Рольова гра та ситуаційний тренінг

У ситуаційному тренінгу, що спрямований на формування тих чи інших умінь, особливо у встановленні контакту з новими людьми, застосовувалися серії рольової гри, які записувалися на відеоплівку, потім відтворювалися, а учасники зазначали свої помилки га непродуктивні дії. Цей вид гренінгу скла­дався з програвання конкретних епізодів, у яких один з учасників групи грав самого себе, а інші виступали у заданих тренером ролях, співвіднесених з певним сюжетом. Після прокручування відеоплівки учасник пропонував нове вирішення проблеми, а інші учасники після обговорення інсценували альтер­нативні стратегії, які також фіксувалися. Ситуаційне рольове програвання продовжувалося доти, доки не досягалося задовільного виконання заданого епізоду. Попутно аналізувалися всі вміння, які демонструвалися, поведінко-вий репертуар тощо (М. Аргайл).

Рольова гра та трансактний аналіз

Рольові ігри є складовою трансактного аналізу Е. Берна, шо спрямований на усвідомлення гравцями своїх міжособистісних ролей. Останні обумовлені, насамперед, емоційними потребами. Трансактний метод є, за виразом Ю. М. Ємельянова, «контргрою», інструментом пошуку та корекції непро­дуктивної ігрової поведінки людей.

Е. Берн запропонував просту концепцію усвідомлення людьми прихованих соціально-психологічши ігор та сценаріїв. Основна його ідея полягала в тому, що всередині кожного існує немовби кілька осіб, одна з яких часом починає керувати функціонуванням нашої особистості в цілому Відповідно до свого життєвого сценарію люди грають у різні ігри, якими в основному заповнене життя людства. Мета навчання у групах трансактного аналізу полягає в тому, щоб навчитися виділяти особу «Дорослий» у своїй власній свідомості та поведінці й у свідомості та поведінці інших людей, домагатися спілкування на рівні «Дорослий» — «Дорослий». Цінність концепції Е. Берна в тому, що вона ставить за мету формування чесної, доброзичливої особистості шляхом програвання ігор. І саме гра дає змогу знайти той живий творчий початок, який є у кожної людини. Рольові ігри, в які «грають люди», не можна вважати, на думку Е. Берна, іграми, що тільки імітують реальність, оскільки вони — це сама реальність для їх учасників, які іноді й не знають, що вони грають. Це — театральність неусвідомлепого перевтілення, ефект приростаючої до обличчя маски. Водночас основою та продуктом соціально-психологічних ігор індивідуаль­ний життєвий сценарій, у якому присутні певні теми, сюжети, характери. Іноді люди не розуміють закономірностей своєї життєвої вистави, хоча і є її режисерами, постановниками, художниками та головними героями одночас­но.

Рольові ігри та групи впевненості в собі

У групах подолання страху та групах тренінгу впевненості в собі також ви­користовується серія специфічних вправ рольової гри (Ланге, Якубовський). Тут рольова гра дещо схожа за змістом на психодраматичне заняття, на якому позначитися вплив методу Дж. Морено. Але на відміну від психодрами, що дає вихід пригніченим почуттям для досягнення катарсису або емоційної розрядки, методики програвання учасниками різних ситуацій спрямовані на подолання проблем невпевненості у собі (їх застосування веде до вироблення бажаної та адаптивної поведінки).

Репетиція поведінки — це основна методика у групі впевненості в собі, яка складається з рольового програвання складних ситуацій, які свого часу створили або можуть створити певні труднощі для члена групи. У взаємодії з учасником члени групи (а іноді й керівник) програють ролі значущих для ньо­го інших. Прикладами програвання можуть бути акти взаємодії з продавцями, офіціантами, автомеханіками; різні вміння вести розмову: змінювати, при­діляти увагу інформації, що пропонується іншими; саморозкриттю, зміні теми розмови, вступу до розмови та припиненню її.

У тренінгах умінь можливості створювати та репетирувати у групі ефек­тивні види поведінки збільшуються, коли інші учасники грають ролі у за­пропонованій сцені, вносять свої ідеї, пропонують підтримку та спонукають до позитивних поведінкових змін. У тренінгах умінь рольові завдання бувають індивідуальними відповідно до конкретних проблем окремих учасників.