Гази і пара, концентрацію яких можна визначити газоаналізатором уг-2

Речовина	Просмокту ваний об’єм повітря, мл	Границя вимірювання, мг/м3	Час просмок тування, хв	Клас точності	Гранично допустима концентрація, мг/м3
Ангідрид сірчаний	300 60	0…30 0…200	5 3	3	10
Аміак	250 30	0…30 0…200	4 2	4	20
Бензол	350 100	0…200 0…1000	7 4	2	5
Бензин паливний	300 60	0…1000 0…5000	7 4	4	100
Сірково день	300 30	0…30 0…300	5 2	2	10
Ацетон	300	0…2000	7	4	200
Окисли азоту	385 150	0…50 0…200	7 5	2	5
Хлор	350 100	0…15 0…80	7 4	2	1
Толуол	300 100	0…500 0…2000	7 4	3	50
Ксилол	300 120	0…500 0…2000	4 3	3	50
Етиловий спирт	300	0…4000	6	4	1000
Діоксид вуглецю	400 100	0…15000 0…80000	7 4	-

В умовах виробництва проби повітря беруть на робочих місцях на висоті 1,5...2 м від підлоги (у зоні дихання).

Натискаючи однією рукою на головку штока, іншою відводять стопор. Як тільки шток почав рухатись, стопор відпускають і повітря просмоктується через трубку. Коли кінець стопора надійде у нижнє стопорне заглиблення канавки штока, почується ляск. Рух штока припиняється, але просмоктування повітря продовжується внаслідок залишкового вакууму в сільфоні. Витримавши час, потрібний для досліду (час просмоктування за табл. 6.2), за довжиною стовпчика порошку, що прореагував, знаходять концентрацію досліджуваної речовини. Для цього кладуть індикаторну трубку в затискач та визначають за шкалою концентрацію.

Для розширення границі вимірювання у разі визначення концентрації деяких газів або пари передбачена можливість просмоктування через індикаторну трубку двох різних об'ємів повітря.

Якщо концентрація деякого газу або пари нижча за чутливість приладу, то потрібно провести багаторазове (до 5 раз) просмоктування максимального об'єму повітря. Фактична концентрація буде рівна отриманій, поділеній на кількість разів просмоктування.

Отримані результати порівнюють з ГДК конкретної речовини та роблять висновок про стан повітряного середовища за газовим фактором [4].

6.5. Зміст звіту

У звіті мають бути відображені: мета роботи; характеристика шкідливих газів та пари, їх небезпечність для людини; поняття ГДК; класи шкідливості; методи визначення концентрацій газів та пари; схема газоаналізатора УГ-2 та його призначення; задані викладачем умови експерименту; результати експерименту у формі табл. 6.3; висновки про відповідність загазованості умовам праці [4]; дата та підпис студента.

Таблиця 6.3

№ п/п

Дослід- жуваний газ

Час Просмокту- вання, хв

Об’єм проби повітря, мл

Гранично допустима концентрація, мг/м

Фактична концентрація, мг/м

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Що таке ГДК?

2. Що потрібно розуміти під терміном "робоча зона"?

3. У чому полягає небезпека для людини загазованості повітря робочої зони?

4. Як поділяються шкідливі речовини за ступенем небезпеки для людини?

5. При якому класі небезпеки шкідливої речовини передбачається безперервний контроль загазованості повітря?

6. Які існують заходи боротьби з загазованістю шкідливими виробничими газами та парою?

7. Які Існують методи визначення концентрацій газів та пари? їх порівняльна характеристика.

8. Назвіть існуючі газоаналізатори. їх призначенця.

9. Призначення газоаналізатора УГ-2. З яких основних елементів він складається?

10. Аналізи яких газів та пари можна проводити газоаналізатором УГ-2? Які фактори впливають на точність показання газоаналізатора?

ЛІТЕРАТУРА

1. Основи охорони праці: Підручник. 2-ге видання / К.Н.Ткачук, М.О.Халімовський, В.В.Зацарний та ін. – К.: Основа, 2006 – 448 с.

2. Закон Ураїни «Про пожежну безпеку».

3. ПР 34-00-006-84 „Правила вибухової безпеки установок при використанні мазуту і природного газу в котлових установках”.

4. Правила пожежної безпеки в Україні (НАПБ А.01.001 – 2004). – Київ: Пожінформтехніка, 2005. – 208 с.

5. ГОСТ 12.1.004-91. Пожежна безпека.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 7