Р о з д і л 4. Лікування захворювань пародонта

Схема 1. Загальна схема лікування захворювань пародонта

Місцеве лікування

У результаті проведеного лікування слід досягти певного клінічного стану тканин пародонта, для якого характерним є усунення запальних про­явів у тканинах пародонта. На початкових стадіях лікування відбувається відновлення епітеліального прикріплення м'яких тканин ясен із твердими тканинами зубів, на більш пізніх — слід досягти відновлення нормально­го метаболізму тканин зі зменшенням глибини пародонтальних кишень. Унаслідок застосування хірургічних методів лікування реальним є вторин­не приживлення тканин ясен з цементом або дентином коренів зубів. За допомогою ортопедичних методів лікування встановлюють певну оклюзій-ну рівновагу між зубом і частково резорбованою кісткою коміркового від­ростка, відновлюється цілісність зубних рядів та жувальна функція (у пев­них межах залежно від ступеня атрофії коміркової кістки та втрати зубів). Загальне лікування хворих дає змогу усунути фон, на якому можуть вини­кати або розвиватися захворювання пародонта, зокрема генералізований па-родонтит (схема 2).

Однак слід зазначити, що на практиці в окремих хворих не завжди вда­ється повністю усунути всі місцеві та загальні етіологічні фактори та фак­тори ризику виникнення захворювання пародонта. Такий стан потребує проведення підтримувальної терапії, яку проводять курсами через певні проміжки часу. Інтервали між курсами лікування та його обсяг залежать від характеру перебігу патологічного процесу, рівня розвитку захворювання, загального стану організму, що обов'язково потрібно пояснити хворому, оскільки від ретельності проведення таких курсів лікування залежить його ефективність.

Місцеве лікування проводять з урахуванням клініко-морфологічних особливостей захворювання, характеру його перебігу, ступеня розвитку па­тологічного процесу, загального стану хворого тощо. Якість та ефектив­ність місцевого лікування із застосуванням інструментальних і апаратних хірургічних методів багато в чому залежать від підготовки хворого. Пізні звернення хворих за стоматологічною допомогою зазвичай пов'язані зі стра­хом перед стоматологічними маніпуляціями. Отже, важливого значення на­буває психологічна підготовка хворого до лікування.

На кожному етапі (фазі) лікування лікар прагне досягти певної мети та вирішити конкретні завдання лікування.

Під час проведення "Фази 1" лікування необхідно досягти:

1. Усунення етіологічних чинників або зменшення їх ушкоджувально­го впливу на тканини пародонта.

2. Усунення запальних явищ у тканинах пародонта (симптоматичного гінгівіту).

3. Ліквідації чи зменшення глибини пародонтальних кишень зі ство­ренням мінімальної глибини ясенної борозни.

287

Р о з д і л 4. ЛІКУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА

Схемо 2. Лікування ген

шералізованого пародонтиту

10 Терапевтична стоматологія

МІСЦЕВЕ ЛІКУВАННЯ