
- •Лекція 1 Мовна особистість дослідника в соціокультурній парадигмі ххі ст.
- •1. Вступ. Мета та завдання курсу
- •2. Наука як феномен культури
- •3.Стан мовної наукової культури
- •Пилип Селігей Заговори, щоб я тебе побачив, або Мова науки очима лінгвіста
- •Лекція 2 Науковий стиль у системі стильової диференціації української мови
- •4 А) Морфологічний
- •4 Б) Синтаксичний
- •Лекція 3 Становлення і розвиток наукового стилю української мови
- •Лекція 4 Наукові тексти різних жанрів: властивості і структурно-смислові компоненти
- •Підготовка кваліфікаційної роботи. Мовне оформлення результатів наукової роботи
- •3 Оформлення списку використаних джерел
- •Лекція 6 Наукова стаття як самостійний науковий твір План
- •1 Основні компоненти наукової статті
- •2 Етапи підготовки наукової статті
- •3 Мовні огріхи в науковій статті
- •4 Мовні кліше у науковій статті
- •Мовні засоби у науковій статті
- •3.1.5. Наукова стаття і науковий виступ: спільне і відмінне
- •Контрольні запитання і проблемно-пошукові завдання
- •1. Прочитайте роздуми українського мовознавця р.Зорівчак щодо ролі голосу. Поміркуйте, яке значення має голос для науковця, котрий виголошує доповідь? Які ознаки такого голосу?
- •3.Прокоментуйте вислів російського лінгвіста г.Богіна "Мовлення розкриває зміст особистості, тієї, яка це мовлення продукує".
- •5. Напишіть рецензію на усну наукову доповідь з урахуванням характеристики ознак мовлення:
- •6. Що означає поняття "інформаційна новизна"? Які основні шляхи досягнення інформаційної новизни проголошуваного тексту?
- •7. Якими засобами можна перебороти "кризу уваги" в аудиторії?
- •10. Заповніть табличку "Мовні засоби, що виражають індивідуальність доповідача".
- •11. Підготуйте план наукового виступу на одну з тем:
- •12. Прочитайте уривок виступу дисертанта. Проаналізуйте, якою мірою виступ відповідає вимогам до таких жанрів. З якою метою автор виділяє окремі слова і словосполучення?
- •13. Ознайомтеся з виступом наукового керівника дисертації. Якою мірою усний виступ відповідає вимогам, чи відрізнятиметься від письмового варіанту? Які мовні кліше використані у відгуку?
- •Література до теми:
- •2. З історії дискусії Правила коректного ведення дискусії
- •3. Наукові конференції як засіб вияву культури наукової мови
13. Ознайомтеся з виступом наукового керівника дисертації. Якою мірою усний виступ відповідає вимогам, чи відрізнятиметься від письмового варіанту? Які мовні кліше використані у відгуку?
Шановні колеги! Шановні члени спеціалізованої вченої ради! Сьогодні на захист в нашій раді винесена дисертаційна робота Максима Едуардовича Кавуна, яка присвячена, на мій погляд, досить актуальній, я б навіть сказав, і психологічно, і науково гострій науковій проблемі, яка протягом особливо останнього часу стала об’єктом гострої дискусії в науковій періодиці, на наукових конференціях і т.д.
Я не думаю, що є потреба в цій аудиторії десь позначати межі цих дискусій. Хочу лише відзначити, що підготовлена два роки тому книга з історії міста, нашого міста Дніпропетровська, до речі, одним з авторів якої був також наш сьогоднішній здобувач, дістала неабиякий резонанс в наукових колах, в тому числі і негативним таким забарвленням. І тому от, не так давно, за погодженням, і після тривалих таких переговорів, з ініціативи нашого факультету, науковців нашого факультету, підтримане й керівництвом міської ради, прийняте рішення про підготовку фундаментальної наукової історії міста Катеринослава – Дніпропетровська. Ця робота зараз триває, і я сподіваюсь, так сказати, що вона завершиться все-таки виданням тієї синтетичної праці, в якій, очевидно, знайдуть відповіді на ті гострі питання, які до цього часу хвилюють науковців. Це перший момент, який я хотів би наголосити в своєму виступі.
Друге. Нинішня дисертаційна робота Максима Едуардовича є результатом десятирічних пошуків, наукових пошуків цієї молодої людини. Я маю на увазі його роботу ще в Малій Академії наук, до вступу в наш університет на початку 1990-х рр., коли він ще був школярем і зацікавився цією проблематикою. Потім продовжив під час навчання в університеті, на історичному факультеті, і, звісно, і в аспірантурі після закінчення. Причому під час от цієї свої роботи, особливо коли він був студентом, він дуже активно брав участь в різного роду фахових студентських олімпіадах, наукових конкурсах і т.д., і неодноразово виходив переможцем, призером цих конкурсів. Тобто, досить відома серед молодих науковців постать Максима Едуардовича.
Третє, на що мені хотілося б наголосити, як науковий керівник, я вважаю, що в цій дисертаційній роботі використано максимально можливе коло історичних джерел з означеної проблематики, причому виявлених не тільки в архівосховищах, наукових бібліотеках України, нашого регіону, а й за кордоном. Маються на увазі ті, ну, безцінні архівні документи, які зберігаються сьогодні і в Санкт-Петербурзі, і в Москві. В такому разі, стосовно означеної теми дисертації, як мені здається, Максим Едуардович вивчив, систематизував і ввів до наукового обігу чимало цікавих, нових документів.
Четверте, на що мені хотілося б зробити акцент, це те, що робота написана грамотною науковою мовою. Він вдало, з моєї точки зору, вдало полемізує з своїми опонентами з цієї проблематики, причому робить це дуже коректно, виважено, і з відповідним обґрунтуванням власної версії. Можна по-різному ставитись до цієї дисертації, особливо з урахуванням першого моменту, на якому я зупинився, але в тому, що така робота з власною версією нашого молодого дослідника має право на існування, я абсолютно впевнений. І нарешті, мій загальний висновок полягає в тому, що ця робота, дисертаційна робота, з моєї точки зору, повністю відповідає вимогам Вищої Атестаційної комісії, вона є завершеним, абсолютно самостійним дослідженням науковим, яке певною мірою заповнює ті прогалини, що існують в сучасній історіографії з цієї проблематики. А тому думаю, що винесена на захист сьогодні дисертація повинна знайти і належну оцінку з боку нашої поважної спеціалізованої ради. Дякую за увагу.