5. Поняття про галузі виробництва
При характеристиці господарства виділяють три типи структури господарства:
- галузева структура;
- функціональна структура;
- територіальна структура.
Галузева структура господарства відображає поділ суспільного виробництва на групи галузей, галузі, їх складові (підгалузі).
Галузь господарства – це сукупність підприємств чи закладів, які виробляють якісно однорідну продукцію чи надають однотипні послуги.
Головними компонентами галузевої структури господарства є дві сфери – виробнича та невиробнича. Кожна з них виконує відповідні функції. Перша забезпечує саму себе, невиробничу сферу та населення різноманітними товарами, а друга – в основному послугами матеріального та нематеріального характеру.
Галузева структура виробництва
Галузі виробничої сфери |
Галузі невиробничої сфери |
Промисловість |
Транспорт |
Сільське господарство |
Зв'язок |
Будівництво |
Житлово-комунальне господарство |
|
Побутове обслуговування |
|
Наука, освіта, спорт, культура |
|
Охорона здоров`я |
|
|
У процесі взаємозв’язку галузей та їх господарських функцій у господарстві формуються міжгалузеві господарські комплекси.
Міжгалузеві комплекси – це сукупність декількох галузей, які виробляють взаємозамінну продукцію (паливно-енергетичний) або послідовно переробляють певну вихідну сировину, включаючи її добування чи виготовлення (лісовиробничий, агропромисловий), або розв’язують важливу загальнодержавну економічну, соціальну чи іншу проблему (військово-промисловий, соціальний комплекси).
6. Фактори розміщення підприємств промисловості
Фактори розміщення виробництва — сукупність необхідних відносин між об'єктами і місцями їх розташування, які дозволяють досягти зниження собівартості продукції, найкраще враховувати соціальні та економічні наслідки виробництва.
Основні фактори розміщення підприємств промисловості:
СИРОВИННИЙ – визначається матеріаломісткістю продукції при великій частці сировини у собівартості готової продукції.
ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ – визначає розміщення виробництв з великою електро- або паливоємністю.
Фактор РОБОЧОЇ СИЛИ – враховується при розміщенні виробництв з великими витратами людино-днів на одиницю продукції.
Фактор НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО ПРОГРЕСУ – наукоємні галузі промисловості розміщуються там, де зосереджені науково-дослідні інститути і кваліфіковані кадри.
ВОДНИЙ Фактор – враховується при розміщенні водомістких виробництв.
ТРАНСПОРТНИЙ Фактор – враховується з метою наближення до споживачів продукції, здешевлення транспортних витрат.
ЕКОЛОГІЧНИЙ Фактор – націлює на розташування виробництва так, щоб воно якнайменше шкодило природі й здоров'ю людини. У високорозвинених країнах цей фактор є провідним.
Фактор РИНКОВОЇ КОН'ЮНКТУРИ – враховують умови реалізації продукції, співвідношення попиту і пропозиції. Попит і пропозиція є головними чинниками ринку.
Галузі паливно-енергетичного, металургійного, хімічного і лісового комплексів тяжіють до сировинного, паливного і водного факторів розміщення.
Галузі машинобудівного і військово-промислового комплексів тяжіють до факторів робочої сили і науково-технічного прогресу.
Транспортний і екологічний фактори враховуються практично в усіх галузях промисловості.
В умовах переходу до ринкової економіки жодна галузь не може обійтись без фактора ринкової кон'юнктури.
Практично в умовах виробництва будь-якої галузі промисловості враховуються всі фактори розміщення виробництва.