- •Відповіді на іспит з української мови.
- •Поняття “національна мова”, “літературна мова”, “офіційна мова”, їх співвідношення.
- •Норми Конституції України, що визначають особливості функціонування мов в Україні.
- •Характеристика основних положень Закону “Про мови в Українській рср”.
- •Про мови в Українській рср
- •6.Варіанти української національної мови, особливості їх функціонування.
- •9. Характеристика наукового стилю.
- •Написання складних і складноскорочених слів
- •Поняття про орфоепію. Основні норми орфоепії української мови.
- •16.Особливості вживання паронімів у текстах офіційно-ділового стилю.
- •28.Синтаксичні особливості текстів ділових паперів.
- •29.Поняття “документ”. Типи документів.
- •32.Класифікація документів за призначенням, походженням та за напрямком.
- •35.Класифікація документів за терміном виконання, юридичною силою та часом дії.
- •37.Порядок адресування документів.
- •Реквізити доповідної записки:
- •Приклад укладення службової записки:
- •Особова картка
9. Характеристика наукового стилю.
Науковий стиль мовлення використовується в наукових працях, для викладення результатів наукової та дослідницької діяльності. Метою наукового стилю є повідомлення,пояснення, тлумачення досягнутих наукових результатів, відкриттів. Найпоширеніша форма наукового стилю — монолог.
При складенні текстів наукового стилю завжди присутній попередній відбір мовних одиниць, стилістичних засобів.
Науковий стиль властивий таким жанрам: монографія, наукова стаття, дисертація, анотація, рецензія, підручник, лекція.
Науковий стиль використовує певний набір мовно-стилістичних засобів: спеціальні слова (терміни), складні синтаксичні конструкції (у яких має місце суворо впорядкований зв'язок, наприклад, за рахунок вставних конструкцій); речення, ускладнені узагальнюючими родовими найменуваннями.
Слова вживаються переважно в прямих значеннях. Експресивно-емоційне забарвлення лексики використовується надзвичайно рідко.
У текстах наукового стилю часто вживаними є цитати, посилання на першоджерела.
10. Характеристика адміністративно-канцелярського підстилю офіційно-ділового стилю.
Адміністративно-канцелярський — використовується в професійно-виробничій сфері, правових взаєминах і діловодстві у вигляді офіційної кореспонденції, договорів, контрактів, заяв, автобіографій, доручень тощо.
11. Принципи орфографії. Найголовніші орфографічні правила.
В основу української орфографії покладено три принципи: фонетичний, морфологічний та історичний, або традиційний. Провідним в українській мові є фонетичний і морфологічний принципи.
Ocновні правила:
Чергування голосних звуків
Чергування приголосних звуків при словотворенні і словозміні
Спрощення у групі приголосних
Правила вживання м*якого знака
Правила вживання апострофа
Правопис префіксів і суфіксів
Подвоєння і подовження приголосних
Написання слів разом і через дефіс
Правопис слів іншомовного походження
Правопис прізвищ і геграфічних назв
Правила вживання великої букви
Правопис складних та складноскорочених слів.
Написання складних і складноскорочених слів
Разом |
Через дефіс |
1. Усі складноскорочені і похідні від них слова: Міноборони, профспілка, профспілковий |
1. Сполучення одних і тих самих слів для підсилення їх значення: багато-багато, дуже-дуже, великий- великий |
2. Складні слова, першу частину яких становить числівник і складні порядкові числівники й подібні до них прикметники, останнім компонентом яких є -сотий, -тисячний, -мільйонний: п'ятдесятиріччя, шестисотий, стотисячний, АЛЕ: 3-тисячний, 20-мільйонний |
2. Сполучення синонімічних або антонімічних слів, а також близьких за значенням слів, що передають єдине поняття: більш-менш, любо- дорого, хліб-сіль (їжа), батько-мати (батьки) |
3. Складні іменники, утворені поєднанням двох іменникових або прикметникової та іменникової основ за допомогою сполучного звука, і похідні від них прикметники: лісостеп — лісостеповий, чорнозем — чорноземний |
3. Складні прізвища, складні назви казкових персонажів: Г. Квітка- Основ'яненко, Лисичка-Сестричка |
4. Складні іменники, утворені від дієслова в наказовій формі та іменника або поєднання за допомогою сполучного звука кількох основ, одна з яких — дієслівного походження:перекотиполе, Вернигора, вертоліт, лісосплав |
4. Іменники, що означають посади, звання, професії (і похідні прикметники): генерал-губернатор, генерал-майор, фізик-ядерник, член- кореспондент |
5. Складні іменники з першою частиною пів-, напів-, полу-, що стоїть перед загальною назвою: півострів, пів'яблука, піввідра, полумисок, напівавтомат |
5. Іменники, що позначають складні одиниці вимірювання: кіловат- година, тонно-кілометр |
6. Складні прикметники, утворені сполученням іменника й узгодженого з ним прикметника: сільськогосподарський (сільське господарство), західноукраїнський (Західна Україна), лівобережний (лівий берег) |
6. Сполучення слів, що означають приблизність: півтори-дві години, дві-три картоплини |
7. Запам'ятайте написання слів:вельмишановний, важкохворий, вищезазначений, АЛЕ: трохи вище зазначений (є пояснювальне слово). Запа'ятайте написання слів: суспільно корисний, суспільно необхідний, значно кращий тощо (прислівник зберігає своє лексичне значення) |
7. Частини слів: військово-, воєнно-: словник-довідник, будинок-музей, українсько -російський, військово - промисловий, воєнно-польовий, АЛЕ: військовозобов 'язаний, військовополонений |
|
8. Складні іменники з пів-, що стоїть перед власною назвою: пів- Києва, пів-Європи, пів-Місяця, АЛЕ: півмісяця (загальна назва) |
|
9. Складні прикметники, що означають складні смакові якості, поєднання кольорів та їх відтінків: гірко-солоний, кисло-солодкий, синьо-зелений, темно-коричневий, АЛЕ:жовтогарячий, червоногарячий |
|
10. Складні назви проміжних сторін світу:північно-західний, південно- східний |
|
11. Якщо при іменнику стоїть інший іменник-прикладка: місто- герой, дівчина-красуня, вовк- жаднюга, АЛЕ: красуня дівчина, жаднюга вовк |