Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
реферат2.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
41.63 Кб
Скачать

2.1.3 Міське комунальне господарство

Вінницької області – 568,0 тис. будинків (5,6% всього житлового фонду України), загальною площею 43,7 млн м², з якого у комунальній власності – 3,8 тис. будинків (1,6% житлового фонду комунальної власності країни та 0,7% області), загальною площею 1,4 млн м².

У Вінницькій області до категорії ветхих та аварійних віднесено 4,1 тис. житлових будинків області (0,72 % всіх житлових будинків області) загальною площею 213,3 тис. м²., де постійно проживають 2,7 тис. мешканців. У Вінницькій області на 01.04.2010 діє 284 об’єднання співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), що становить 16,2% від кількості будинків (1757 будинків 5 поверхів і вище), де може бути створено ОСББ, 13 приватних підприємств з утримання житлових будинків і прибудинкових територій. Централізованим водопостачанням забезпечено усі 17 міст області, 23 селища міського типу, або 79,3% загальної кількості (29) та 60 сільських населених пунктів, або 4,1% (1466).

Загальна протяжність водопровідних мереж становить 4035,7 км, з яких в аварійному та ветхому стані знаходяться 1234,0 км, або 30,6% при середньому показнику в Україні 37,1%. В області експлуатується понад 180 одиниць артезіанських свердловин. Загальна потужність водопровідних очисних споруд становить 221,5 тис. м³ на добу. Середньодобова подача питної води – 198,4 тис. куб. м/добу. Через зношеність і незадовільний стан водопровідні мережі (з яких 32,4% відпрацювали свій термін експлуатації, а з них 15,1% мають аварійний стан і потребують негайної заміни) мають завищені витоки, що призводить до перевитрат електроенергії, підтопленню та заболочуванню територій, що призводить до вторинного забруднення питної води. У населених пунктах області (міста Жмеринка, Іллінці, Томашпіль, Ямпіль, Гайсин, Липовець, Могилів-Подільський) якість питної води не відповідає вимогам ГОСТу 2874-82 “Вода питьевая” за вмістом загальної жорсткості, хлоридів, сухим залишком, залізом та іншими показниками.

Централізованим водовідведенням забезпечено усі міста (17), 14 селищ міського типу, або 48,3% загальної кількості (29) та 3 сільські населені пункти, або 0,2% (1466). Загальна протяжність каналізаційних мереж становить 1116,4 км, з яких в аварійному та ветхому стані знаходяться 198,3 км, або 17,8% при середньому в країні 34,8%. 8,7% каналізаційних мереж відносяться до аварійних, з них 2,5% припадають на колектори великого діаметру, які забезпечують каналізування цілих масивів. Через незадовільний стан вони представляють собою загрозу навколишньому середовищу і річці Південний Буг, як джерелу водопостачання. Дві третини встановлених на насосних станціях водопостачання і водовідведення насосних агрегатів великої потужності відпрацювали свої терміни експлуатації та підлягають заміни.

2.2. Водний транспорт.

Дністер (судноплавні ділянки більше ніж 120 км) судноплав­ний у межах Вінницької, Івано-Франківської, Тернопільської, Хмельницької і Чернівецької областей.

2.3. Гідроенергетика.

На Вінечинні є 28 малих ГЕС побудованих на малих річках, без великих водосховищ.

2.4. Рекреація (оздоровлення населення).

Функціонально-компонентну структуру ТРК Вінницької області складають 931 закладів, з яких 30 лікувальні установи, 809 – заклади оздоровчо-спортивної рекреації, 92 – заклади туризму і пізнавальної рекреації. В структурі територіально-рекреаційного комплексу значно переважають оздоровчі заклади (87%), які спеціалізуються на оздоровчому відпочинку. Ці заклади представлені базами відпочинку (3) та дитячими оздоровчими таборами (806) загальною кількістю 442 місць. В оздоровчих закладах області щорічно оздоровлюється близько 90 тис. чол. Слід відмітити суттєву перевагу в структурі оздоровчих закладів - дитячих таборів. Найбільша кількість таборів розташувалась у Вінницькому, Могилів-Подільському, Хмільницькому районах. В межах області розташовано також 3 бази відпочинку, які спеціалізуються на загальнооздоровчому відпочинку. Курортно-лікувальна рекреація на території області представлена 30 лікувальними закладами - 23 – санаторії, 1 пансіонат з лікуванням, 6 – санаторіїв-профілакторіїв, із загальною кількістю місць у місяць максимального заповнення – 6159. В лікувальних закладах області щорічно одержують лікування більше 60 тис. чол. Рекреаційною зоною області є м. Хмільник з унікальними природними рекреаційними ресурсами, де розташований ряд санаторіїв: ЦВКС “Хмільник”, МРЦ “Південний Буг”, “Радон”, “Поділля” та ін. Відомі в області та за її межами і такі санаторії, як “Авангард” в м. Немирів, “Сокілець” в с. Сокілець Немирівського району тощо. У розміщенні лікувально-оздоровчих закладів Вінницької області можна виділити наступні особливості: орієнтація на природні рекреаційні ресурси – мінеральні води, лікувальні грязі, значні лісові масиви та мальовничість території. Розвитку пізнавальної рекреації у Вінницькій області сприяє наявність великої кількості пам’яток історії, архітектури, археології та мистецтва, з них 146 мають державне значення; а також 25 готелей, 25 музеїв та 42 ліцензованих туристичних підприємства. Культурно-розважальний напрямок рекреаційної діяльності передбачає ознайомлення з історико-культурними пам’ятками області, відвідування музеїв, фестивалів та інших об’єктів культури. Кількість екскурсантів у 2005 р. склала 19,3 тис. чол, що на 7% більше попереднього року. На сучасному етапі важливого значення набуває розвиток туристично-альтернативного (відновлювального) напрямку рекреаційної діяльності. Даний напрямок є формою активного відпочинку з екологічно значимим наповненням Серед напрямків екотуризму у межах Вінницької області, на нашу думку, доцільно розвивати: археологічний туризм, ландшафтно-екологічний, гідроекологічний, агроекологічний туризм та багато інших. Зважаючи на аграрну спеціалізацію Вінниччини важливим напрямком рекреаційної діяльності є сільський зелений туризм. На сучасному етапі сільський зелений туризм розвивається в багатьох районах області, серед яких слід назвати Барський, Муровано-Куриловецький, Погребищенський, Могилів-Подільський.