Формування віброштампуванням здійснюється під час дії ро­бочого органу на всю площу виробу з використанням поверхневих вібромашин повного впливу (рис. 6.30). Процес формування на зазначених машинах складається з таких операцій. У форму укла-

Рис, 6,30. Схеми віброштампування бетонної суміші:

а — одномасним віброштампом; б — двомасяим віброштампом; і—віброштамп; 2 —притиск­на обмежувальна рама; 3 — бортове оснащення; 4 — безінерційне привантаження; 5 — ела­стична ресора

дають і розрівнюють точну дозу бетонної суміші та встановлюють притискне оснащення. Потім робочий орган преса чи штампа опус­кають на бетонну суміш, вібрують її і приводять у стан тиксотроп­ного розрідження. У міру опускання віброштампа на потрібну глибину бетонна суміш ущільнюється під дією вібрації та тиску і набуває заданої форми. Вібропреси застосовують для формуван­ня виробів простої конфігурації, а фіброштампи — для виробів з профільованою поверхнею.

Створення потрібного тиску на бетонну суміш при віброштам­пуванні реалізується інерційними та безінерційними пристроями. Ущільнення буде ефективним, якщо відношення маси штампа і статичного привантаження на нього до величини вимушених ко­ливань збурюючої сили віброзбуджувача становитиме 0,4...0,5. Рекомендують регулювати величину статичного тиску від мініма­льного на початку процесу формування до максимального його значення в кінці процесу. Максимуму тиску треба досягти до мо­менту текучості бетонної суміші. У табл. 6.3 наведено дані для

Таблиця 6.3. Залежність маси робочого органу віброштампа від характери­стики бетонної суміші	Вібропрес		Віброштамп
Висота формо­	Бетонна суміш
ваного шару, м	ЖЗ...Ж2	Ж1...ЖО	ЖЗ...Ж2	В к о
^0,1 0,1. ..0,25	(0,7..,0,75) і? (0,4...0,5) 5	(0,9...1,0)5 (0,5.,.0,7)5	(0,8.-0,9) 5 (0,3...0,1)5+УоРущ	(0,9... 1,0) 5 (0,5... 1,8) 5-)- Уоруш

Примітка. 5 — площа робочого органу в плані, м²; Уо — об’єм суміші, яка витісняється під час віброштампування, ч³; р_ущ — щільність ущільненої бе-’ тонкої суміші, кг/м³.

Рис. 6.31. Схема ковзного віброштампа: Рис. 6.32, Графік для визначення

/ —роздавальний бункер; 2 — стрічковий живиль- мінімальної ДОВЖИНИ профілю ВІб-

ник; З — вібробункер; і — привантажуеальна ра- робалки:

ма; 5 балка порталу: б - вібратор; 7 - форму- _; _ _{А=£и3іД2б м}. *_ _А__0>0в.„_{и м}.

З — й=0,65 м

визначення маси штампа залежно від висоти виробу й показника жорсткості бетонної суміші.

Зусилля, потрібне для відриву віброштампа від поверхні ви­робу, визначають з розрахунку 2,5 кН на 1 м² поверхні. Для змен­шення зусилля відриву в окремих випадках застосовують про­кладку з бавовняної тканини, вдування під штамп стиснутого по­вітря і т. ін.

Віброштампи можуть бути стаціонарними, пересувними та пе­реносними. Виготовляють їх як нестандартизоване обладнання.

Ковзне віброштампування застосовують для формування плос­ких та криволінійних залізобетонних і армоцементних виробів Із жорстких бетонних сумішей. Здійснюють ковзне віброштампуван­ня машинами послідовної дії, в яких вібруючий штамп, пересу­ваючись вздовж відкритої частини виробу, ущільнює бетонну суміш і при потребі профілює поверхні (рис. 6.31), У ковзних віброштам- пах, як і у вібропротяжних машинах, бетонну суміш можна по­давати й розкладати або розсипчастим шаром (перший тип), або попередньо ущільненим шаром з вібронасадки (другий тип).

Ефективність роботи ковзного віброштампа залежить від тис­ку, частоти й амплітуди коливань віброштампа, а також напрям­ку коливань. Рекомендований тиск на бетонну суміш 0,005...0,008 МПа. Амплітуда та частота коливань призначаються залежно від показника жорсткості бетонної суміші. Кут нахилу віброштампа в напрямку руху 3,5°. Геометричні характеристики бункерів ковз­них віброштампів залежать від товщини формованого виробу та жорсткості бетонної суміші і можуть встановлюватися за допо­могою графіка для визначення мінімальної довжини профілю віб-Рис. 6,33. Схема для визначення пат раметрів вібромашнни послідовної дії:

і

/ — пружні віброізолювальні зв'язки; 2 — вібруюча підвіска

ролижі (рис. 6.32) та схеми для визначення розмірів робо­чих органів вібромашини по­слідовної дії (рис. 6.33).

У Московському Інженерно- будівельному інституті розроб­лено прннципіально нову тех­

нологію ущільнення жорстких бетонних сумішей, яка базується на використанні кутових коливань частотою 8...25 Гц при амплітуді

3. .5 мм у поєднанні з гравітаційним привантаженням, яке створює тиск 0,6...0,9 МПа. Однорідна структура бетону формується за ра­хунок градієнта динамічного тиску. Постійна дія статичного при- вантаження при знакозмінних горизонтальних та вертикальних динамічних напруженнях зумовлює турбулентний рух шарів та ча_: сток, що сприяє інтенсивному ущільненню бетонної суміші з міні­мальними енергетичними витратами. Установка д)ія ущільнення (рис. 6.34) — це пересувна рама, на якій змонтовано електропри­вод, що надає обертального руху системі роликів, розміщених на Г-подібних кронштейнах з різною висотою опор. Ця різниця і ство­рює амплітуду кутових зміщень робочої плит-и відносно шарнірно­го з’єднання її з центральною опорою.

Рг

В і бро прокатування — це метод формування виробів на форму­вальній стрічці стана, яка безперервно рухається. Його викорис­товують для виготовлення панелей внутрішніх стін, перекриттів та покриттів, а також зовнішніх стінових панелей. На ділянці фор­мування стана плужком виконується рівномірне розподілення бе­тонної суміші по ширині стрічки у межах бортового оснащення, при цьому плужок здійснює зворотно-поступальний рух упоперек стрічки (рис. 6.35).

Рис. 6.34. Схема установки по­слідовної дії з кутовими коли­

ваннями:

1 — електропривод; 2 — рама; 3 ~ Г-подібні кронштейни; 4 — роли-Й * 2 ' - (О • - ^ о * ^ &Ч о,>. і V сч о Ь о в»-* Ж «> £« в о. йї і З 2^1 а « « Ч,-* ч *га» ® 5 ч і о о. ] аО З л ©*ч о І “■* &*. л.9 о в «і .* & ° **е£* ®їлс X я Я 43 ж О <0 Сґ £ « з « сч « ^ ™ в а Зї Я - - р»*3 5*1 Бї* І * й і і. Р~-	N=4
-

Бетонна суміш ущільнюється за допомогою вібробалки, уста­новленої під формувальною стрі­чкою. Вібробалка — це жорст­ка зварна металева конструкція завширшки ЗО...40 см на пруж­них опорах, до яких знизу при­кріплено вібратор, що створює коливання частотою 75 Гц і амп­літудою 0,4 см. Додаткове вирі­внювання поверхні здійснюється фрезою, а калібрування товщи­ни виробу — за допомогою каліб­рувального пристрою.

Рис. 6.36. Форма для виготовлення віброгідропресованих труб:

1 — ущільнювальне кільце; 2 — верхнє ан­керне кільце; З —■ калібрувальне кільце;

4—гумовий чохол; 5 — внутрішня форма; 6 — зовнішня форма; 7 — поздовжня ар­матура; 8 — спіральна арматура; 9 — гу­мовий розтрубоутворгавач; 10 — нижнє ан­керне кільце: Н — ущільнювальна втулка

Вібропрокатий метод форму­вання запропонований інженером М. Я. Козловим більш як ЗО ро­ків тому. Конструкція вібропро­катного стана ^технологія виго­товлення на ньому виробів безпе­рервно вдосконалюється. Ведеться пошук зниження високих витрат цементу марок 500...600, пов'яза­них з форсованими режимами теплової обробки виробів.

Віброгідропресування — ефек­тивний спосіб формування напір­них залізобетонних труб діамет­ром 500... 1600 мм, завдовжки 5 м, розроблений шведською фірмою «Сентаб». Труби формують у вер­тикальному положенні (рис. 6.36). У форму, яка складається з зовнішнього кожуха та внутрі­шнього осердя, шнековим бетоно­укладачем за допомогою конуса- розподільника та лійки подають бетонну суміш. Зовнішній кожух для труб малих діаметрів складається з двох півформ, а для ве­ликих діаметрів — з чотирьох сегментів, обладнаних фланцями та тарованими болтами для з’єднання. Осердя — це металевий ци­ліндр, на якому міститься перфорований металевий циліндр та гу­мовий чохол. Укладання та початкове ущільнення бетонної суміші відбувається під дією вібрації. Для труб діаметром до 700 мм ви­користовують навісні пневматичні вібратори, для труб більших