Практичне заняття 10 Тема: Суспільні форми організації виробництва

Зміст практичної роботи: Визначення й аналіз структури товарної продукції підприємства, його виробничого напряму та рівня зосередженості товарного виробництва, оцінка економічної ефективності спеціалізації, що склалася в господарстві, дослідження місця та ролі головної галузі в економіці підприємства та обґрунтування напрямів підвищення ефективності спеціалізації і удосконалення галузевої структури підприємства.

Мета: Засвоїти теоретико-методологічні і практичні аспекти раціонального розміщення й спеціалізації сільськогосподарського виробництва, визначити загальногосподарську та галузеву спеціалізації господарства, опанувати методичний підхід до визначення виробничого напряму підприємства і коефіцієнта зосередженості товарного виробництва та набути навиків обґрунтування заходів щодо вдосконалення галузевої структури підприємства.

Терміни і поняття.

Розміщення – характеризує кількісний бік суспільного поділу праці і вказує, які види продукції, в якому розмірі й на яких площах виробляються на тій чи іншій території (в зоні, області, районі).

Спеціалізація – відбиває якісний бік суспільного поділу праці і вказує, виробництво яких саме видів продукції є переважаючим на даній території.

Територіальна спеціалізація — переважаюче виробництво тих чи інших видів сільськогосподарської продукції на певній території.

Зональна (мікрозональна) спеціалізація – різновид територіальної спеціалізації, що вказує на переважаюче виробництво відповідних видів продукції в певній ґрунтово-кліматичній зоні (мікрозоні).

Спеціалізація сільського господарства – це складний процес, що розвивається в різноманітних формах: територіальна, спеціалізація аграрних підприємств, внутрішньогосподарська спеціалізація.

Спеціалізація аграрних підприємств – це переважаюче виробництво в них відповідного виду продукції, для якого тут є відносно кращі грунтово-кліматичні умови.

Внутрішньогосподарська спеціалізація – це зосередження виробництва певних видів продукції або його технологічних стадій на окремих внутрішньогосподарських підрозділах підприємства – бригадах, фермах, кооперативах, ланках, загонах.

Галузева спеціалізація – це така форма спеціалізації, за якої певна галузь функціонує в підприємстві за принципом замкнутого (закінченого) циклу виробництва.

Якісно багаторівнева спеціалізація – різновид внутрішньогалузевої спеціалізації, за якого виділяються декілька рівнів функціонування однієї і тієї ж галузі за принципом замкнутого циклу, що забезпечують якісний стан її розвитку.

Структура товарної продукції – показник, що відображає місце кожної товарної галузі у формуванні грошової виручки від реалізації продукції.

Виробничий напрям підприємства – термін, який за своїм змістом близький до поняття спеціалізації підприємства і формулюється за назвою двох-трьох галузей, що мають найбільшу частку в структурі товарної продукції.

Коефіцієнт зосередження товарного виробництва – показник, що характеризує рівень спеціалізації господарства з урахуванням розміру всіх товарних галузей.

Галузь – це частина сільськогосподарського виробництва, яка характеризується певними знаряддями і предметами праці, технологією виробництва, кваліфікацією кадрів та кінцевою продукцією.

Концентрація сільськогосподарського виробництва – це зосередження землі, засобів виробництва, робочої сили й обсягу виробництва продукції на одних і тих же підприємствах, що зумовлює збільшення їх розмірів.