Місцеве лікування

тримекаїн, мепівакаїн, бупівакаїн, етидокаїн, артикаїн тощо). Анестетики групи складних ефірів швидше гідролізуються у тканинах, тому їх знеболю­вальна дія коротша. Препарати групи амідів в організмі інактивуються по­вільніше, тому вони справляють тривалішу знеболювальну дію.

Застосовують різні концентрації анестетиків: від 0,5 % розчину — бупі­вакаїн, 1—2 % — новокаїн, лідокаїн, мепівакаїн, до 4 % розчину — арти­каїн (ультракаїн, септанест, убістезин тощо). Зазвичай анестетики вико­ристовують разом із вазоконстрикторами — адреналіном у концентрації 1:100 000 (норадреналіном, вазопресином, феліпресином). Це забезпечує на­дійну і тривалу анестезію — від 30 до 180 хв. Найбільш сильне і тривале зне­болювання справляє артикаїн.

Мал. 311. Знеболювання на нижній щелепі: А — інфільтраційна анестезія; Б — мандибулярна анестезія; В — знеболювання щіч­ного нерва

293

Р о з д і л 4. Лікування захворювань пародонта

Для введення анестетика можна застосовувати безголкові ін'єктори (ІМБ, БІ-8 тощо). Під час використання ін'єктора дозу анестетика зменшу­ють у 4—5 разів, а знеболювальна дія настає практично одразу (мал. 312).

Останнім часом для знеболювання все частіше застосовують однора­зові карпульні шприци та спеціальні карпули з анестетиками. Вони зручні для використання у стоматології: надійно забезпечують стерильність і точ­не дозування анестетика. Кожна карпула складається з циліндра (скляного або пластмасового) з гумовим поршнем на одному кінці й гумовою проб­кою з металевим кінчиком на другому (мал. 313).

Мал. 313. Карпульні шприці для ін'єкції та карпули з анестетиками

Препарати для місцевої анестезії, які випускають у карпулах, — це складні буферні розчини, які мають осмотичний тиск, аналогічний крові. Як правило, до їх складу входять анестетик, вазоконстриктор, буферні ре­човини та консерванти. Карпули для стоматологічного використання за­звичай містять 2 мл знеболювального розчину. Безпосередньо перед за­стосуванням гумову пробку і металевий ковпачок карпули слід протерти марлею, змоченою в 70 % етиловому спирті.

Місцеве лікування

Карпульні шприци мають вигляд циліндра, в який вставляють карпулу з фіксованою голкою на кінці. У корпусі шприца вільно переміщується шток, який забезпечує подачу анестетика із карпули під час натискання на нього. Кінець штока має форму кільця або упору для великого пальця ру­ки. Зазвичай випускають карпульні шприци двох типів: для традиційної та інтралігаментарної анестезії. Ін'єктори для інтралігаментарної анестезії ма­ють додатковий пристрій для дозованого введення анестетика і поворотну головку для зміни нахилу голки в межах 180°. Найпоширеніші карпульні шприци "Citoject" ("Bayer"), "Paroject" ("Ronvig"), "Peri-Press" ("Lkb Pro­ducts"), "Ligmaject" ("DH Australia"), "ИС-01-MID" (Росія) тощо.

Залежно від психологічного стану хворих іноді виникає потреба у про­веденні потенційованого ін'єкційного знеболювання або навіть і загального. У деяких випадках у неврівноважених пацієнтів під час проведення вели­ких пластичних оперативних втручань на пародонті виникає потреба у про­веденні загального (переважно внутрішньовенного) знеболювання. Останнє проводять після ретельного обстеження хворого, перевага надається внут­рішньовенному введенню барбітуратів та тіобарбітуратів.