3. Обов’язки і права державних службовців

У Законі «Про державну службу» закріплені основні обо­в’язки та права державних службовців. Державні службовці зобов’я­зані додержуватися Конституції та інших актів законодавства Украї­ни, забезпечувати ефективну роботу відповідних органів, не допускаючи при цьому порушень прав і свобод людини і громадянина, посередньо виконувати покладені на них службові обов’язки, зберігати державну таємницю, інформацію про громадян, що стала відома під час виконання обов’язків державної служби, пості; вдосконалювати організацію своєї роботи та підвищувати сійну кваліфікацію. Важливим є те, що державний службовець тільки має право, а й зобов’язаний у разі одержання доручення, якої перечить чинному законодавству, невідкладно, в письмовій формі повісти про це посадовій особі, яка дала доручення, а у разі зберігання на його виконанні – повідомити вищу за посадою особу.

Серед широкого спектру основних прав державних службової слід відмітити такі, як право на повагу особистої гідності, право соціальний та правовий захист, право на просування по службі урахуванням кваліфікації та здібностей, сумлінного виконання службових обов’язків, право приймати рішення в межах своїх повноважень та ін. Законодавець підкреслює, що конкретні обов’язки та ва державних службовців повинні визначатися на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображатися у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції.

Державний службовець не повинен без належних на те повноважень брати на себе зобов’язання або давати обіцянки від імені та під відповідальність державних органів чи посадових осіб, йому слід уникати дій, які можуть викликати уявлення щодо його упередженості у вирішенні службових справ, він не повинен також під час виконання службових повноважень чи поза межами державної служби вчиняти дії, які можуть негативно вплинути на його моральне обличчя. Службовець повинен уникати дій, які можуть бути розцінені як використання службового становища у власних чи корпоративних інтересах або негативно вплинути на його репутацію як державного службовця.

Сприяння утвердженню та забезпеченню прав і свобод людини і громадянина, реалізації обумовлених цими правами і свободами правомірних інтересів громадян є обов’язком державного службовця. Своєю поведінкою він не повинен провокувати виникнення конфліктних ситуацій у стосунках з фізичними і юридичними особами. З цією метою держслужбовець має роз’яснювати цим особам значення їх дій та вимог для суспільства, держави, регіонів, підприємств, установ, організацій, окремих громадян, запобігати непорозумінням, а в разі виникнення конфліктів усіма правомірними засобами домогтися їх усунення, розв’язати конфліктну ситуацію чи звернутись до вищих органів (посадових осіб), які мають повноваження для вирішення спірних питань.

Законодавством заборонено державним службовцям здійснювати дії, які можуть трактуватися як підстава для підозри його в корупції. Керівники державних органів, їх структурних підрозділів зобов’язані контролювати додержання державними службовцями антикорупційного законодавства, вживати заходів щодо запобігання корупції, лобіювання інтересів фізичних і юридичних осіб. Службовець не має права розголошувати інформацію, довірену йому громадянином, без його дозволу, а також інформацію, яка стала відомою внаслідок його службових повноважень, але якщо ця інформація не містить небезпеки для держави, суспільства чи окремих громадян, як і не має права приховувати від громадян факти та обставини, що становлять загрозу для життя, здоров’я і безпеки людей, крім відомостей, що складають державну таємницю.

Участь державного службовця у діяльності об’єднань громадян чи релігійних організацій допускається виключно на громадських засадах, він не може бути їх засновником, входити до складу керівних органів або займати керівні посади. Відносини з об’єднаннями громадян та релігійними організаціями будуються державним службовцем на засадах невтручання в їх правомірну діяльність, без отримання у будь-якій формі винагороди.

У відносинах з представниками міжнародних організацій, іноземних установ, громадянами інших країн державний службовець діє за правилами, встановленими міжнародними актами, чинними протоколами, в межах повноважень державного органу, який він представляє в інтересах Української держави, поважаючи звичаї та традиції народів інших країн. Якщо на думку державного службовця виникла загроза інтересам України, правам і свободам її громадян, він зобов’язаний невідкладно повідомити про це керівника державного органу, в якому працює, або правоохоронні органи.