
- •Затверджено
- •Дослідження запиленості повітря виробничого середовища
- •1.1. Основні теоретичні положення
- •Гранично допустимі концентрації шкідливих
- •1.2. Опис схеми установки
- •1.3. Порядок виконання роботи
- •Результати дослідів
- •2.1. Основні теоретичні положення
- •2.2 Будова та принцип дії вогнегасників
- •2.3. Порядок проведення роботи
- •Визначення вибухонебезпеки пилоповітряних сумішей
- •3.1. Основні теоретичні положення
- •Нижня концентраційна границя вибуховості повітряних сумішей пилу різних речовин, г/м3, така:
- •3.2. Експериментальна частина
- •3.3. Результати експериментів заносяться до такої таблиці
- •Дослідження природної освітленості робочих місць
- •4.1.Терміни, які використовуються під час виконання роботи
- •4.2. Основні теоретичні положення
- •4.3. Розрахунок природного освітлення
- •3 І більше 1,0
- •4.4. Вимірювання освітлення
- •Порядок проведення вимірювань
- •4.5.Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •5.1. Основні теоретичні положення
- •5.2. Розрахунок штучного освітлення за методом коефіцієнта використання світлового потоку
- •5.3. Порядок виконання роботи
- •Норми освітленості штучним світлом
- •Значення коефіцієнта запасу k
- •Контрольні питання
- •6.2. Методи визначення концентрацій шкідливих газів та пари і прилади які для цього використовуються
- •6.3. Будова універсального газоаналізатора уг-2
- •6.4. Порядок визначення концентрації газу або пари у повітрі
- •Гази і пара, концентрацію яких можна визначити газоаналізатором уг-2
- •Надання першої долікарської допомоги при нещасних випадках
- •7.1. Основні теоретичні положення
- •7.2. Втрата свідомості, травми
- •Медикаменти і засоби для надання першої медичної допомоги
- •7.3. Термічні впливи
- •7.4. Особливі види травм
- •7.5. Отруєння
- •7.6. Захворювання, пов'язанні із зміною барометричного тиску
- •7.7. Апарат штучного дихання ручний портативний. Модель 120
- •Визначення метеорологічних умов у виробничих приміщеннях
- •8.1. Основні теоретичні положення
- •8.2. Прилади і методи вимірювання температури, швидкості і відносної вологості повітря
- •8.3. Порядок виконання роботи
- •Фізичні параметри повітря
6.3. Будова універсального газоаналізатора уг-2
Широке застосування в промисловості для проведення експрес-аналізу газів та пари в повітрі робочої зони отримав газоаналізатор УГ-2.
Оптимальні умови для роботи приладу: вміст кисню, водню, азоту, інертних газів будь-яке, пилу не більше 40 мг/м3, тиск 740 …780 мм рт. ст; відносна вологість не більше 90 %; температура повітря -30...+30 °С; похибка показання приладу не більше 10 % верхньої границі шкали; тривалість одного аналізу 2. ..10 хв.
Принцип дії приладу ґрунтується на зміні довжини забарвленого стовпчика, отриманого під час реакції індикаторного порошку із забрудненого повітря, просмоктаним через скляну індикаторну трубку. Для уловлювання домішок, які перешкоджають визначенню концентрації речовини, що аналізується, є спеціальний фільтрувальний патрон.
Газоаналізатор УГ-2 складається з корпусу 15, в якому міститься гумовий сільфон 16, закріплений на двох фланцях.
1 - кільця; 2,5 - трубки; 3 - фланці; 4 - штуцер; 6 - індикаторна трубка;
7 – фільтруючий патрон; 8 - підставка з затискачами; 9 -шток; 10 - канавки;
11 - заглиблення; 12 - втулка; 13 - фіксатор; 14 - отвір; 15 - корпус;
16 - сильфон; 17 - стакан; 18 – пружина
3 з внутрішніми кільцями 1 для постійності об'єму.
В середині сильфона в стакані 17 міститься пружина 18. На верхній панелі корпусу закріплена нерухома втулка 12 для спрямування штока 9, який служить для стискання сильфона, та отвір 14 для зберігання штока в неробочому стані,
На штуцер 4 з внутрішнього боку надіта гумова трубка 2, яка з'єднує зовнішню атмосферу з внутрішньою порожниною сильфона. На зовнішній кінець штуцера надіта відвідна гумова трубка 5, до якої приєднується скляна індикаторна трубка 6, потім фільтрувальний патрон 7, який затримує домішки, що заважають визначенню концентрації речовини, що аналізується.
Під головкою штока на гранях вказано об'єм просмоктуваного при аналізі повітря. На циліндричній частині штока є повздовжні канавки 10, кожна з двома стопорними заглибленнями 11 для фіксації об'єму просмоктуваного повітря.
Підставка з затискачами 8 служить для встановлення шкали та індикаторної трубки, індикаторні трубки для кількісного визначення газу в повітрі мають довжину 90...91 мм та внутрішній діаметр 2,5 ... 2,6 мм і заповнені індикаторним порошком. Порошок утримується за допомогою двох пижів з мідного емальованого дроту діаметром 0,27...0,28 мм.
Між пижами та порошком укладається 0,5-міліметровий прошарок вати. Кінці трубок можуть герметизуватися ковпачками із сургуча.
Фільтрувальний патрон 7 для уловлювання домішок, які заважають визначенню концентрації газу (пари), складається з скляної трубки діаметром 10 мм (з перетяжками, звуженими з обох кінців), заповненої поглинальним порошком, що утримується тампоном з гігроскопічної вати.
6.4. Порядок визначення концентрації газу або пари у повітрі
Для досліджуваного газу або пару приготується відповідна індикаторна трубка та фільтрувальний патрон. Вони вставляються у прилад, який переноситься до місця вимірювання. На місці відкривають кришку приладу, відводять стопор 13 та у втулку 12 вставляють шток так, щоб кінець стопора сковзався по канавці штока з передбаченим об'ємом повітря, що аналізується. Натискаючи рукою на головку штока стискають сильфон до тих пір, поки кінець стопора не зайде у верхнє заглиблення канавки штока. Скребком очищають індикаторну трубку від сургучних ковпачків, тримаючи сургучем донизу, щоб не засмітити трубку. Перевіряють ущільнення індикаторного порошку в трубці, після цього приєднують її до гумової трубки приладу. Знімають заглушки з фільтрувального патрона та приєднують його вузьким кінцем за допомогою гумової трубки до індикаторної трубки (на другий кінець надівають гумову трубку, вільний кінець якої опускають у колбу заповнену досліджуваним газом, що імітує повітря робочої зони виробничого приміщення).
Таблиця 6.2