7.Внутрішня за зовнішня політика Володимира великого

8.Причини і наслідки хрещення Київської русі

На сьогодні сучасні історики називають три основні причини цього:

1. Посилення ролі держави, піднесення її над народом, що вступалов непримиренну суперечність з общинними язичницькими уявленнями стародавніхслов'ян.

2. Несумісність усталеного державної єдностірізнорідних язичницьких культів окремих східнослов'янських племен, а такожнеслов'янських народів. Це протиріччя необхідно було подолати: єдиногодержаві повинен був відповідати і єдиний релігійний культ.

3. Язичницька Русь не могла входити, як повноцінний член ні в якіміжнародні спілки і була приречена на політичну ізоляцію, перш за всев Європі, де не хотіли укладати династичних шлюбів, а також торгувати зязичниками. Тут вже порушувалися економічні питання життядержави, питання подальшого розвитку та збереження Русі як єдиного імогутнього, здатного захистити себе держави.

На мою думку, основну роль у прийнятті християнства на Русі відіграловсе-таки ЧАС, час історичне. Давньоруська держава була створена,але воно не було прогресивним, належало до старого часу, часуязичництва, йшов у минуле. Його необхідно було зміцнити, як іполітично, так і економічно.

9.Внутрішня та зовнішня політика Ярослава Мудрого

Ярослав Мудрий був не тільки князем завойовником, але й мудрим правителем і розбудовником Київської Русі, за що і прозвали його Мудрим його сучасники.За часів правління Ярослав Мудрий зміцнив і розширив кордони Київської Русі: від Чорного моря і пониззя Дунаю на півдні аж до Фінської затоки на півночі, від Закарпаття на заході до верхів'їв Волги та Дону на сході. Зробив величезний внесок в остаточну перемогу над печенізькими ордами. Коли 1036 р. вони взяли в облогу Київ, князь дав генеральну битву ворогові, яка завершилась повним розгромом печенізького війська, що дало змогу Ярославу Мудрому значну увагу приділити внутрішнім проблемам Київської Русі.За його правління була проведена кодифікація юридичних норм, які існували, а також постав перший письмовий звід норм давньоруського права «Руська правда», які захищали приватну власність і власника.Ярослав сприяв зміцненню та розповсюдженню християнства на Русі, а також призначив на вищу церковну посаду - митрополита - не грека, як то було раніше, а слов'янина - Іларіона.Інтенсивно розвивалося землеробство і скотарство, ремесла і промисли, значно пожвавилась внутрішня і зовнішня торгівля. З ім'ям Ярослава Мудрого пов'язаний і розквіт давньоруської культури, насамперед книжності.За часів правління Ярослав також багато зусиль приділяв розвитку економіки Київської Русі. Високому рівня досягнули сільське господарство та торгівля, зокрема зовнішня - основні сили тодішньої економіки. Не останню роль грали ремесла та чорна металургія.Завдяки всім цим досягненням Ярослава Мудрого, Київська Русь зміцнила свій авторитет серед інших держав, що сприяло розвитку дипломатичних та політичних міждержавних відносин.