3. Вік, з якого настає адміністративна відповідальність

Стаття 12 КУАП України зазначає, що адміністративній відповідальності підлягають особи, що досягли до моменту здійснення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку.

Термін “момент”, який у даному випадку використовується законодавцем є не зовсім вдалий, оскільки з точки зору лінгвістичного тлумачення охоплює поняття миті конкретного року, визначеного місяця, названої доби, години, хвилини та секунди, у той час як в документах про народження особи вказується лише рік, місяць та число народження. Більше того, відповідно до чинного законодавства України особа вважається такою, що досягла визначеного віку з початку наступної доби після дати її народження, тобто навіть знаючи час народження особи, не можна притягнути її до відповідальності раніше, ніж з нуля годин дати, яка слідує за днем її народження. Показовим є також той факт, що за окремі правопорушення особа може бути притягнута до відповідальності з більш пізнього віку, тобто з 17 (за порушення правил військового обліку), 18 років (за окремі види транспортних правопорушень, які пов’язані з порушенням порядку управління автомобілями). У зв’язку з цим доцільно було б ст. 12 КУАП викласти в такій редакції: „Адміністративній відповідальності підлягають особи, які на день вчинення правопорушення досягли віку адміністративної відповідальності.

За загальним правилом адміністративна відповідальність настає по досягненні шістнадцятирічного віку, крім випадків, коли за характером правопорушення його може вчинити лише особа, яка досягла більш пізнього віку”.

Установлення визначеного мінімального віку, по досягненні якого особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності і піддана адміністративному стягненню, пов’язане з фізіологічним принципом поступового формування здатності людини усвідомлювати значення своїх дій, керувати ними і розуміти суспільну небезпеку чинених протиправних діянь. Стосовно проблеми адміністративної відповідальності вік має важливе значення:

• для визначення кола осіб, на яких поширюється дія Кодексу про адміністративні правопорушення;

• встановлення умов його застосування, залежно від того, хто є суб’єктом проступку (громадянин, особа без громадянства, військовослужбовець, власник транспортного засобу, іноземець чи особа без громадянства тощо) та якого віку досягла відповідна особа (повнолітня чи неповнолітня);

• порядку адміністративного переслідування;

• переліку органів та їх посадових осіб, що здійснюють адміністративне переслідування та накладають адміністративні стягнення.

Згідно зі ст. 12 КУАП вік, по досягненні якого виникає можливість притягнення до адміністративної відповідальності, визначений шістнадцятьма роками, хоча повне повноліття відповідно до цивільного законодавства України настає з 18 років (ст. 11 ЦК). Це пояснюється тим, що по досягненні 16-літнього віку за висновками лікарів, психологів, педагогів неповнолітні здатні розуміти значення своїх дій і керувати ними (цей факт підтверджується відповідними нормами трудового та кримінального законодавства).

У залежності від характеру адміністративного правопорушення, законодавством передбачені і випадки настання відповідальності при досягненні повної цивільної дієздатності чи трохи раніше. Наприклад, такі проступки, як порушення правил військового обліку (ст. 210), випуск на лінію транспортних засобів, технічний стан яких не відповідає установленим вимогам (ст. 128), порушення правил торгівлі спиртними напоями (ст. 156) і деякі інші можуть бути вчинені тільки особами, допущеними до виконання відповідних функцій, що обумовлюють досягнення визначеного віку (зокрема, 17 років при постановці на військовий облік, 18 років при торгівлі спиртними напоями і т.д.).

Причому вік, з якого можливе настання адміністративної відповідальності, повинний обчислюватися з часу здійснення адміністративної проступку. Орган адміністративної юрисдикції повинен переконатися в тому, що особа, справа про адміністративне правопорушення якої підлягає розгляду, дійсно досягла зазначеного в законі віку на час вчинення правопорушення чи раніше. Інакше особа не може бути притягнута до адміністративної відповідальності.

Бувають такі випадки, коли особа, винна у вчиненні адміністративного правопорушення не має документів, за допомогою яких можна визначити її вік і такі документи не можна витребувати у відповідних органів. У такому випадку призначається судово-медична експертиза. При визначенні віку правопорушника судово-медичною експертизою­ днем його народження варто вважати останній день того року, що названий експертами, а при визначенні віку мінімальною і максимальною кількістю років, варто виходити з передбачуваного експертизою мінімального віку такої особи.