
- •“Києво-могилянська академія”
- •“Аналітична хімія”
- •Антонюк Наталія Григорівна
- •Лабораторна робота №1
- •Лабораторна робота №2 Перша і друга аналітичні групи катіонів Загальна характеристика катіонів і групи.
- •Реакції і хід аналізу першої аналітичної групи катіонів
- •3. Реакція забарвлення полум’я.
- •2. Реакція забарвлення полум’я.
- •Хід аналізу суміші катіонів першої групи
- •Аналіз суміші катіонів другої групи
- •Хід аналізу суміші катіонів другої групи
- •Лабораторна робота №3 Третя аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів ііі групи
- •Реакції і хід аналізу третьої аналітичнної групи катіонів Груповий реагент
- •Суміш і-ііі аналітичних груп катіонів
- •Хід аналізу
- •Лабораторна робота №4 Четверта аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів іv групи
- •Реакції і хід аналізу четвертої аналітичної групи катіонів Груповий реагент
- •Дія загальних реагентів
- •Лабораторна робота №5 п’ята аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів V групи
- •Реакції і хід аналізу п’ятої аналітичнної групи катіонів
- •Лабораторна робота №6 Шоста аналітична група катіонів Загальна характеристика катіонів vі групи
- •Реакції і хід аналізу шостої аналітичнної групи катіонів Груповий реагент
- •Лабораторна робота №7 Суміш IV-VI аналітичних груп катіонів
- •Дробні реакції та систематичний хід аналізу
- •Лабораторна робота №8 Рідкісні елементи Загальна характеристика йонів рідкісних елементів
- •Реакції і хід аналізу рідкісних елементів Реакції катіонів Ti (IV), Zr (IV)
- •Реакції катіона V (V)
- •Реакції катіона Mo (VI)
- •2. (Nh4)scn в кислому середовищі в присутності SnCl2:
- •Реакції катіона w (VI)
- •1. Сильні кислоти:
- •3. Al, Zn, SnCl2 в солянокислих розчинах:
- •Аналіз суміші і. Визначення рН суміші.
- •Краплинні методи
- •Лабораторна робота №9 Перша аналітична група аніонів
- •Класифікація аніонів за розчинністю їх солей барію і арґентуму
- •Загальна характеристика аніонів і групи
- •Реакції і хід аналізу першої аналітичної групи аніонів
- •1. Дія групового реагенту BaCl2
- •3. Характерні реакції на bo2¯
- •4. Характерні реакції на сo32¯
- •5. Характерні реакції на с2o42 ¯
- •6. Характерні реакції на с4н4o62 ¯
- •При додаванні надлишку СаСl2 утворюється білий осад:
- •7. Характерні реакції на SiO32¯
- •8. Характерні реакції на рo43¯
- •9. Характерні реакції на so42¯
- •10. Характерні реакції на s2o32¯
- •11. Характерні реакції на so32¯
- •12. Характерні реакції на CrO42¯
- •13. Характерні реакції на f¯
- •14. Характерні реакції на jo3¯
- •Лабораторна робота №10 Друга аналітична група аніонів Загальна характеристика анонів іі групи
- •Реакції і хід аналізу другої аналітичної групи аніонів
- •1. Дія групового реагенту AgNo3
- •2. Характерні реакції на Cl¯
- •3. Характерні реакції на Br¯
- •4. Характерні реакції на j¯
- •5. Характерні реакції на [Fe(cn)6]4¯
- •6. Характерні реакції на [Fe(cn)6]3¯
- •7. Характерні реакції на cns¯
- •Аналіз сyміші аніонів другої групи:
- •Лабораторна робота №11 Третя аналітична група аніонів
- •1. Характерні реакції на no3¯
- •2. Характерні реакції на nо2¯
- •3. Характерні реакції на ClO3¯
- •4. Характерні реакції на ClO4¯
- •5. Характерні реакції на BrO3¯
- •6. Характерні реакції на ch3coo-
- •7. Аналіз суміші сірковмісних аніонів: s2-, s2o32-, so32-, so42-
- •Лабораторна робота №12 Аналіз суміші і-ііі аналітичних груп аніонів
- •1. Аналіз суміші аніонів першої – третьої груп
- •Лабораторна робота № 13 Визначення вмісту катіонів і аніонів у суміші Попередні випробування
- •Систематичний хід аналізу
- •Аналіз осаду 1
- •Аналіз розчину 1
- •Аналіз розчину 2
- •Аналіз розчину 4
- •Аналіз осаду 5
- •Аналіз розчину 5
- •Лабораторна робота №14 Задача на визначення невідомої речовини Аналіз чистої речовини (хімічного індивіда)
- •Лабораторна робота №15 Аналіз сплаву
- •Встановлення основи Чорні сплави
- •Кольорові сплави
- •Сплави на основі магнію
- •Аналіз сплавів на основі заліза (Fe)
- •Аналіз розчину 1
- •Аналіз розчину 2
- •Аналіз сплаву кольорових металів
- •Сплави Sn I Pb
- •Сплави Ni I Co
- •Аналіз сплавів Al
- •Аналіз сплавів Mg
- •Лабораторна робота №16
Краплинні методи
Виявлення Zr
На фільтрувальний папір наносимо: HCl (1:3) + досліджуваний розчин + алізарин С + HCl (1:3), отримуємо пляму рожевого кольору.
Виявлення V
На фільтрувальний папір наносимо: анілін в HCl + досліджуваний розчин + HCl (конц.), підігріваємо, отримуємо розчин зеленувато-блакитного забарвлення.
Виявлення Mo, W
На фільтрувальний папір наносимо: HCl (конц.) + досліджуваний розчин + H2O (6-8 разів) + SnCl2 (на всю пляму) + (NH4)SCN (на периферію плями). Mo на періферії малиново-червоного забарвлення. W у центрі темно-зелена пляма W2O5, при дії HCl (конц.) на ній інтенсивність забарвлення посилюється. Якщо в розчині є осад, то додати HCl та прокип’ятити.
Лабораторна робота №9 Перша аналітична група аніонів
Аналіз аніонів
Аналіз аніонів дробно-систематичним методом з використанням барієво-срібної класифікації. Груповими реагентами є хлорид барію і нітрат срібла, які утворюють осади з певною групою аніонів. Недоліком цього методу є використання дорогого апарату срібла. Тому з метою економії рекомендовано проводити аналіз у напівмікрохімічному варіанті (а іноді й мікрохімічному).
Класифікація аніонів за розчинністю їх солей барію і арґентуму
Група |
Аніони |
Груповий реактив |
Характерис-тика групи |
1. |
BO-2, CO32-, C2O42-, C4H4O62- SiO32-, PO43-, AsO33-, AsO43-, SO42-, S2O32-, SO32-, CrO42-, F-, SiF62-, IO3- |
BaCl2 у нейтральному або слабколужному середовищі (pH = 7 – 9). |
Солі барію нерозчинні у воді. |
2. |
S2-, Cl-, Br -, I-, CN-, Fe(CN)64-, Fe(CN)63-, SCN- |
AgNO3 у присутності HNO3. |
Солі арґентуму нерозчинні у воді і в розведеній нітратній (V) кислоті. |
3. |
NO2-, NO3-, ClO-, ClO3-, ClO4-, BrO3-, H3COO- |
Груповий реактив відсутній. |
Солі барію і арґентуму розчинні у воді. |
Загальна характеристика аніонів і групи
До першої групи відносяться аніони, солі барію яких нерозчинні у воді: BO2-, CO32‾, C2O42-, C4H4O62-, SiO32-, PO43-, AsO33-, AsO43-, SO42-, S2O32-, SO32-, CrO42-, F‾, SiF62-, JO3-. Груповий реагент на цю групу аніонів – розчин BaCl2 у нейтральному або слаболужному середовищі. В нейтральному середовищі випадають C2O42-, C4H4O62-, PO43-, AsO43-, SO42-, CrO42-, F-, SiF62-, у слабокислому (оцтовокислому) - C2O42-, SO42-, SO32-, CrO42-, F-, SiF62-, а в сильнокислому (HCl, HNO3) – тільки SO42- і SiF62-.
Реакції і хід аналізу першої аналітичної групи аніонів
1. Дія групового реагенту BaCl2
З нейтральних розчинів тетраборатів BaCl2 не виділяє осаду. В слаболужних розчинах утворюється розчинний у кислотах білий осад Ba(BO2)2:
BaCl2 + Na2B4O7 + 3 H2O = Ba(BO2)2 + 2 H3BO3 + 2 NaCl.
При дії на нейтральні розчини карбонатів розчину BaCl2 осад не утворюється. З слаболужних розчинів карбонатів BaCl2 виділяє великий осад BaCО3:
BaCl2 + (NH4)2CO3 = BaCO3 + 2 NH4Cl.
Осад розчиняється у кислотах.
При дії BaCl2 на C2O42- випадає білий кристалічний осад BaC2O4, який розчиняється в мінеральних кислотах і не розчиняється в оцтовій кислоті. Надлишок BaCl2 утворює з нейтральним або слаболужним розчином тартратів білий аморфний осад BaC4H4O6, який поступово перетворюється у кристалічний. Осад розчиняється в мінеральних і оцтових кислотах, а також в надлишку розчинів тартратів. Присутність амонійних солей уповільнює утворення осаду.
При дії BaCl2 на SiO32- у слаболужних розчинах утворюється білий осад, розчинний у мінеральних та оцтовій кислотах. Після розчинення виділяється кремнієва кислота:
BaSiO3 + 2 HСl = BaCl2 + H2SiO3 .
При дії BaCl2 в нейтральному середовищі виділяється білий осад BaHPO4, а в слаболужному - Ba3(PO4)2:
3 BaCl3 + 2 Na2HPO4 + 2 NH3 = Ba3(PO4)2 + 4 NaCl + 2 NH4Cl.
Осади розчиняються в оцтовій і в мінеральних кислотах.
З слаболужних розчинів арсенітів BaCl2 виділяє білий осад Ba3(AsO3)2, що розчиняється в оцтовій і мінеральних кислотах. При дії BaCl2 на арсенати виділяється білий аморфний осад BaHAsO4 або Ba3(AsO4)2. Ці осади розчиняються в мінеральних і оцтовій кислотах.
При дії BaCl2 на аніон SO42- утворюється білий дрібнокристалічний осад BaSO4, який не розчиняється в кислотах. При дії BaCl2 на S2O32- утворюється білий кристалічний осад, що розчиняється при нагріванні, а також у мінеральних кислотах. При розчиненні в мінеральних кислотах випадає сірка:
BaS2O3 + 2 HCl = BaCl2 + H2O + SO2↑+ S .
При дії BaCl2 на SO32- випадає білий осад BaSO3, що розчиняється в мінеральних кислотах і не розчиняється в оцтовій кислоті.
При дії BaCl2 на CrO42- утворюється жовтий осад BaCrO4, нерозчинний в оцтовій кислоті й розчинний у мінеральних кислотах:
2 BaCrO4 + 4 HCl =2 BaCl2 + H2Cr2O7 + H2O.
При дії BaCl2 на розчин солі фториду виділяється білий осад BaF2, який розчиняється в мінеральних кислотах і великій кількості амонієвих солей і не розчиняється в оцтовій кислоті.
При дії BaCl2 на аніон SiF4 утворюється білий кристалічний осад BaSiF6, нерозчинний у кислотах.
При дії BaCl2 на концентрований розчин IO-3 випадає білий осад Ba(IO3)2, що розчиняється в мінеральних кислотах і не розчиняється в оцтовій кислоті.
2. Дія AgNO3
З нейтральних розчинів боратів AgNO3 утворює невеликий білий осад AgBO2, який збільшується при додаванні декількох краплин розчину NH3. З концентрованих, тобто слаболужних, розчинів боратів при дії AgNO3 випадає той же самий осад AgBO2, але в більшій кількості:.
Na2B4O7 + AgNO3 + 6 H2O = 2 NaNO3 + 4 H3BO3 + Ag2O .
З нейтральних концентрованих розчинів карбонатів AgNO3 утворює невеликий білий осад AgHCO3, при додаванні декількох краплин NH3 осад збільшується. Із слаболужними розчинами карбонатів AgNO3 утворює великий білий осад Ag2CO3, який жовтіє під час кип’ятіння з водою в результаті розкладу і утворення основних солей. Осади легко розчиняються в кислотах і NH3.
При дії AgNO3 на C2O42- випадає білий сирнистий осад Ag2C2O4, розчинний у HNO3 і NH3. При дії AgNO3 на тартрати з нейтральних розчинів випадає білий сирнистий осад Ag2C4H4O6, який розчиняється в HNO3 і NH3 та надлишку тартрата.
Зі слаболужних концентрованих розчинів силікатів AgNO3 виділяє жовтий осад, розчинний у кислотах (крім HCl); після розчинення виділяється кремова кислота.
З розчинів фосфатів AgNO3 виділяє жовтий осад Ag3PO4:
6 AgNO3 + 4 Na2HPO4 = 2 Ag3PO4 + 6 NaNO3 + 2 NaH2PO4.
Осад розчинний у HNO3, CH3COOH, NH3.
З нейтральних розчинів арсенітів AgNO3 виділяє невеликий жовтий осад Ag3AsO3, який розчиняється в HNO3, CH3COOH і надлишку NH3. Зі слаболужних розчинів арсенітів виділяється той самий осад, але в більшій кількості.
З розчинів арсенатів AgNO3 виділяє осад шоколадного кольору Ag3AsO4, який розчиняється в HNO3, CH3COOH і NH3.
При дії AgNO3 на SO42- осад, як правило, не утворюється. З дуже концентрованих розчинів може утворюватись білий осад Ag2SO4, розчинний у надлишку води.
При дії AgNO3 на S2O32- випадає білий осад Ag2S2O3, який швидко жовтіє, буріє й, нарешті, чорніє:
Na2S2O3 + AgNO3 = 2 NaNO3 + Ag2S2O3 ,
Ag2S2O3 + H2O = H2 SO4 + Ag2S .
Ag2S2O3 розчиняється в HNO3 (виділяється сірка), NH3, KCN і надлишку Na2S2O3. Осад Ag2S нерозчинний в NH3, KCN і Na2S2O3; в розведеній HNO3 він розчиняється тільки при нагріванні.
AgNO3 з нейтральних і слаболужних концентрованих розчинів сульфітів виділяє білий кристалічний осад Ag2S2O3, який розчиняється в HNO3, NH3 і Na2SO3:
2 AgNO3 + Na2SO3 = Ag2SO3 + 2 NaNO3,
Ag2SO3 + Na2SO3 = 2 Na[AgSO3 ].
Комплекс нестійкий і розкладається:
2 Na[AgSO3 ] = Na2SO4 + SO2↑ + Ag .
При дії AgNO3 на CrO42- утворюється червоно-бурий осад Ag2CrO4, розчинний у HNO3, NH3, але нерозчинний у CH3COOH.
При дії AgNO3 на JO3- випадає білий сирнистий осад AgJO3, який важко розчиняється в HNO3 і легко в NH3.