Порівняйте модель мотивації Маслоу з моделями МакКлелланда і Герцберга.
Одним із перших біхевіористів, ученим, із праць якого керівники дізналися про складність людських потреб та їх вплив на мотивацію до праці, був Абрахам Маслоу. В 40-х роках XX ст. вій створив теорію ієрархії потреб. Це була одна з перших спроб класифікації людських потреб за ступенем їх впливу на поведінку.
В основу теорії ієрархії потреб А.Маслоу покладені такі основні передумови:
люди постійно відчувають певні потреби, які можна обєднати в окремі групи;
групи потреб мають ієрархічну структуру, тобто їх можна упорядкувати по мірі зростання їх важливості для людини;
потреби, якщо вони не задоволені, спонукають людей до дій. Задоволені потреби не мотивують людину;
звичайно людина відчуває одночасно декілька різних потреб, які знаходяться поміж собою в комплексі взаємодії;
потреби нижчого рівня вимагають першочергового задоволення;
потреби більш високого рівня починають активно впливати на поведінку людини тільки після того, як задоволені потреби нижчого рівня.
Основний недолік теорії Маслоу полягає в тому, що в ній не враховано індивідуальні особливості людини. Теорія ієрархії потреб не знайшла одностайної підтримки, тому до неї запропонували деякі модифікації.
Найвідоміше вдосконалення запропонував К. Алдерфер — так звану теорію ЖВЗ, що складається з трьох рівнів потреб.
Ж - означає життєві потреби, тобто фізіологічні потреби і потреби безпеки
В - потреби взаємин, пов'язані з міжособистісними стосунками
З - передбачає необхідні зростання самореалізації для задоволення потреби поваги
Ще один видатний теоретик у галузі мотиваційних змістових досліджень — Д. Мак-Клелланд. Він віддавав належне працям А. Маслоу, не заперечував його висновків, але вважав теорію ієрархії потреб неповною і не зовсім досконалою. Мак-Клелланд запропонував теорію трьох потреб, в якій особливу увагу звертає на потреби вищих рівнів, оскільки, на його думку, потреби нижчих рівнів відіграють меншу роль (під час еволюції суспільства задовольнити їх поступово ставало все простіше і сучасна людина може легко їх задовольнити повністю або хоча б частково).
Сутність власне мотивації Мак- Клелланд тлумачив так: "Усі ті умови, що визначають внутрішнє переконання людини (воно складається зі спонукань, бажань та ін.). Цей внутрішній етап керує поведінкою людини і визначає її дії". Критикуючи теорію Маслоу, Мак-Клелланд розширив її, запропонувавши нові фактори мотивації, а саме: потреби влади, досягнення та належності.
Ф. Герцберх і група його послідовників у другій половині 50-х років розробили ще одну модель мотивації, засновану на потребах, яка дістала назву двофакторної теорії.
Модель побудована на результатах соціологічного опитування інженерно-технічного персоналу. Пропонували відповісти на запитання: "Коли (в яких ситуаціях) після виконання службових обов'язків ви відчували себе особливо добре, і навпаки?"
За результатами відповідей Герцберг побудував дво факторну теорію, в якій визначив дві категорії:
Гігієнічні чинники пов'язані з навколишнім середовищем, де виконується робота
Мотивації — з характером і змістом роботи.
Для ефективного практичного використання теорії Ф. Герцберга адміністрації організації потрібно скласти перелік гігієнічних та мотиваційних чинників і надати можливість працівникам самим визначати і називати те, що їм подобається, а потім постійно зважати на це.
Недолік: виконавці інстинктивно, на рівні підсвідомого пов'язують сприятливі ситуації з роллю своєї особистості й об'єкта, який вони контролюють, а несприятливі — з факторами, що об'єктивно не залежать від опитуваних. Тобто всі негаразди вважаються пов'язаними з "об'єктивними причинами", а позитивні результати — власною заслугою.