1.1. Розрахунок економічної ефективності запропонованих заходів

Метою розрахунків є визначення нових норм витрат сировини і праці після впровадження заходів, визначення економії до кінця року і умовно-річної, а також приросту прибутку і основних фондів, ефективності капітальних вкладень.

Пояснення до розрахунків.

Середньорічна норма витрат сировини (Н_сер) або затрат праці (t_сер) визначається з врахуванням строку впровадження заходу за формулами:

(1)

(2)

де: Н_б, Н_n – норма витрат сировини на одиницю продукції до і після впровадження заходів, в м² або м³;

t_б, t_n – трудовитрати на одиницю продукції до і після впровадження заходів в люд.-годинах по даному цеху;

m – кількість місяців з моменту впровадження заходу до кінця року.

Умовно-річна економія в натуральному виразі (Е_ур.) визначається за формулою:

Е_ур = (Н_б - Н_n) × А_n (3)

Е_ур = (t_б - t_n) × А_n (4)

де: А_n – річний випуск продукції по плану, шт.

Е_дкр = (Н_б - Н_n) × А_дкр (5)

Е_дкр = (t_б - t_n) × А_дкр (6)

(7)

де: А_дкр – випуск продукції з моменту впровадження заходу до кінця року (шт.)

(8)

Економії умовно-річна та до кінця року в грошовому виразі враховують ще вартість 1 м³ або 1 м² сировини для першого заходу і годинну оплату праці одного робітника з усіма виплатами для другого заходу. Для визначення середньої годинної оплати праці одного робітника насамперед необхідно визначити середній тарифний коефіцієнт робіт (К_тсер.) складально-оздоблювального цеху, який розраховується за формулою:

(9)

де: К_ті – тарифний коефіцієнт і-го розряду;

Т_і – затрати часу і-го розряду по цеху.

Тарифні коефіцієнти по розрядах і затрати часу приймаються по додатку №4. Середня годинна тарифна ставка одного робітника (С_тсер) визначається за формулою:

С_т.сер = С_т.і × К_т.сер (10)

де: С_т.і – тарифна ставка першого розряду (додаток №6)

Середня годинна оплата праці одного робітника (ЗП_сер)

ЗП_сер = С_с.сер × К_допл (11)

де: К_допл – коефіцієнт, що враховує доплати до тарифного фонду (додаток №1).

Середні тарифний коефіцієнт і середня годинна оплата праці 1 робітника визначаються окремо для кожного виробу.

Кількість вивільнених робітників (Р_в) розраховується за формулою:

(12)

де: Т_еф^Р_пл – плановий ефективний фонд часу одного робітника в рік, годин

Т_еф^Р_пл = (Т_дн - Т_невик) × t_зм (13)

де: Т_р.дн – кількість робочих днів в плановому році (номінальний фонд часу);

Т_невик – невикористаний час на 1 робітника в рік в днях;

T_зм – тривалість зміни (годин) Т_р.дн і Т_невик приймаються по додатку №1.

Розрахунки проводяться окремо по кожному виробу і заходу і зводяться в таблицю 1.

Таблиця 1.

Розрахунок економічної ефективності запропонованих заходів

Показники	Один. виміру	Зниження норм витрат сировини в маш-заготів. цеху			Зниження трудових затрат на виготов. продукції в склад-опорядж. цеху				Разом
		Вир.1	Вир.2	Разом		Вир.1	Вир.2	Разом
1	2	3	4	5		6	7	8	9
1.Процент зниження норм затрат сировини або праці	%
2. Дата впровадження	-
3.Величина капітало- вкладень(приріст вартості ОВЗ)	тис. грн.
4.Норми затрат сировини на одиницю продукції
4.1.До впровадження	м2 або м3
4.2.Після впровадження	м2 або м3
4.3.Середньорічна	м2 або м3
5.Трудовитрати на один. продукції по цеху:
5.1 До впровадження	люд.-год.
5.2 Після впровадження	люд.-год.
5.3 Середньорічна	люд.-год.
6.Вартість1м2(м3) сировини	грн.
7.Середня годинна оплата праці 1 робітника з виплатами	грн.
8. Умовно-річна економія
8.1. В натуральн. виразі:
сировини	м2 або м3
праці	люд.-год.
8.2.Вгрошовому виразі	тис. грн.
сировини	тис. грн.
праці	тис. грн.
Разом	тис. грн.
9.Економія до кінця року
9.1. В натуральн. виразі:
сировини	м2 , м3
праці	люд.-год.
9.2.Вгрошовому виразі	тис. грн.
сировини	тис. грн.
праці	тис. грн.
Разом	тис. грн.
10.Кількість вивільнених робітників	чол.
11.Рентабельність капіталовкладень	%

Ефективність капіталовкладень визначається коефіцієнтом рен­табельності капіталовкладень (Е_к), якій визначається за формулою:

(14)

де: ΔП - приріст прибутку,тис.

ΔК - приріст вартості основних виробничих засобів /капіталовкла­день/, тис.