- •Приклад
- •2 Виконання курсової роботи
- •2.1 Аналіз технічного завдання.
- •2.2 Розробка структурної схеми.
- •2.3 Розробка та розрахунки схем електричних принципових.
- •2.3.2 Обгрунтування вибору лічильника імпульсів
- •2.3.3 Обгрунтування вибору дешифратора
- •2.4 Обгрунтування вибору елементної бази.
- •2.3.1 Розрахунок генератора імпульсів
- •Для схеми частота вихідних імпульсів становить
- •Для схеми, що реалізується на основі елементної бази ттл т визначається за формулою
- •Для схем, що реалізується на основі елементної бази кмоп т визначається за формулою
- •2.5 Опис принципу роботи схеми електричної принципової
- •2.6 Розрахунок блока живлення
- •2.7 Розрахунок показників надійності.
- •Резистори
- •3 Вимоги до оформлення курсового проекту
- •Додаток
2 Виконання курсової роботи
2.1 Аналіз технічного завдання.
У цьому розділі необхідно скласти опис алгоритму роботи пристрою, який проектується - як словесне, так і з використанням тимчасових діаграм, граф-схем алгоритмів, таблиць переходів і т.п. усвідомити призначення і функції, виконувані пристроєм, а потім викласти можливі шляхи рішення поставленої задачі з застосуванням структурних схем. При цьому користаються навчальною і технічною літературою, періодичними науково-технічними виданнями і базами знань по темі курсового проекту.
Наприклад, якщо в ТЗ потрібно розробити керуючий автомат, то рекомендується відзначити, що він може бути реалізований або як автомат із твердою логікою, або як автомат зі збереженої в пам'яті логікою. Останні можуть бути реалізовані як на основі постійного запам'ятовуючого пристрою (ПЗП), так і на основі програмувальних логічних матриць (ПЛМ)
2.2 Розробка структурної схеми.
Після того. як обрано кілька можливих варіантів структурних схем, треба використовувати той варіант, що найбільшою мірою відповідає вимогам ТЗ: по швидкодії, складності, точності виконання операцій, універсальності, надійності. Цей варіант структурної схеми необхідно розглянути докладніше, із указівкою, крім основних, ще і допоміжних вузлів: генератора імпульсів синхронізації, схеми скидання і т.п.
2.3 Розробка та розрахунки схем електричних принципових.
Схема електрична - це документ, у якому показані у виді умовних чи зображень позначень частини пристрою (блоки, ІМС, транзистори, конденсатори й ін.) і зв'язку між ними. Вимоги до виконання схем містяться в стандартах. Загальні вимоги до виконання схем, їхнім видам і типам установлює ГОСТ 2.701 -2000.
В електричних схемах застосовуються умовні графічні позначення (УГП). Стандарти ГОСТ 2.721-2000 – ГОСТ 2.759-2000 дають УГП, умовні знаки, символи, мітки.
Основні правила складання електричних схем викладені в ГОСТ 2.702-2000. Схеми виконуються без дотримання масштабу, чи збільшення зменшення розмірів УГП виробляється довільно, але пропорційно для всіх елементів даної схеми.
Лінії електричного зв'язку зображують у виді горизонтальних і вертикальних відрізків, що мають найменше число зламів і перетинань.
Похилі лінії зв'язку повинні бути мінімальної довжини.
На схемах допускається поміщати технічні дані і вимоги, таблиці і тимчасові діаграми - на вільному полі креслення.
Схема електрична принципова визначає повний склад елементів і зв'язків між ними і дає детальне представлення про принципи роботи. На ній зображують всі електричні з’єднання та елементи чи пристрої, необхідні для здійснення в приладах заданих електричних процесів всіх електричних зв'язків, які закінчуються вхідними і вихідними ланцюгами (рознімання, затиски, з'єднувачі і т.п.).
Для одержання принципової схеми студент заміняє мікросхемами і дискретними елементами вузли функціональної схеми. При цьому усуваються можливі невідповідності у видах сигналів на приймальні і передавальній стороні, наприклад, інвертується прямий код, з потенційного сигналу виділяється фронт і т.д.
Проводяться електричні розрахунки чи обгрунтування для всіх дискретних елементів резисторів, конденсаторів, транзисторів і т.п.) у частині їхніх номінальних значень, припустимих навантажень і т.д., при необхідності змінюється вид ІМС.
Будуються тимчасові діаграми, якщо є логічні змагання, уводяться тимчасові затримки і коректуються діаграми.
Для усіх виходів ІМС визначається число навантажень, що не повинне перевищувати припустимого. Результати аналізу зводяться в таблицю.
Визначається струм, споживаний пристроєм, для всіх номіналів живлячих напруга. Виходячи з отриманої величини струму і числа входів і виходів пристрою, вибирається тип з'єднувача.
Всім елементам, блокам і функціональним групам пристрою, зображеним на схемі, привласнюються позиційні позначення, що містять інформацію про вид елемента (блоку, функціональної групи) і його порядковому номері в межах даного виду елементів.
Усі зведення про елементи, що входять до складу пристрою і зображених на схемі, записують у перелік елементів, що помішають на першому листі чи схеми виконують у виді самостійної о документа.
Схема електрична принципова розробляється на основі раніше розроблених структурної і функціональної схем, а також з обліком обраної елементної бази.
