5. Взаємодія норм адміністративного права з нормами інших галузей права

З’ясування співвідношення адміністративного права з іншими, су­міжними правовими галузями відіграє істотну роль щодо уточнення його соціальної природи і призначення, особливостей змісту, а також визна­чення місця у правовій системі.

Адміністративне право, зберігаючи свою «самобутність», виражену в його предметі та методі, тісно взаємодіє практично з усіма існуючими га­лузями права. Це пояснюється тим, що управлінська діяльність є характерною ознакою будь-якого державного органу, в якій би галузі чи сфері він не працював. Зокрема, норми адміністративного права застосовуються для забезпечення належного регулювання податкових, земельних, трудових, господарських та інших відносин. Ними, наприклад, визначаються: порядок стягнення податків і зборів, державний контроль за додержанням подат­кового законодавства; основні організаційні засади підприємницької ді­яльності (видача ліцензій, дозволів, сертифікатів для здійснення підприємницької діяльності); порядок виникнення і припинення державно-службових відно­син; численні аспекти компетенції різних наглядових чи контролюючих органів, що діють у межах предмета інших галузей права (природоохоронні інспекції, органи пожежного нагляду), порядок реалізації окремих прав і свобод громадян, зокрема, права на освіту, на житло, на охорону здоров’я тощо.

Сьогодні спостерігається значний вплив норм адміністративного права у сфері ін­ших правових галузей, тобто фактична наявність управлінських відносин у предметі будь-якої галузі права. Це твердження стосується не лише так званих асимільованих галузей права: комерційного, банківського, податкового, але й базових: цивільного, кримінального, трудового.

Такий стан речей пояснюється тим, що фактично з усіх боків нас «оточують» норми перш за все адмі­ністративного права. Наприклад, якщо йдеться про громадянина, то найширшими і різноманітними є його адміністра­тивні право- та дієздатність: народження, навчання, практична робота, взаємовідносини з соціальними, комунальними, медичними, транспорт­ними, правоохоронними та іншими службами — на всіх цих процесах обов’язково позначається відповідний регулюючий вплив адміністратив­ного права.

Сфера державного управління не ізольована від дії норм інших галу­зей права, якими регулюються відповідні суспільні відносини, які не охоплені предметом адміністративного права. Так виникає взаємодія різ­них правових галузей.

Найтісніше адміністративне право взаємодіє з конституційним правом, оскільки Конституція України є його найважливішим джерелом та регулює діяльність вищого (Кабінету Міністрів), центральних (міністерства, відомства, державні комітети, органи зі спеціальним статусом) та місцевих (обласні й районні державні адміністрації) органів виконавчої влади. крім того, в межах Конституції України визначаються права, свободи й обов’язки громадян у сфері виконавчої влади, специфіка їх взаємовідносин з окремими органами держави. Адміністративне право деталізує і конкретизує норми конституцій­ного права, визначає юридичний механізм реалізації громадянами своїх прав і свобод, компетенцію структур виконавчої влади, адміністративно-правові засоби захисту управлінських відносин, форми і методи виконав­чо-розпорядчої діяльності, основи її галузевої, міжгалузевої, регіональної та місцевої організації.

Таким чином, окремі питання державного управління є предметом правового регулювання одночасно конституційного та адміністративного права.

Адміністративне право тісно взаємодіє з цивільним правом, оскільки обидва регулюють відносини майнового характеру. Норми цивільного права регулюють відносини, за яких сторони рівноправні, а норми адмі­ністративного права — це відносини, що будуються на підпорядкованості однієї сторони іншій (наприклад, питання щодо перерозподілу державного майна, розпорядження коштами Державного бюджету України тощо).

Зв’язок адміністративного та цивільного права прослідковується також і в інших випадках. Зокрема, господарські договори між підприємствами укладаються на основі планів виробництва, тобто на підставі адміністративних актів управління. Крім того, державою встановлюються в адміністративному порядку певні стандарти виготовленої продукції чи надаваних послуг, недотримання яких є підставою для застосування відповідних санкцій.

Взаємозв’язок між адміністративним і трудовим правом існує у сфері регулювання службових відносин. Так, норми трудового права визнача­ють статус службовців як учасників трудового процесу (умови праці, охорона праці, розгляд трудових спорів). Норми ж адміністративного права регулюють державно-службові відносини (умови та порядок про­ходження служби, правила користування службовими документами, пов­новаження посадових осіб з організації трудового процесу та ін.). Крім того, норми адміністративного права визначають основні організаційні форми участі працівників в управління підприємством.

Адміністративне право тісно пов’язане з фінансовим правом. Фінансове право регулює відносини у сфері фінансової діяльності держави, зокрема у діяльності з акумулювання і розподілу коштів, що становлять національний дохід держави. Для регулювання цих відносин використовується ряд адміністра­тивно-правових методів. Організація роботи фінансових органів відноситься до предмета адміністративного права, а кредитні, бюджетні, податкові та інші відносини – до предмета фінансового права. Тобто коли йдеться про організацію роботи фінансових органів, їх структуру, апарат – це відносини адміністративного порядку, оскільки адміністративне право регулює управлінські відносини у сфері фінансів, а фінансове – власне фінансові відносини, як різновид економічних відносин.

Межі норм кримінального й адміністративного права визначаються характером і спрямованістю відповідних заборон, а також тяжкістю та ступенем шкідливості відповідних протиправних вчинків (кримінально каране хуліганство і дрібне адміністративне хуліганство). Зв’язок кримінального та адміністративного права прослідковується також і в ситуаціях притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб за службові злочини.

Адміністративне право тісно пов’язане з екологічним, земельним, митним, господарським, природоресурсовим правом. Особливістю їх взаємозв’язку є те, що вказані галузі права регулюють відповідні суспільні відносини, в той час як правопорушення, що вчиняються у цих сферах, передбачають можливість притягнення винних до адміністративної відповідальності.