4. Правмла експлуатації форм

Кожну форму, що надійшла на підприємство, вносять до ві­домості і на неї відкривають робочий формуляр, куди заносять дані про число оборотів форми з початку її експлуатації, резуль­тати періодичних вимірювань її геометричних характеристик. Пе­ріодичність вимірювань встановлюють залежно від умов експлуа­тації форми. Обов’язковими е вимірювання до і після ремонту форми. Для вимірювань використовують прохідно-непрохідні та телескопічні шаблони (рис. 4.24).

Внутрішні розміри форми — довжину, ширину і висоту — ви­мірюють у трьох перерізах (рис. 4.25). Крім того, вимірюютьідіаго- налі для визначення їхньої різниці, граничні значення якої норму­ються.

Номінальні внутрішні розміри складених форм повинні дорів­нювати номінальним розмірам виробів, які виготовляють у цих формах. Допуск на відповідний розмір форми визначають за фор­мулами:

для силових форм

Дф = Дв бз £ ¹■“ 2б₀ 2у\

Дф ¹—- Дв ба ^ “ 2у\

Рис. 4.25. Схема розміщення точок при вимі­рюванні розмірів форм

для несилових форм

с£^===^Ь

а

для нерозбірних форм

Дф — Дв 2у,

де Дв —допуск на розмір виробу, мм; б₃=2..,3 мм — відхилення лінійних розмірів за рахунок зазорів у шарнірних з’єднаннях форм; £— збільшення величини зазорів у шарнірах та замках під час експлуатації форми, мм; 6_И—відхилення розмірів на рівні верху виробу через нецентрову дію сили натягу арматури, мм; у — допус­тиме прогинання борта форми від розрахункового навантажен­ня, мм.

Відхилення внутрішніх лінійних розмірів складених форм при висоті бортів к=200 мм становить 0...2 мм, при к —400 мм —0... 4 мм (рис.4.26).

Перепад між кромками бортів повинен бути не меншим ніж 2 мм. Не допускається, щоб поперечні борти були вищими за поз­довжні. ПрорІзоутворювачі, наскрізні вкладиші, вкладиші, шо ут­ворюють виїмки на верхній поверхні, не повинні виступати над верхніми кромками бортів, а повинні бути нижчими за них на 2 мм.

Граничні відхилення між опорними поверхнями упорів для на­тягання арматури в силових формах повинні бути тільки мінусо­вими (—2...—5 мм).

Система обслуговування форм включає періодичний поточний ремонт (через ЗО.,.100 оборотів), капітальний ремонт (через 300... 500 оборотів) та щозмінний.

Якщо виникає сумнів у можливості подальшого використання форм чи потреба посилення їх, проводять випробування форм. Перевіряють жорсткість форми при згинанні, для чого форму вста­новлюють на чотири опори по кутах і нівеліром знімають позначки точок А, В, С (рис. 4.27). Розраховують перевищення к\:

В.

бортів форм

Рис. 4.26. Схема граничних відхилень Рис. 4.27. Розміщення опор

лри випробуванні форм на жорсткіст

ьПісля визначення Лі дві крайні опори переміщують на середину форми, знову знімають позначки і визначають перевищення Н₂:

І Ж “Ь \ к₂ = В₂-{ ) .

Жорсткість форми

ті²

£/=-0,0208- _н—_кі

де т — маса форми, кг; Е — модуль пружності, МПа; і—момент . інерції, см⁴.

У тих випадках, коли якість виробів знижується через недос­татню жорсткість форми, слід посилити піддони приварюванням розкосів або перевести форму на триточкове опирання.

Запитання та завдання для самоконтролю

1. З яких матеріалів можна виготовляти форми для виробництва залізобетон­них виробів? Наведіть приклади використання форм і оснащення з різних ма­теріалів,

2. Якими конструктивними особливостями вирізняються переносні й нерухомі стендові форми?

3. Від чого залежить формомісткість виробництва? Назвіть шляхи її зниження.

4 Які способи механічного очищення форм використовують на заводах збірно­го залізобетону?

3. Назвіть види мастил для змазування форм і наведіть приклади доцільного використання їх.

4. З якою періодичністю, в яких точках та якими інструментами роблять конт­рольні вимірювання розмірів форм?

Глава $