2.3. Порядок проведення роботи

1. Уважно прочитати інструкцію та законспектувати основні теоретичні положення.

2. Розібрати, уважно оглянути будову вогнегасників ОХП-10 та ОУ-2, звірити їх зі схемами, наведеними на рис. 2.1, 2.2, та вивчити принцип роботи. Зібрати вогнегасники.

3. Імітувати приведення в дію вогнегасника ОХП-10: прочистити шпилькою отвір сприску; поставити вогнегасник на підлогу і, тримаючи лівою рукою за ручку на корпусі, правою повернути рукоятку навколо осі на себе; підняти вогнегасник і перевернути його догори дном; енергійно трусонути його та спрямувати сприском у бік уявного загоряння.

4. На спеціально відведеній ділянці двору на металевому листі підпалити гас або деревні відходи, дати їм розгорітися, а потім загасити вогнегасником ОХП-10, закидати піском або землею чи залити водою.

Примітка. Завдання за п. 4 виконується під керівництвом викладача під час демонстрації роботи вогнегасника для однієї чи двох груп студентів.

2.4. Зміст звіту

У звіті мають бути відображені: мета роботи; призначення та застосування вогнегасників. Схеми будови вогнегасників ОХП-10 та ОУ-2 та правила користування ними; опис гасіння пожежі піском, кошмою або азбестовим полотном; дата та підпис студента.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Які засоби передбачаються на виробництві для забезпечення пожежної безпеки?

2. Що належить до первинних засобів гасіння пожежі?

3. Які Вам відомі вогнегасники за змістом внутрішнього заряду?

4. Вогнегасні властивості води. Які загоряння можна гасити водою?

5. Будова та особливості застосування вогнегасників типу ОХП.

6. Особливості застосування газових (вуглекислотних) вогнегасників.

7. Для чого застосовуються брометилові вогнегасники?

8. Принцип дії та область застосування порошкових вогнегасників.

9. В якому випадку доцільно застосовувати для гасіння пожежі пісок, азбестове полотно, кошму?

10. Якими первинними засобами можна гасити рідкі горючі речовини, електроустановки, лужні метали?

ЛІТЕРАТУРА

1. Демиденко Г.П. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів – К.: НТУУ «КПІ», 2007.

2. Жидецький В.Ц. Основи охорони праці. Підручник –– Львів: УАД, 2006 – 336 с.

3. Русак О.Н. и др. Безопасность жизнедеятельности. Учебное пособие – СПб.: ЛТА,1996

4. Закон України “Про пожежну безпеку”.– К., 1993.– 22с.

5. Правила пожежної безпеки В Україні(НАПБ А.01.001-95). – К.: Основа, 2002.– 176с.

6. РД 34.49.101-87 „Інструкція з проектування протипожежного захисту енергетичних підприємств”.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 3

Визначення вибухонебезпеки пилоповітряних сумішей

Мета роботи - ознайомитися з пожежною небезпекою пилоповітряних сумішей, методикою визначення нижньої концентраційної границі займання (вибуховості НКГВ) пилоповітряних сумішей, експериментально визначити нижню концентраційну границю займання (вибуховості) пилоповітряної суміші.

3.1. Основні теоретичні положення

Зона концентрацій, в якій пилоповітряна (або газова) суміш, що має зовнішнє джерело запалювання, спалахує - зветься зоною займання (вибуховості) пилу. Граничні концентрації зони займання (вибуховості) при атмосферному тиску звуться відповідно нижньою (НКГВ) та верхньою (ВКГВ) концентраційною границею займання (вибуховості).

НКГВ пилоповїтряної суміші - основний показник, що визначає пожежо- та вибухонебезпеку виробництв та приміщень, в яких одержують чи використовують подрібнені горючі матеріали, Якщо концентрація пилу перевищує верхню границю вибуховості, то пил може горіти, а вибуху не станеться. Верхні концентраційні границі вибуховості досить значні і всередині приміщень практично малоймовірні (наприклад, НКГВ для цукрового пилу 15 г/м³, а ВКГВ-13500 г/м³).

Відповідно до Правил будови електроустановок (ПУЕ) виробничі приміщення, в яких присутній горючий пил, належать до вибухонебезпечних, якщо НКГВ не перевищує 65 г/м³.

В табл. 3.1 приведені дані по вибуховості повітряних сумішей деякого пилу.

НКГВ пилу змінюється залежно від його вологості, дисперсності, вмісту легких речовин, зольності, а також від температури та теплової потужності джерела займання та від інших факторів.

НКГВ за ступенем пожежо - та вибухонебезпеки підрозділяється на дві групи та чотири класи:

Група А: 1-й клас - 0...15 г/м³; 2-й клас - 15...65 г/м³.

Група Б: 3-й клас - понад 65 г/м³ та температура займання пилу до 250 °С; 4-й клас - понад 65 г/м³ та температура займання пилу - вища 250 °С.

Таблиця 3.1