби на контактних поверхнях зубів, неповноцінні протези та ортодонтичні апарати, травматична оклюзія, оклюзійні порушен­ня в разі аномалій зубів і щелеп тощо.

Місцеве лікування захворювань пародонта розпочинають з рясних по­лоскань і ретельного зрошення (іригації) порожнини рота. Для полоскання застосовують лужні розчини (харчової соди, натрію тетраборату, гідрокар­бонату), для зрошення — різні антисептики в невеликих концентраціях (ета-кридину лактат 1:5000 або 1:10 000, розчин калію перманганату 1:10 000 тощо). Широко застосовують лікарські засоби рослинного походження — шавлію, ромашку, кору дуба тощо. Попереднє полоскання та зрошення по­рожнини рота перед видаленням місцевих подразників сприяють знижен­ню вмісту мікроорганізмів у порожнині рота, видаленню слизу, залишків пилу, частково — м'якого зубного нальоту, поліпшують гігієнічний стан і практично являють собою підготовку операційного поля.

Зубні відкладення справляють на тканини пародонта різнобічну дію, тому важливо приділяти значну увагу лікарським втручанням з профілакти­ки та видалення зубного нальоту, зубного каменю тощо. Правильний до­гляд за порожниною рота є найважливішим індивідуальним заходом з усу­нення зубних відкладень.

Видалення м'яких зубних відкладень проводять механічним шляхом, починаючи із рясних зрошень порожнини рота. Зубний наліт видаляють за

96

Man. 314. Щіточки для ви- Мол. 315. Пасти для видалення зубних відкладень

далення зубних відкладень та чашечки для поліруван­ня поверхонь зубів

Мал. 316. Спеціальна чашка-тримач (А) для абразивної пасти та очищення зуба (Б)

допомогою тугих ватних турунд, змочених мікроцидом, 0,02 % розчином фурациліну або іншими антибактеріальними засобами. Для ефективнішого відділення нальоту (особливо пігментованого) від твердих тканин зубів мо­жна використовувати протеолітичні ферменти (трипсин, хімотрипсин, те-рилітин тощо). Попередньо їх розчинюють у співвідношенні 1 мг фермен­ту на 1 мл розчину в мікроциді, ізотонічному розчині натрію хлориду або буфері (ацетатному, цитратному) і накладають у вигляді аплікацій на обро­блювані зуби. Для часткового розчинення зубного нальоту можна викорис­товувати деякі антисептики, наприклад 3 % розчин водню пероксиду.

Для видалення зубних бляшок застосовують зубні щітки та спеціальні торцеві щіточки, які вставляють у стоматологічні наконечники (мал. 314). Вони можуть мати різну форму пучка щетинок і різну жорсткість. Торцеві щітки із плоским зрізом застосовують для очищення гладеньких і жуваль­них поверхонь зубів, конічної форми — для очищення міжзубних проміж­ків, ямок та фісур. Рекомендована швидкість обертання щітки — 5000— 10 000 обертів за хвилину. Розроблені спеціальні пристрої для ультразвукового очищення поверхонь зубів з використанням щіток, наприклад, "Sonicbrush" ("KAVO"). Ефективність очищення підвищується в разі використання спе­ціальних абразивних паст: "Nupro" ("Dentsply"), "Detartrine" ("Septodont") тощо (мал. 315). За своїм складом вони нагадують зубні пасти і можуть ма­ти різну абразивність для видалення зубних бляшок і пігментованих зубних відкладень. Пасти мають різну зернистість і їх можна використовувати як для очищення поверхні зубів, так і для її полірування. Досить часто до складу таких паст уводять сполуки фтору, що позитивно впливає на тверді тканини зубів. Під час використання невелику кількість пасти вносять у спеціальну чашку-тримач (мал. 316, А, Б), яка фіксується на пальцях лівої руки стоматолога (зубного гігієніста).

Для видалення пігментованого нальоту, який міцно прикріплюється до твердих тканин зубів, та зубного каменю використовують спеціальні гачки, рашпілі та інструменти для полірування обробленої поверхні зуба (мал. 317). Ефективним є видалення зубного нальоту із міжзубних проміж­ків за допомогою зубних ниток (дентальних флосів), полосок та спеціаль-